04 грудня 2017 рокуЛьвів№ 876/10393/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Іщук Л.П.,
суддів Онишкевича Т.В., Хобор Р.Б.,
за участю секретаря судового засідання Джули В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова на постанову Личаківського районного суду м. Львова від 14 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова (надалі - Личаківське ОУПФУ м. Львова) про визнання відмови Личаківського ОУПФУ м. Львова у проведенні перерахунку пенсії неправомірною та зобов'язання перерахувати та виплатити пенсію із включенням до заробітної плати, з якої виплачується пенсія, сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби, індексації заробітної плати, з яких нараховувався і сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування за період з 04.04.2005 року.
Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 07.07.2017 року позовні вимоги за період з 04.04.2005 року по 05.01.2017 року залишено без розгляду.
Постановою Личаківського районного суду м.Львова від 14 вересня 2017 року позов задоволений: визнано неправомірними дії Личаківського ОУПФУ м.Львова по прийняттю рішення про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії та зобов'язано Личаківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Львова здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу», починаючи з 06 січня 2017 року в розмірі 88% від середньомісячної заробітної плати державного службовця з урахуванням інших виплат (матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань ) та індексації заробітної плати згідно з поданою довідкою Національного банку України від 31.03.2017 року №311 про заробітну плату, якою передбачені складові заробітної плати для призначення пенсії, відповідно до Закону України «Про державну службу» та на які нараховано і утримано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Личаківське ОУПФУ м.Львова оскаржило постанову суду першої інстанції. Вважає, що вона із порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить її скасувати і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі зазначає, що матеріальна допомога на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових потреб носить разовий характер та не є складовою заробітної плати, а тому вважає, що факт її отримання не є підставою для включення до заробітку, з якого обчислюється пенсія державного службовця. Крім того, вказує на те, що індексація грошових доходів - це механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Таким чином, індексація грошових доходів не є заробітною платою чи іншою надбавкою, яка включається в заробіток для обрахунку пенсії державним службовцям.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду були повідомлені належним чином. Суд ухвалив провести розгляд апеляційної скарги на підставі ст.ст.41, 196 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, та без фіксування судового засідання технічними засобами.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що з 04.04.2005 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Личаківському ОУПФУ м. Львова як одержувач пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу».
07.04.2017 року позивач звернулася до Личаківського ОУПФУ м. Львова із заявою про перерахунок пенсії із урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для соціально-побутових потреб та індексації заробітної плати, з яких нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та надала довідку про складові заробітної плати, видану Національним банком України від 31.03.2017 року №311.
Рішенням Личаківського ОУПФУ м. Львова про відмову в перерахунку пенсії №1265 від 07.04.2017 року (а.с.8) відмовлено ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії з урахуванням виплат, зазначених у наданій нею довідці.
Також судом першої інстанції встановлено, що згідно довідки, виданої Національним банком України від 31.03.2017 року №311 про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», позивач під час проходження державної служби отримувала матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань та проводилась індексація заробітної плати. На всі виплати нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с. 8).
Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього ж Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон N 1788-ХІІ) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи при обчисленні пенсії. До такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавство, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 03.06.2014 року, і така правова позиція має враховуватися судами при застосуванні таких норм права.
Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових потреб входять до системи оплати праці державного службовця.
Щодо індексації заробітної плати, апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (ст.1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).
Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (ч.1 ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», п.2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМ України № 1078 від 17.07.2003 року).
Структуру заробітної плати визначено у ст.2 Закону України «Про оплату праці», якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій (ч.2 ст.2 Закону України «Про оплату праці»).
Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з пп.2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України № 5 від 13.01.2004 року.
Таким чином, індексація є складовою частиною заробітної плати.
З врахуванням того, що вказані у позові складові заробітної плати отримувались позивачем ОСОБА_1 під час проходження державної служби та на них нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії відповідача щодо невключення цих сум до заробітку, з якого нараховується пенсія, є протиправними та правомірно зобов'язано здійснити такий перерахунок та виплату з урахуванням індексації.
Апеляційний суд звертає увагу, що щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому у разі виникнення підстав для перерахунку розмірів таких пенсій визначається лише дата, з якої особа має право на її перерахунок чи отримання пенсії у певному розмірі. Обмеження періоду, протягом якого суб'єкт владних повноважень має здійснювати обчислення пенсії відповідно до вимог закону, є безпідставним та суперечить вимогам статті 19 Конституції України.
Вказана позиція узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеному у постанові від 01.10.2013 року (справа 21-338а13).
Покликання апелянта на те, що матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань носять разовий характер та не є складовими заробітної плати, з якої обчислюється пенсія, апеляційний суд не бере до уваги, оскільки, як зазначено вище, з таких виплат сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки постанова суду першої інстанції прийнята у скороченому провадженні, то відповідно до статті 183-2 КАС України , то судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст.41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
ухвалив :
Апеляційну скаргу Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова залишити без задоволення, а постанову Личаківського районного суду м. Львова від 14 вересня 2017 року у справі №2-а/463/216/17 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді Т. В. Онишкевич
Р. Б. Хобор
Ухвала складена в повному обсязі 07.12.2017 року