Справа: № 825/1222/17 Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
Іменем України
05 грудня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Ісаєнко Ю.А., Сорочко Є.О.
за участю секретаря Данилюк Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст.41 КАС України апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області Репеха Тараса Анатолійовича, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування приписів і постанови,
Позивач, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області Репеха Тараса Анатолійовича, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування приписів №35, №36 від 18.07.2017 та постанови №28 від 28.07.2017 по справі про адміністративне правопорушення.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року в задоволені позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідач, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін, з наступних підстав.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 18 липня 2017 року Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області на підставі заяви ОСОБА_4 було проведено позапланову перевірку на об'єкті будівництва по АДРЕСА_3, в ході якої було встановлено, що позивачем виконані будівельні роботи з реконструкції кв.АДРЕСА_1 шляхом прибудови лоджії, без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт.
За результатами перевірки відносно ОСОБА_2 складено акт від 18.07.2017 № 181 (а.с.34-38), винесено припис від 18.07.2017 №35 про зупинення підготовчих та будівельних робіт та припис від 18.07.2017 № 36 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Крім того складено протокол про адміністративне правопорушення від 18.07.2017 на підставі якого, 28.07.2017 винесено постанову № 28 по справі про адміністративне правопорушення передбаченого ч.5 ст. 96 КУпАП за, що накладено на ОСОБА_2 стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500,00 грн.
Вважаючи приписи № 35 та № 36 від 18.07.2017, а також постанову по справі про адміністративне правопорушення № 28 від 28.07.2017, протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, прийшов до висновку про правомірність та обґрунтованість прийняття приписів та постанови про адміністративне правопорушення, оскільки оскаржувані приписи та постанова про адміністративне правопорушення складена з дотриманням норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, та доведено вину позивача у зазначеному адміністративному правопорушенні.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість та правомірність приписів та постанови про адміністративне правопорушення, прийнятих відносно позивача, з огляду на наступне.
В травні 2016 року громадянка ОСОБА_4 звернулась із заявою до Добрянської селищної ради з проханням щодо вирішення питання стосовно законності добудови балкону (лоджії) на другому поверсі її сусідом ОСОБА_2 За результатами розгляду даного звернення та обстеження багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1, Добрянською селищною радою складено Акт, згідно якого позивачу рекомендовано припинити будівельні роботи лоджії та звернутися до районного відділу архітектури з питанням щодо розробки проекту документації на будівництво (реконструкцію) об'єкту (а.с.94).
На виконання зазначених приписів і рекомендацій, позивачем було припинено здійснення будь-яких робіт на вказаному об'єкті для вирішення питання щодо необхідності отримання відповідної документації.
Листом від 29.09.2016 № 40-1025-1.20/4-6/1931-16 Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області, повідомило ОСОБА_2 що на розгляді в Управлінні Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області знаходиться звернення гр. ОСОБА_4 стосовно законності виконання позивачем будівельних робіт з будівництва прибудови до багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 (а.с.9).
Згідно даного листа, посадовою особою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області було здійснено виїзд на об'єкт будівництва, та у зв'язку з відсутністю позивача за вказаною адресою перевірку не проведено. Одночасно запропоновано позивачу прибути до Управління та представити правовстановлюючі документи на будівництво зазначеного об'єкту та вказано, що у разі неявки, Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області буде направлене звернення до правоохоронних органів у сприянні в прибутті позивача до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області.
13 жовтня 2016 року у відповідь на даний лист Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області, позивачем були надані письмові пояснення, зокрема в яких позивач вказав на наявність судового провадження, предметом судового розгляду в якому, є, в тому числі, законність та порядок проведення переобладнання (реконструкції) на спірному об'єкті (а.с.11-12).
Рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 11.08.2016 у справі №743/725/16-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 16.03.2017, задоволено позов ОСОБА_4 Зобов'язано ОСОБА_2 демонтувати за власний рахунок незаконно зведену прибудову-лоджію до квартири АДРЕСА_1.
