Справа № 822/2743/17
Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
28 листопада 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Курка О. П. Совгири Д. І. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокрай" на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокрай" до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
в жовтні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.
4 жовтня 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю “Агрокрай” (далі-ТОВ "Агрокрай") звернулося до суду з клопотанням про забезпечення вказаного вище позову шляхом зупинення дії (виконання) податкової вимоги від 7 вересня 2017 року №167-17 на суму 266226,63 грн.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2017 року позивачу відмовлено у задоволенні заявленого клопотання.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення клопотання. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала в повному обсязі, просила вимоги, що в ній викладені, задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти апеляційної скарги, просила відмовити у її задоволенні.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що в період з 28 лютого 2017 року по 21 березня 2017 року позивачем проведено перевірку ТОВ “Агокрай” з питань дотримання вимог податкового законодавства за певний період.
28 березня 2017 року відповідачем складено акт перевірки ТОВ “Агрокрай” за № 287/22-01-14-03/32883758.
Відповідачем 13 квітня 2017 року прийнято податкові повідомлення-рішення.
ТОВ "Агрокрай" 3 травня 2017 року оскаржило вказані податкові повідомлення-рішення подавши до вищестоящого податкового органу в адміністративному порядку.
Рішенням про результати розгляду скарги №13392/6/99-99-11-01-01-25 від 22 червня 2017 року податковим органом скаргу залишено без задоволення.
Податкову вимогу №167-17 на суму 266226,63 грн. ТОВ “Агрокрай” отримало 7 вересня 2017 року.
ТОВ “Агрокрай” 4 жовтня 2017 року звернулося в Хмельницький окружний адміністративний суд із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.
Крім цього, 4 жовтня 2017 року ТОВ "Агрокрай" звернулося до суду з клопотанням про забезпечення вказаного вище позову шляхом зупинення дії (виконання) податкової вимоги.
Відмовляючи в задоволенні клопотання про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав суду переконливих доказів про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, і захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання. Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.
Під наявністю очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення слід вважати необхідність достовірно встановити, що в разі невжиття заходів забезпечення позову правам та свободам позивача буде спричинено шкоду, виявити в чому вона буде полягати.
Згідно з роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги про складність повернення до первинного стану прав позивача у випадку виконання податкової вимоги, колегія суддів виходить з наступного.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 Податкового кодексу України).
Згідно з пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПК України, надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
За змістом пункту 41.3 статті 41 ПК України повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України.
Статтею 43 ПК України, визначено особливості та умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені.
Відповідно п. 43.1 ст. 43 ПК України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
За змістом п. 43.3 ст. 43 ПК України, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (ст. 43.4. ПК України).
В силу п. п. 43.5, 43.6. ст. 43.4. ПК України, контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцяти денного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
Отже, чинне податкове законодавство передбачає порядок повернення певної суми коштів, яка була помилково або надміру сплачена платником податку до бюджету, таке відшкодування здійснюється шляхом подання податковим органом у встановлений строк до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку, складеного за результатами отриманої від платника податків заяви із зазначенням порядку повернення таких коштів
При цьому, подання відповідного висновку податковим органом до казначейського органу є його обов'язком, що свідчить про відсутність можливості податкового органу ухилятися від обов'язку направлення такого висновку, а також несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету відповідно до абз. 3 п. 43.3 ст. 43.4. ПК України.
Відповідно до підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 ПК України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовуються повідомлення-рішення органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню.
Доводи апеляційної скарги про те, що при ухваленні судового рішення про відмову у задоволенні позову буде нарахована пеня та може бути реалізовано заставне майно не дають суду підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
В провадженні суду першої інстанції перебуває справа про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, що свідчить про неузгодження суми грошового зобов'язання.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не наведено підстав, які підтверджують існування очевидності заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам ТОВ “Агрокрай” до ухвалення рішення в цій адміністративній справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заявленого клопотання.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2017 року про відмову забезпечення адміністративного позову слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокрай" залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року - без змін.
Постанова або ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбаченим цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Ухвала суду складена в повному обсязі 05 грудня 2017 року.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5