06 грудня 2017 рокуЛьвів№ 876/9862/17
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді Сапіги В.П.,
суддів: Обрізка І.М., Яворського І.О.,
за участі секретаря судових засідань Бедрій Х.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства акціонерної страхової компанії «Скарбниця» на постанову Галицького районного суду м. Львова від 13 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства акціонерної страхової компанії «Скарбниця» до Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, Департаменту містобудування Львівської міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» про визнання протиправними дій та скасування рішень,
Приватне акціонерне товариство акціонерна страхова компанія «Скарбниця» звернулося в суд з позовом до Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, Департаменту містобудування Львівської міської ради, Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» з вимогами про: визнання протиправними та скасування вимоги Департаменту економічної політики ЛМР № 23/Р-3-4453 від 13.09.2016; визнання протиправними дії Департаменту економічної політики ЛМР, які полягають у виставленні позивачу вимоги № 23/Р-3-4453 від 13.09.2016; визнання протиправними та скасувати наказу Департаменту економічної політики ЛМР № 80-Д від 06.10.2016 «Про демонтаж самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами» в частині демонтажу вивіски ПрАТ АСК «Скарбниця» по вул. Саксаганського, 5, у м. Львові; визнання протиправними дії комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління», які полягають у винесенні позивачу попередження від 11.10.2016 № 2410-08-8296 про демонтаж самовільно встановленої конструкції.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що інформація (табличка) щодо назви юридичної особи на балконі приміщення, що належить позивачу, за адресою м.Львів, вул. Саксаганського,5 не є рекламою, а являється вивіскою. Такі обставини встановлені постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.05.2013 у справі №813/3209/13-а. Вважає, що обов'язок отримувати дозвіл на встановлення даних табличок не передбачений чинним законодавством.
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 13 червня 2017 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу. Вважає оскаржувану постанову такою, що підлягає скасуванню, оскільки прийнята з порушенням норм чинного законодавства щодо повного та всебічного розгляду справи, а тому просить її скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує, зокрема тим, що в оскаржуваній постанові суд описує лише правову позицію відповідача з наведенням мотивів її врахування і не приймає до уваги правову позицію позивача, не наводячи мотивів її неврахування. Також суд порушив ч. 1 ст. 72 КАС України, оскільки постанова у справі №813/3209/13-а від 22.05.13, яка набрала законної сили, стосується позивача як особи, щодо якої встановлено обставини. Суд прийшов до неправильного висновку щодо відмови позовних вимог в частині скасування наказу відповідача № 80-Д від 06.10.2016, вважаючи, що цей наказ не стосується вивісок, а спрямований на рекламні конструкції. Оскільки оспорювана конструкція є вивіскою, а не рекламою, даний наказ підлягає скасуванню. Крім того, суд прийшов до висновку хибного висновку щодо ідентифікації вивіски ПрАТ «АСК «Скарбниця» як реклами всупереч нормам Закону України «Про рекламу».
Львівським апеляційним адміністративним судом протокольною ухвалою Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» вилучено із співвідповідачів у справі у зв'язку з тим, що таке не являється суб'єктом владних повноважень і залучено його як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних мотивів.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Як передбачено ч.1 ст.2 цього ж Кодексу завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що актом обстеження місця встановлення рекламного засобу від 01.09.2016, складеного КП «Адміністративно-технічне управління», зафіксовано, що самовільно встановлена рекламна конструкція позивача на зовнішній поверхні буд. №5 на вул. Саксаганського, яка розташована вище першого поверху на балконі. Розміри рекламного засобу становлять: 8,0 х 0,80 м, площею 6,40 кв.м, тобто більше 3 кв.м.
Департаментом економічної політики ЛМР ПрАТ АСК «Скарбниця» 13.09.2016 направлено вимогу № 23/Р-3-4453, якою повідомлено про порушення вимог ч.1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», а саме про те, що самовільно встановлено спеціальну конструкцію зовнішньої реклами на фасаді будинку №5 на вул. Саксаганського. Зазначено, що розміри площини рекламної конструкції - 8,0 х 0,80 м. Характеристика конструкції зовнішньої реклами - на фасаді будинку. Запропоновано позивачу у строк до 23.09.2016 усунути вказане порушення та повідомлено, що встановлення рекламної конструкції можливе тільки після отримання дозволу.
Департаментом економічної політики ЛМР 06.10.2016 видано наказ «Про демонтаж самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами», яким доручено КП «Адміністративно-технічне управління» у строк до 31.12.2016 демонтувати вивіску ПрАТ АСК «Скарбниця» по вул. Саксаганського, 5 у м. Львів на фасаді будинку 8 х 0,8 (М-1).
Комунальним підприємством «Адміністративно-технічне управління» 11.10.2016 на адресу позивача направило попередження № 2410-08-8296 про демонтаж самовільно встановленої конструкції.
Перевіривши дії відповідачів на відповідність статті 19 Конституції України, вимогам чинного законодавства України та критеріям, наведеним у ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів вважає правильним висновок суду щодо відсутності підстав для задоволення адміністративного позову.
