Справа: № 760/13308/17 Головуючий у 1-й інстанції: Оксюта Т.Г.
Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.
Іменем України
05 грудня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Твердохліб В.А.,
суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,
за участю секретаря Борейка Д.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві (без фіксування технічними засобами) апеляційну скаргу Заступника начальника Львівської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Скоромного Ярослава Ігоровича на постанову Солом'янського районного суду м.Києва від 04 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Виконуючого обов'язки начальника Львівської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням Скоромного Ярослава Ігоровича про скасування постанови в справі про порушення митних правил,-
ОСОБА_3 (далі - Позивач) звернулась до Солом'янського районного суду м.Києва з позовом до Виконуючого обов'язки начальника Львівської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням Скоромного Ярослава Ігоровича (далі - Відповідач) про скасування постанови виконуючого обов'язки начальника Львівської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням Скоромного Ярослава Ігоровича у справі про порушення митних правил №2326/20900/17 від 03.07.2017 року, якою Позивача визнано винною у скоєнні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.481 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 17000,00 грн.
Постановою Солом'янського районного суду м.Києва від 04 жовтня 2017 року позов задоволено:
поновлено строк на звернення до суду з позовом про скасування постанови у справі про порушення митних правил;
скасовано постанову виконуючого обов'язки начальника Львівської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням Скоромного Ярослава Ігоровича у справі про порушення митних правил №2326/20900/17 від 03.07.2017 року, якою ОСОБА_3 визнано винною у скоєнні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст. 481 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 17000,00 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Відповідно до ч.6 ст.12 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).
Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не визнана обов'язковою, колегія суддів відповідно до ч.4 ст.196 КАС України вважає можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.
Згідно з ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, 03.07.2017 року виконуючим обов'язки начальника Львівської митниці ДФС - начальником управління протидії митним правопорушенням Скоромним Я.І. винесено постанову в справі про порушення митних правил №2326/20900/17, якою визнано Позивача винною у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.481 Митного кодексу України (далі - Кодекс) та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Відповідно до ст.458 Кодексу порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
За приписами ч.1 ст.495 Кодексу доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Положеннями статті 380 Кодексу визначено, що тимчасове ввезення громадянами - нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів, Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.
Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
Строки, передбачені абзацами першим та другим цієї частини, можуть бути продовжені органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.
Громадяни-резиденти, які перебувають на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном, мають право тимчасово ввозити на митну територію України під письмове зобов'язання про зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, один транспортний засіб особистого користування, що класифікується за товарною позицією 8703 (крім товарної підпозиції 8703 10) згідно з УКТ ЗЕД, та причіп до нього, що класифікується за товарною підпозицією 8716 10 згідно з УКТ ЗЕД (за умови ввезення разом із транспортним засобом), на строк, що не перевищує 60 днів протягом одного календарного року (який може бути як безперервним, так і з перервами), без сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. Зазначені транспортні засоби можуть бути тимчасово ввезені на митну територію України за умови подання органу доходів і зборів документів, що підтверджують право власності громадянина на такі транспортні засоби та їх реєстрацію на території відповідної країни.
Відповідно до частини 3 статті 481 Кодексу перевищення строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України або строку тимчасового вивезення поварів за межі митної території України більше ніж на десять діб тягне за собою вкладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Наявність, стан товарів, що перебувають у режимі тимчасового ввезення, а також їх цільове використання контролюються митними органами із застосуванням форм митного контролю, визначених ст.336 Митного кодексу.
Вибірковість і періодичність здійснення митного контролю визначаються відповідно до положень ст.320 Кодексу, характеристики товарів, мети, строку та інших умов перебування товарів у режимі тимчасового ввезення.
Для забезпечення контролю за товарами, що перебувають у митному режимі тимчасового ввезення, а також обміну інформацією між митними органами щодо таких товарів використовуються ЄАІС, до якої вноситься інформація про митні формальності, що виконуються щодо тимчасово ввезених товарів.
Інформація до ЄАІС вноситься посадовою особою митного органу, яким здійснюється відповідна митна формальність, невідкладно після її виконання.
