06 грудня 2017 рокуЛьвів№ 876/10987/17
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Бруновської Н.В. та Гулида Р.М.,
з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,
а також сторін (їх представників):
від позивача - ОСОБА_1;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2017р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова про спонукання до вчинення певних дій щодо повернення помилково сплачених коштів,-
15.09.2017р. позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому, із урахуванням поданої під час розгляду справи заяви про уточнення позовних вимог, просила зобов'язати відповідача Управління Пенсійного фонду /ПФ/ України у Франківському районі м.Львова повернути безпідставно сплачені кошти у розмірі 6588 грн. 13 коп. (а.с.3).
Протокольною ухвалою суду від 19.10.2017р. замінено відповідача на його правонаступника - Залізничне об'єднане управління Пенсійного фонду /ОУПФ/ України м.Львова (а.с.21, 22-23).
Під час судового розгляду позивачем ОСОБА_1 подано до суду заяву від 20.10.2017р. про уточнення позовних вимог, в якій остання просить суд зобов'язати відповідача Залізничне ОУПФ України м.Львова звернутися з поданням, передбаченим п.5 Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затв. наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013р., до Управління Державної казначейської служби України у Франківському районі м.Львова про повернення їй помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за договором купівлі-продажу квартири від 20.07.2017р., посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. та зареєстрованим в реєстрі за № 4091 в сумі 6588 грн. 13 коп. (а.с.25).
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2017р. заявлений позов задоволено; зобов'язано відповідача Залізничне ОУПФ України м.Львова звернутись із поданням, передбаченим п.5 Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затв. наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013р., до Управління Державної казначейської служби України у Франківському районі м.Львова про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за договором купівлі-продажу квартири від 20.07.2017р., посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. та зареєстрованим в реєстрі за № 4091 в сумі 6588 грн. 13 коп.; стягнуто з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 640 грн. (а.с.32-36).
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач Залізничне ОУПФ України м.Львова, який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.39-40).
В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що органи Пенсійного фонду України не володіють інформацією стосовно права власності громадян на нерухоме майно, а тому позбавлені можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше.
Також суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомості сплачуються платниками цього збору на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в органі державного казначейства. У зв'язку з цим позивач повинна звернутися до органу державного казначейства про повернення згаданого збору, що відповідає приписам Порядку повернення помилково та/або надмірно сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), затв. наказом Державного казначейства України № 226 від 10.12.2002р.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, заперечення позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, 20.07.2017р. позивачем укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. та зареєстрований в реєстрі за № 4092. На підставі вказаного договору внесено до державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 21486829 від 20.07.2017р. про державну реєстрацію прав на вказаний об'єкт (а.с.8).
Відповідно до квитанції № ПН1988 від 20.07.2016р. позивачем сплачено до державного бюджету Франківського району м.Львова збір із операції придбання нерухомого майна в розмірі 1 % вартості майна в розмірі 6588 грн. 13 коп. (а.с.5).
Позивач звернулася 01.08.2017р. до відповідача із заявою про повернення безпідставно та помилково сплачених коштів - збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 6588 грн. 13 коп. (а.с.9).
Відповідач надав відповідь № 5993/06.1-32 від 18.08.2017р., якою відмовив в задоволенні заяви позивача, оскільки із доданих до заяви документів не вбачається, чи придбавалось позивачем житло вперше (а.с.11-12).
05.09.2017р. позивач повторно звернулася із заявою до відповідача, до якої долучила копії документів, які вказують на те, що вказане нерухоме майно придбано нею вперше (а.с.10).
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначений приписами Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до абз.1 п.9 ст.1 цього Закону платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовані Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затв. постановою КМ України № 1740 від 03.11.1998р.
Згідно з п.15-1 вказаного Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Пунктом 15-3 вказаного Порядку визначено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Таким чином, із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла, або придбавають житло вперше.
Матеріалами справи доводиться та обставина, що позивачем вперше було придбано житло, а саме квартиру АДРЕСА_1.
Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна слідує, що ОСОБА_1 є власником вищевказаної квартири; також їй належить на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_2 відповідно до свідоцтва про право власності від 13.01.2005р., виданого Львівською КЕЧ району згідно розпорядження № 1692 від 16.12.2004р. (а.с.13, 26, 27).
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ОСОБА_1 житла вперше та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору відповідачем не надано, не здобуто таких й під час судового розгляду.
Факт належності позивачу та членам її сім'ї на праві спільної сумісної власності іншої квартири, яка приватизована останніми, не може вважатися операцією з придбання квартири в розумінні Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Зокрема, відповідно до ст.1 Закону України № 2482-XII від 19.06.1992р. «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв та ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
Натомість, згідно Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» об'єктом оподаткування є лише вартість нерухомого майна, придбаного на підставі договору купівлі-продажу. У випадку придбання нерухомого майна в інший спосіб вказаний збір не сплачується.
Отже, належність позивачу раніше приватизованого житла не спростовує тої обставини, що придбання квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 20.07.2017р. здійснено вперше.
Оцінюючи в сукупності вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що позивач дійсно 20.07.2017р. вперше придбала житло за договором купівлі-продажу нерухомого майна (квартиру АДРЕСА_1) і під час оформлення документів безпідставно сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу нерухомого майна в розмірі 6588 грн. 13 коп. згідно квитанції № ПН1988 від 20.07.2017р.
За таких обставин наведена сума підлягає поверненню позивачу в установленому порядку.
Також в спростовування доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції обраний вірний спосіб захисту прав та інтересів позивача, оскільки відповідно до п.5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затв. наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013р., повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Згідно п.7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затв. постановою правління Пенсійного фонду України № 21-2 від 27.09.2010р., суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
При цьому, покликання апелянта на Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затв. наказом Державного казначейства України № 226 від 10.12.2002р., слід вважати помилковим, оскільки вказаний акт втратив свою чинність згідно з наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013р. «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів».
Також колегія суддів враховує, що під час судового розгляду справи доведено факт першого придбання позивачем житла, через що в останньої виникли правові підстави для повернення безпідставно сплаченої суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Колегія суддів відхиляє решта доводів апелянта, які наведені у поданій ним апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають; представлені позивачем докази є належними і допустимими, а відтак останні правомірно прийняті судом першої інстанції до уваги.
Виходячи з вищевказаного, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є підставним та обгрунтованим, а тому підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2017р. в адміністративній справі № 813/3196/17 залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді Н. В. Бруновська
Р. М. Гулид