06 грудня 2017 рокуЛьвів№ 876/10661/17
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Бруновської Н.В.
суддів: Гулида Р.М., Шавеля Р.М.
за участю секретаря судового засідання: Бедрій Х.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Інспектора роти №2 Управління патрульної поліції у м.Луцьку Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 на постанову ОСОБА_2 - Волинського міського суду Волинської області від 22 вересня 2017 року у справі № 154/2395/17 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Інспектора роти №2 Управління патрульної поліції у м.Луцьку Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 про скасування постанови,-
11.09.2017р. позивач ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Інспектора роти №2 Управління патрульної поліції у м.Луцьку Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 про скасування постанови серії БР № 044478 від 02.09.2017 року про адміністративне правопорушення.
ОСОБА_2 - Волинського міського суду Волинської області від 22.09.2017 р. позов задоволено. Суд скасував постанову серії БР № 044478 від 02.09.2017 р. про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121, ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Не погоджуючись із даною постановою, апелянт Інспектор роти №2 Управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Апелянт просить суд, постанову ОСОБА_2 - Волинського міського суду Волинської області від 22.09.2017р. скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в позові.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.1 ст.41 КАС України. Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволення виходячи з наступних підстав.
02.09.2019 р. ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі № БР № 044478 позивача ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121; ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі - 255 грн.
Із змісту даної постанови видно, що позивач керувала автомобілем марки «Фольксваген Пассат», реєстраційний номер НОМЕР_1 по вулиці Данила Галицького у м. Володимир-Волинський із обладнаними засобами пасивної безпеки та не була пристебнута ременем безпеки, чим порушила п.2.3 Правил дорожнього руху, а також здійснила зупинку автомобіля ближче 30 метрів від посадкового майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів, чим порушила п.15.9 Правил дорожнього руху.
Пунктом 2.3 Правил дорожнього руху передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися особі, яка навчає водінню, якщо за кермом учень, а в населених пунктах, крім того, водіям-інвалідам, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів і таксі.
Відповідно до пункту 15.9 Правил дорожнього руху передбачено, що зупинка забороняється ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків.
ч.1 ст.71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Зокрема, ч.2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку, що законне і обґрунтоване рішення повинно ґрунтуватись виключно на об'єктивному дослідженні належних доказів, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Зокрема, на підтвердження правомірності свого рішення суб'єктом владних повноважень надано відео із нагрудної камери (20170902202517001694.mov) записаного на диску.
Із вказаного відео встановлено, що патрульними інспекторами проведено перевірку документів водія ОСОБА_3 яка керувала автомобілем марки «Фольксваген Пассат», реєстраційний номер НОМЕР_1.
Разом з тим, із наявного відео як доказу правомірності рішення суб'єкта владних повноважень неможливо встановити наявність порушенням позивачем п.2.3 та п.15.9 Правил дорожнього руху зазначеного в постанові серії БР № 044478 від 02.09.2017 року.
Крім того, з оглянутого відео не можливо встановити яким приладом та яким чином інспектор виміряв відстань між місцем вчинення зупинки транспортного засобу та зупинки маршрутних транспортних засобів. Оскільки, як зазначено в постанові «близько 30 метрів», позивач здійснила зупинку до зупинки маршрутних транспортних засобів.
За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що на виконання ч.2 ст.71 КАС України суб'єкт владних повноважень не виконав обов'язку щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності а тому, наявні підстави для задоволення позову.
У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ст.200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. 160, ст.195, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Інспектора роти №2 Управління патрульної поліції у м.Луцьку Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову ОСОБА_2 - Волинського міського суду Волинської області від 22 вересня 2017 року у справі № 154/2395/17- без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.
Суддя ОСОБА_4
Суддя ОСОБА_5
Суддя ОСОБА_6
Ухвала складена в повному обсязі 07.12.2017 року.