Справа: № 826/9101/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.
Суддя-доповідач: Карпушова О.В.
Іменем України
06 грудня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Губської Л.В., секретар судового засідання Качак О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу адвоката Маковей Олега Григоровича в інтересах ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2015 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіної Марини Анатоліївни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, -
18.05.2015р. ОСОБА_3 подав до суду позов до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної М.А. та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльність Уповноваженої особи ФГВФО щодо не включення його до переліку вкладників ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», зобов'язання Уповноважену особу ФГВФО подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, зобов'язання Фонд гарантування вкладів фізичних включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіна М.А. не вчинила дії щодо включення його до Загального реєстру вкладників, оскільки протиправно визнано договір банківського вкладу позивача з ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» нікчемним.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2015р. у задоволені позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивач втратив статус вкладника, оскільки договір банківського вкладу розірвано в судовому порядку, отже, відповідно до положень ч.1 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не поширюється на позивача, тому що позивач набув статусу кредитора, вимоги якого повинні розглядатися і вирішуватися в іншому порядку.
Позивач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.
Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні, без фіксації судового процесу технічними засобами, у порядку ст.41 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду зміні в частині обґрунтування висновків суду першої інстанції з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 03.10.2014 між позивачем та ПАТ «ВіЕйБі Банк» укладено договір банківського вкладу на вимогу «Для виплат» № НОМЕР_1 (а.с.10).
За умовами договору Банк відкриває на ім'я Вкладника іменного вкладного рахунку на умовах вкладу на вимогу «Для виплат» в доларах США № НОМЕР_1, код банку 380537.
Згідно платіжного доручення 03.10.2014 № 147759 позивачем внесено на рахунок 165638,35 грн., з призначенням платежу - залучення коштів на вклад, угода № 851132/2014 від 03.10.2014 (а.с.11).
Відповідно до пункту 1.5. Договору дата вимоги Вкладником вкладу - на першу вимогу вкладника.
Постановою Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 188 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензію та ліквідувати ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк».
На виконання постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 №188, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіну Марину Анатоліївну строком на 1 рік з 20.03.2015 по 19.03.2016.
На офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було розміщено повідомлення, згідно якого, з 27.03.2015 Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк».
В наслідок того, що позивача не був внесений до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, 27.03.2015р. позивач звернувся до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної М.А. та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявами, в якій просив внести в реєстр та виплатити належні йому по закону грошові кошти, на які позивач отримав лист Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної М.А. № 20-9523 про відмову у вчиненні певних дій (а.с. 12).
06.04.2015р. заочним рішенням Новозаводського районного суду Чернігова у справі № 751/2563/15-ц достроково розірвано договір банківського вкладу на вимогу «Для виплат» № НОМЕР_1 від 03.10.2014р. та стягнуто з ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» («ВіЕйБіБанк») на користь позивача 12800 доларів США. Згідно відмітки на копії судового рішення останнє набрало законної сили 21.04.2015 року (а.с.14).
Вказані обставини підтверджені відповідними доказами.
Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач втратив статус вкладника, оскільки договір банківського вкладу розірвано в судовому порядку, отже, відповідно до положень ч.1 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не поширюється на позивача.
Проте, колегія суддів з вказаним висновком суду першої інстанції не погоджується з наступних підставі.
Суду надано докази щодо скасування заочного рішення Новозаводського районного суду Чернігова у справі № 751/2563/15-ц про дострокове розірвання договору банківського вкладу № НОМЕР_1 від 03.10.2014р., а саме ухвала апеляційного суду Чернігівської області від 20.07.2015р. (а.с.67).
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (надалі Закон № 4452) встановлює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати цим Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між цим Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Згідно ч. 2 ст.1 Закону № 4452 метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Пунктом 17 ч.1 ст.2 Закону № 4452 встановлено поняття уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Пунктами 3 та 4 вказаної частини визначені поняття: вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката, вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Відповідно до ч. 1 ст.26 Закону №4452 Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, визначений ст.27 Закону №4452.
Згідно частин 1, 2, 3 ст. 34 Закону № 4452 Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України". Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
Статтею 37 Закону № 4452 визначені повноваження уповноваженої особи Фонду, яка діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду.
Порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами фізичних осіб, а також порядок здійснення виплат коштів за вкладами протягом дії тимчасової адміністрації в межах суми, гарантованої Фондом, за рахунок цільової позики Фонду визначається Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду №14 від 09.08.2012 р. (надалі - Положення №14).
Стаття 36 Закону № 4452 визначає наслідки запровадження тимчасової адміністрації.
Статтею 37 Закону № 4452 передбачені повноваження уповноваженої особи Фонду, зокрема, згідно п.4 та п.6 ч.2 ст.37 Закону №4452, уповноважена особа Фонду має право, повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку.
Стаття 38 Закону № 4452 встановлює заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку.
Частиною 1 цієї статті уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку.
Згідно частини 2 цієї ж статті протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Частиною 3 вказаної статті визначено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Відповідно до частини 4 ст.38 Закону № 4452 уповноважена особа Фонду:
1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;
2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами;
3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.
З матеріалів справи вбачається, що на день подачі позову 18.05.2015р. позивач не був включений до переліку Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі договору банківського вкладу між позивачем та ПАТ «ВіЕйБі Банк» укладеного на вимогу «Для виплат» № НОМЕР_1.
Проте, в подальшому встановлено, що позивача внесено до переліку Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі договору банківського вкладу між позивачем та ПАТ «ВіЕйБі Банк» укладеного на вимогу «Для виплат» № НОМЕР_1.
Вказане підтверджено заявою самого позивача від 05.05.2016р. (а.с.94).
З урахуванням вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, проте, висновки суду першої інстанції підлягають зміні, оскільки обставини у справі не були встановлені у повному обсязі.
Повний текст постанови виготовлено 06.12.2017р.
Керуючись статтями 195, 196, 198, 201, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Маковей Олега Григоровича в інтересах ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2015 р. - задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2015 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіної Марини Анатоліївни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії змінити в частині обґрунтування висновків суду першої інстанції.
В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2015 р. - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.В. Епель
Л.В. Губська