Згідно з ст.487 Кодексу провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до статті 488 Кодексу провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.
За приписами статті 491 Кодексу підставами для порушення справи про порушення митних правил є: 1) безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил; 2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у частині першій статті 319 цього Кодексу; 3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач 29.10.2015 року ввезла на територію України в митному режимі «Тимчасове ввезення до 60 днів» через митний пост «Краковець» Львівської митниці ДФС транспортний засіб марки «Ford» модель «Windstar» д.н.з. 4L54763, який зареєстрований на території Республіки Чехія.
Слід зазначити, що на вказаний транспортний засіб оформлено зобов'язання про зворотне вивезення від 19.10.2015 року №209080203/2015/1137, терміном до 24.11.2015 року.
Згідно з даними програмно-інформаційного комплексу «Інспектор-2006» та єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), транспортний засіб марки «Ford» модель «Windstar» д.н.з. 4L54763 з митної території України станом на 04.06.2017 року Позивачем не вивезено та у інший митний режим, згідно законодавства не переміщено.
Разом з тим нормами частини першої статті 192 МК України визначено, що у разі, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення, перевізник зобов'язаний терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.
Однак, на момент перетину кордону, будь-яких відповідних документів, що підтверджують факт аварії або протиправних дій, визначених ст.460 Кодексу, Позивачем не надано.
У матеріалах справи міститься копія довідки №б/н від 24.02.2016 року, з якої вбачається, що транспортний засіб знаходився на території Бош Авто Сервіс «Колесо» у м.Козятин Вінницької області з 20.11.2015 року по 24.02.2016 року у зв»язку з проведенням ремонтних робіт, а саме ДВС; однак у вказаній довідці не зазначено, що ремонт транспортного засобу проводився внаслідок аварії чи будь-якої іншої непереборної сили; також не зазначено посаду особи, яка підписала довідку.
З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що вказаний доказ не підтверджує поважність пропуску Позивачем строку, встановленого митними правилами.
Таким чином, ОСОБА_3 перевищила строк тимчасового ввезення транспортного засобу більш ніж на 10 діб, а тому в діях останньої наявний склад порушення митних правил відповідно до ч.3 ст.481 Кодексу.
Щодо посилання Позивача на те, що жодного запрошення чи повідомлення від Львівської ДФС не отримувала, інформацією про дату та час розгляду справи про порушення митних правил не володіла, колегія суддів зазначає таке.
Так, положеннями статті 526 Кодексу визначено, що справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.
Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.
У разі розгляду справи про порушення митних правил у суді про час та місце розгляду справи суд (суддя) повідомляє особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, а також відповідний орган доходів і зборів.
Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
З протоколу про порушення митних правил №2326/20900/17 від 04.06.2017 року вбачається, що ОСОБА_3 повідомлено про розгляд справи « 03» липня 2017 року « 10» год. « 00» хв. за адресою м.Львів, вул.Городоцька, 369 (Львівська митниця ДФС), що підтверджується підписом останньої. Також, Позивачем у поясненнях зазначено, що зауважень до змісту протоколу не має, всі пояснення надасть при розгляді справи (а.с.78-82).
Однак, клопотань про перенесення розгляду справи від ОСОБА_3 не надходило.
З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Суд першої інстанції на вищевикладене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, то відповідно до ст.94 КАС України відсутні підстави для відшкодування понесених Позивачем судових витрат.
Положеннями ст.159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що Відповідачем винесено постанову про порушення митних правил №2326/20900/17 від 03.07.2017 року на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 198 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду, суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати постанову суду та прийняти нову постанову.
За приписами п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та постановити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 41, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Заступника начальника Львівської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Скоромного Ярослава Ігоровича задовольнити.
Постанову Солом'янського районного суду м.Києва від 04 жовтня 2017 року скасувати та прийняти нову постанову наступного змісту.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Виконуючого обов'язки начальника Львівської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням Скоромного Ярослава Ігоровича про скасування постанови в справі про порушення митних правил №2326/20900/17 від 03.07.2017 року - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді Костюк Л.О.
Троян Н.М.
Постанова складена в повному обсязі 07 грудня 2017 року.