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996 № 270/96-ВР в редакції на час спірних правовідносин реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Згідно ч. 6 ст. 9 Закону України «Про рекламу» вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів та послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи ), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху, або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.
За приписами ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з підпунктом 2.1. пункту 2 Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові, затверджених рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 21.05.2010 №569 «Про затвердження Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові», реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена у будь-якій формі та у будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо такої особи чи такого товару. Зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Згідно з додатком "Б" ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» балкон - виступаюча з площини стіни фасаду обгороджена площадка, що служить для відпочинку влітку.
Відповідно до п. 48 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067, зокрема встановлено, що площа поверхні вивіски чи таблички не повинна перевищувати 3 кв. метрів.
Згідно вимог ст. 49 Типових правил розміщення зовнішньої реклами демонтаж вивісок чи табличок, розміщених з порушенням вимог цих Правил, здійснюється у разі: припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичної особи - підприємця; невідповідності розміщення вивіски чи таблички вимогам щодо її розміщення, наданим у визначенні, та архітектурним вимогам, державним нормам, стандартам і правилам, санітарним нормам; порушення благоустрою території.
Розміщені вивіски чи таблички підлягають демонтажу за рахунок коштів юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців, якими вони були встановлені.
Відповідно до акту обстеження місця встановленого рекламного засобу від 01.09.2016 та Вимоги департаменту економічної політики №23/Р-3-2253 від 13.09.2016 розмір площини рекламної конструкції позивача становить 8,00* 0,80 м, тобто площа становить 6,4 кв. метри.
Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що оскільки розмір площі поверхні розміщеної на балконі другого поверху за адресою вул. П.Саксаганського, 5, яка належить позивачу, перевищує 3 кв. метри, тому не може вважатись вивіскою.
Відповідно до розділу 4 Правил розміщення зовнішньої реклами y м.Львові проводиться на підставі дозволів, що видаються робочим органом відповідно до рішення виконавчого комітету міської ради.
Згідно частині 1, 4 статті 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами.
Судом встановлено, що у ПрАТ АСК "Скарбниця" відсутній дозвіл на розміщення зовнішньої реклами на вул. П.Саксаганського,5 у м. Львові і вказана обставина свідчить про самовільне встановлення конструкції зовнішньої реклами, а тому Департамент економічної політики ЛМР правомірно пред'явив позивачу вимогу № 23/Р-3-4453 від 13.09.2016 про усунення виявленого порушення вимог ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» та видав наказ № 80-Д від 06.10.2016 «Про демонтаж самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами» в частині демонтажу вивіски ПрАТ АСК «Скарбниця» по вул. Саксаганського, 5, у м. Львові.
Колегія суддів правильним вважає висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовної вимоги ПрАТ АСК "Скарбниця" про визнання протиправними дій комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління», які полягали у винесенні позивачу попередження від 11.10.2016 № 2410-08-8296 про демонтаж самовільно встановленої конструкції, позаяк попередження не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії в розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказане попередження надає суб'єкту господарювання час на добровільне усунення порушення, однак на їх підставі орган, що їх видав не вчиняє жодних примусових дій, а тому вирішення вказаного питання знаходиться за межами юрисдикції адміністративного суду.
За таких обставин необхідно погодитися з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції вважає безпідставним посилання апелянта на обставини, встановлені постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.05.2013 у справі №813/3209/13-а в розумінні положень ч. 1 ст. 72 КАС України, оскільки у вказаній справі судом встановлено, що на балконі офісного приміщення, що належить ПрАТ АСК «Скарбниця» на праві власності за адресою: м.Львів, вул.Саксаганського, 5, була розміщена інформація щодо назви юридичної особи. Враховуючи, що вказана інформація не містить закликів до придбання товару чи надання послуги, суд прийшов до висновку, що розміщена інформація не є зовнішньою рекламою. При тому слід зазначити, що окружний суд розміщену інформацію (конструкцію) ПрАТ АСК «Скарбниця» не досліджував на предмет встановленні її вивіскою чи табличкою.
Колегія суддів відхиляє решта доводів апелянта, які наведені у поданій ним апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають. Департамент економічного розвитку Львівської міської ради як суб'єктами владних повноважень виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятих ним рішень та вчинених дій, тобто діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, законами України та підзаконними нормативно-правовими актами. Слід зазначити, що відповідач - Департамент містобудування Львівської міської ради будь-яких дій стосовно позивача не вчиняв, а відтак і не має обов'язку щодо доведення правомірності вчинення спірних дій чи прийняття рішень.
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, що на думку колегії апеляційного адміністративного суду, не дотримано судом першої інстанції.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства акціонерної страхової компанії «Скарбниця» залишити без задоволення.
Постанову Галицького районного суду м. Львова від 13 червня 2017 року у справі № 461/3127/17 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. П. Сапіга
судді І. М. Обрізко
І. О. Яворський
Повний текс виготовлено 07.12.2017.