Судовим експертом ОСОБА_5 в межах розгляду справи в Апеляційному суді Чернігівської області проведено будівельно-технічне дослідження, за результатами якого складено висновок від 25.08.2016 № ЧК-371 (а.с.69-75). Згідно вказаного висновку, встановлення позивачем на рівні другого поверху поряд з кімнатою власної квартири металевого каркасу між двома зовнішніми стінами здійснено без втручання в несучі елементи житлового будинку по АДРЕСА_1, між несучими стінами та без порушення цілісності конструктивних елементів.
Рішенням виконавчого комітету Добрянської селищної ради від 31.10.2016 № 60 позивачу було надано дозвіл на розробку проектної документації щодо прибудови лоджії та висновком Відділу містобудування та архітектури Ріпкинської районної державної адміністрації від 07.11.2016 № 27 погоджено проект реконструкції квартири з улаштуванням двох лоджій по АДРЕСА_1 (а.с.54).
В подальшому ОСОБА_2 подав до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області декларацію про початок виконання будівельних робіт на об'єкт будівництва "Реконструкція власної квартири з улаштуванням 2-х лоджій", проте за результатами перевірки повноти даних, зазначених у декларації зазначену декларацію про початок виконання будівельних робіт було повернуто позивачу (а.с. 96).
Добрянською селищною радою проведено обстеження реконструкції квартири з улаштуванням лоджії АДРЕСА_1 що складено Акт від 26.01.2017 згідно якого, суттєвих порушень санітарних норм будівництва (реконструкції) лоджії власником квартири по АДРЕСА_1 не виявлено та зазначено, що будівництво (реконструкція) лоджії призупинена до отримання рішення суду. Одночасно, рекомендовано позивачу та громадянці ОСОБА_4 вирішити спірне питання мирним шляхом (а.с.95).
Також судом встановлено, що позивачем було оскаржено судове рішення щодо визнання прибудови самочинною та проведення демонтажу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та подано клопотання про зупинення виконання рішення суду на час касаційного провадження, яке судом задоволено (а.с.51).
18 липня 2017 року за результатом поданої ОСОБА_4 заяви Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області проведено позапланову перевірку на об'єкті будівництва по АДРЕСА_3, в ході якої було встановлено, що позивачем виконані будівельні роботи з реконструкції кв.АДРЕСА_1 шляхом прибудови лоджії, без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт.
За результатами перевірки відносно ОСОБА_2 складено акт від 18.07.2017 № 181 (а.с.34-38), винесено припис від 18.07.2017 №35 про зупинення підготовчих та будівельних робіт та припис від 18.07.2017 № 36 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Крім того складено протокол про адміністративне правопорушення від 18.07.2017 на підставі якого, 28.07.2017 винесено постанову № 28 по справі про адміністративне правопорушення передбаченого ч.5 ст. 96 КУпАП за, що накладено на ОСОБА_2 стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500,00 грн.
Правовідносини в зазначеній справі регулюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 533 та Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011 .
Відповідно до ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації.
Положенням «Про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294 визначено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Відповідно до п.7 Положення Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи, одним із яких є Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області.
Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553.
Відповідно до п.п.1-3 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва. Державний архітектурно-будівельний контроль на об'єктах будівництва, що є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб та розташовані на території України, здійснюється відповідно до цього Порядку. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.
Так, відповідно до п.5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
Відповідно до п. 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011 встановлено, що повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2 1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об'єкта не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт.
Згідно положень п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Як встановлено судом, перевірка позивача була проведена на підставі звернення громадянки ОСОБА_4, а отже, на підставі аналізу наведених правових норм, у суду є всі підстави вважати, що перевірка проведена у відповідності до наданих Управлінню повноважень та з підстав прямо передбачених чинним законодавством.
Так, п.9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю № 553 передбачено, що Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Відповідно до п.11 Порядку № 553 посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки.
За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Згідно п.17, п.19, п.20 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис). Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку. Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.
