07.12.2017
Справа №522/5760/17
Провадження №1-кп/522/969/17
07.12.2017 року Місто Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12016161500003839 від 23.11.2016 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Дніпропетровської області, Апостолівського району, с. Нива Трудова, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 20.04.2017 року вироком Малиновського районного суду м. Одеси за ст. ст.. 15 ч. 2, 186 ч. 2 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі,
обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3
суд, -
22.11.2016 р., приблизно о 20 годині 30 хвилин, ОСОБА_3 разом із невстановленою особою, перебуваючи біля будинку №5 по вул. Академічній в м. Одесі, побачили раніше не знайому дівчину, ОСОБА_6 , яка йшла по зазначеній вулиці, під час чого розмовляла по мобільному телефону.
При виді останньої у ОСОБА_3 та невстановленої особи, виник злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння майном, яке в той момент перебувало в руках ОСОБА_6 , а саме належної їй жіночої сумки.
Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на відкрите заволодіння майном, діючи умисно, за попередньою змовою, з корисливих мотивів, ОСОБА_3 , наблизившись до ОСОБА_6 та схопившись за належну їй жіночу сумку почав виривати з її рук, на що ОСОБА_6 , намагаючись зберегти своє майно, почала чинити опір, а саме міцно тримати зазначену сумку за ручки. ОСОБА_3 , з метою подолання опору потерпілої ОСОБА_6 , застосував до неї насильство, що не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілої ОСОБА_6 , а саме ударив останню в область обличчя.
Згідно висновку експерта №3431 від 24.11.2016 р., у потерпілої ОСОБА_6 на обличчі виявлено тілесні ушкодження у вигляді синців, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
В подальшому ОСОБА_3 та з невстановленою досудовим розслідування особою, разом з майном потерпілої ОСОБА_6 з місця вчинення злочину зникли, тим самим розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду, на загальну суму 31 000 тисяч гривень.
На підставі ст. 349 ч. 3 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким із учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, визнав повністю та підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення. Обвинувачений ОСОБА_3 викладені вище в описовій частині вироку фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення не оспорював.
Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась , та, кожен окремо, надали до суду заяви, згідно якої просить розглядати справу без її участі. Відповідно до вимог ст.325 КПК України неявка потерпілого у судове засідання не є перешкодою для проведення судового розгляду.
При цьому розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого йому обвинувачення.
При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що провина обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми умисними діями, які виразились у відкритому заволодінні чужим майном (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинено повторно, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, та те, що він позитивно характеризується, а також те, що він має задовільну характеристику відповідно до доповіді органу пробації (вих.. №2646 від 21.07.2017 р.), має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , згідно ст. 67 КК України, суд не вбачає.
Враховуючи повне визнання вини ОСОБА_3 наявність пом'якшуючих покарання обставин та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_3 не можливе без ізоляції від суспільства, у зв'язку із чим, приходить до висновку про необхідність призначення покарання в межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України.
Питання про речові докази вирішуються судом відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальних витрат у кримінальному провадженні немає, цивільний позов не заявлено.
Підстав для зміни стосовно обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили судом не встановлено.
Керуючись ст. ст. 100, 368-371, 373, 374, 376, 392 - 394 КПК України, суд -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання до покарання призначеного даним вироком суду приєднати покарання, призначене вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 20.04.2017 р., остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 1 місяця позбавлення волі.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 22.11.2016 року.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання, строк його попереднього ув'язнення, а саме строк його тримання під вартою на стадії досудового розслідування та під час судового розгляду справи в період з 22.11.2016 року по дату набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі..
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 - залишити без змін у вигляді тримання під вартою.
Речові докази: DVD - R диск білого кольору з надписом «Datex DVD - R 16x4.7 GB», із записом за 29.07.2017 р. з камер відеоспостереження - після вступу вироку в законну силу - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Речові докази: картка «Укрексім банк» №2625369752893221; картка «Укрексім банк» № НОМЕР_1 ;водійське посвідчення громадянина України видане на ім'я ОСОБА_6 ; паспорт громадянина України виданий на ім'я ОСОБА_6 ; гаманець чорного кольору «Диор», які зберігаються в камері зберігання Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеські області, згідно квитанції №000685 - після вступу вироку в законну силу - повернути за належністю потерпілій ОСОБА_6 . Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України шляхом подачі через Приморський районний суд м. Одеси в апеляційний суд Одеської області апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, потерпілій, обвинуваченому.
Суддя Приморського
районного суду м. Одеси ОСОБА_1