Справа: № 379/1288/17 Головуючий у 1-й інстанції: Бойко М.Г. Провадження № 2-а-115/17 Суддя-доповідач: ОСОБА_1
30 листопада 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Мацедонської В.Е., при секретарі - Шевчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації Київської області на постанову Таращанського районного суду Київської області від 17 жовтня 2017 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом у якому просив:
- визнати неправомірною відмову Управління соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації Київської області (надалі за текстом - «Управління») від 07.09.2017 року № 2128 у прийнятті документів для оформлення дублікату посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4;
- зобов'язати Управління прийняти документи для оформлення дублікату посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4, внести подання до Київської обласної державної адміністрації для вирішення питання щодо оформлення дублікату посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4 та за результатами його розгляду видати відповідне посвідчення.
Постановою Таращанського районного суду Київської області від 17 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Управління № 2128 від 07.09.2017 у прийнятті документів ОСОБА_2 для оформлення дублікату посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4. Зобов'язано Управління прийняти документи позивача для оформлення дублікату посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4, та внести подання до Київської обласної державної адміністрації для вирішення питання щодо оформлення ОСОБА_2 дублікату посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4. В решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та закрити провадження у справі.
Перевіривши повноту встановлення місцевим загальним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 отримав посвідчення громадянина, який постійно проживає на території посиленого радіоекологічного контролю у 1986-92 роках (категорія 4) Серії В-1 № 829550.
Оригінал цього посвідчення було втрачено про що позивач здійснив публікацію у газеті «Таращанський край» від 19.08.2017 р.
21.08.2017 р. ОСОБА_2 звернувся до Київської обласної державної адміністрації через Управління із заявою про видачу дубліката посвідчення категорії 4.
Листом від 07.09.2017 року № 2128 Управління відмовило у видачі дубліката посвідчення. Посилаючись на те, що Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України № 76-ІІІ від 28.12.2014 р. виключено абзац п'ятий частини другої ст. 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме виключено зону посиленого радіологічного контролю, а тому з 01.01.2015 року місто Тараща не відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю та Київською районною державною адміністрацією не приймаються подання органів місцевого самоврядування для видачі дублікатів посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя та здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 р. № 796-XII (надалі за текстом - «Закон № 796-XII»).
Відповідно ст.11 Закону № 796-XII, до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать:1) евакуйовані із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку після досягнення ними повноліття), а також відселені із зон безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення; 2) особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 1 січня 1993 року на території зони безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, та відселені або самостійно переселилися з цих територій; 3) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років; 4) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років; 5) особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986 - 1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями. Перелік видів робіт і місць, де виконувалися зазначені роботи, встановлюється Кабінетом Міністрів України; 6) особи, які досягли повноліття, з числа зазначених у статті 27 цього Закону, та яким у дитячому віці встановлено причинний зв'язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, за умови проходження переогляду у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії відповідно до частини п'ятої статті 17 цього Закону.
Згідно п.1 ч.1 статті 14 Закону № 796-XII, для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: 1). інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1.
До четвертої категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи відносяться особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.
Правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи регулює Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 (надалі за текстом - «Порядок № 51»).
Відповідно до пункту 6 Порядку № 51 особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В.
Пунктом 11 Порядку № 51 передбачено, що у разі втрати або псування посвідчення замість нього видається дублікат на підставі раніше поданих документів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, а також особистої заяви (з поясненням обставин втрати або псування посвідчення і зазначенням його номера і дати видачі) та публікації в пресі повідомлення про визнання втраченого посвідчення недійсним.
Дублікат видається органом, який видав посвідчення, або органом, який видає такі посвідчення за новим місцем проживання громадянина, на підставі завірених в установленому порядку копій документів, зазначених у пункті 10 цього Порядку. Угорі у лівому кутку посвідчення ставиться штамп або робиться чорним чорнилом надпис: «Дублікат. Видано замість посвідчення серії ... № ...».
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 надав підтвердження того, що повідомлення про визнання втраченого посвідчення недійсним опубліковано в районній газеті «Таращанський край» від 19 серпня 2017 року.
Таким чином, в Управління були відсутні підстави для відмови у прийнятті документів позивача для оформлення дублікату посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4 та внесення подання до Київської обласної державної адміністрації для вирішення питання щодо оформлення ОСОБА_2 дублікату посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а посилання скаржника на те, що внаслідок законодавчих змін на даний час відсутня зона посиленого радіоекологічного контролю є помилковим, оскільки отримання позивачем пільг, пов'язаних із наявністю в нього посвідчення, не є предметом спору у цій справі.
За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації Київської області залишити без задоволення, а постанову Таращанського районного суду Київської області від 17 жовтня 2017 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
суддя В.П.Мельничук
суддя В.Е.Мацедонська
Ухвала складена в повному обсязі 05 грудня 2017 р.