Відповідно до п.21 Порядку №553, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Як вже зазначалось судом за результатами перевірки позивача складено Акт від 18.07.2017 №181, винесено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 18.07.2017 № 35 та припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.07.2017 № 36, а також 28.07.2017 винесено постанову № 28 по справі про адміністративне правопорушення.
Перевіркою було встановлено, що позивачем були виконані будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_2 шляхом прибудови лоджії без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт чим порушено п.1 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та положення п.13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011.
Так, п.1 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
При цьому, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до І-ІІІ категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт (ст.36 зазначеного Закону).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції за результатами перевірки повноти даних, зазначених у декларації про початок виконання будівельних робіт на об'єкт будівництва "Реконструкція власної квартири № 4 з улаштуванням 2-х лоджій", вказану декларацію було повернуто позивачу, таким чином позивачем було порушено норми п.1 ч.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт №466 від 13.04.2011, оскільки матеріалами справи підтверджується неподання позивачем повідомлення про початок виконання будівельних робіт з реконструкції, шляхом прибудови лоджії та відсутність реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
Крім того факт проведення таких робіт не заперечується самим позивачем.
З огляду на викладене відповідач діяв в межах наданих йому повноважень та у відповідності до норм чинного законодавства вказавши позивачу на порушення п.1ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
Так, відповідно до ч.5 ст.96 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що особа за виконання будівельних робіт без повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні несе відповідальність у вигляді накладення штрафу від двохсот п'ятдесяти до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи наведені вище положення чинного законодавства, обставини справи та наявні докази, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач діяв у межах та у спосіб передбачений чинним законодавством України, а приписи та постанова про адміністративне правопорушення відповідають вимогам ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових, доказів, висновків експертів.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Посилання апелянта на порушення строків накладення адміністративного стягнення передбачених нормами ст.38 Кодексу України про адміністративні правопорушення колегія суддів не приймає до уваги, так як виявлення факту порушення Добрянською селищною радою, який зафіксований у Акті від 23.05.2016 та наявність судового спору, в якому відповідач взагалі не виступає стороною, не могли бути підставою винесення постанови про адміністративне правопорушення та встановлення факту порушення суб'єктами містобудування положень чинного законодавства. Необхідно зауважити, що в зазначеній справі підставою для винесення постанови про адміністративне правопорушення від 28.07.2017 є протокол про адміністративне правопорушення від 18.07.2017, яким встановлено факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення під час виконання будівельних робіт, а тому адміністративне стягнення накладено у строки встановлені КУпАП.
Крім того є помилковим твердження апелянта про те, що вжиття відносно нього заходів адміністративного впливу за вчинене адміністративне правопорушення є повторним притягненням його до відповідальності, оскільки жодного заходу реагування Добрянською селищною радою відносно нього не вживалось, а санкцій адміністративного впливу за вчинене правопорушення раніше не застосовувалось. Більш того, вимоги Добрянської селищної ради щодо зупинення виконання проведення будівельних робіт з реконструкції не можуть вважатися тотожними з вимогами відповідача оскільки не є обов'язковими до виконання та містять рекомендаційний характер, а дослідження об'єкту будівництва в межах розгляду судової справи за позовом ОСОБА_4 не впливають на виконання Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області своїх функцій та обов'язків.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що оскаржувані припис та постанова у справі про адміністративне правопорушення підписана позивачем та не містить жодних зауважень до неї.
Доводи апелянта не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній постанові та не можуть бути підставами для її скасування.
Беручи до уваги вищезазначені обставини справи, зазначені доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що припис від 18.07.2017 №35 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, припис від 18.07.2017 № 36 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та постанову №28 від 28.07.2017 по справі про адміністративне правопорушення прийнято законно та обґрунтовано.
При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Г.В. Земляна
Судді: Ю.А. Ісаєнко
Є.О. Сорочко
Повний текст ухвали виготовлено 05 грудня 2017 року