Справа № 466/4263/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Кавацюк В.І.
Провадження № 22-ц/783/4924/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 М. М.
Категорія: 69
21 листопада 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого судді - Шандри М.М.
суддів: Левика Я.А., Струс Л.Б.
секретаря: Симця В.І.
за участю: представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,
представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 13 червня 2016 року у справі за заявою ОСОБА_4, заінтересована особа - Залізничний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції про встановлення факту, що має юридичне значення,
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 13 червня 2016 року заяву задоволено.
Встановлено факт проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер 10 лютого 2016 року, однією сім'єю, як подружжя, без реєстрації шлюбу з серпня 1994 року по 10 лютого 2016 року.
Рішення суду оскаржила ОСОБА_2.
В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що її не було залучено до участі у розгляді даної справи, рішенням суду вирішено питання про її права та обов'язки. Вказує, що суд першої інстанції не врахував, що після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на належне йому нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, та не з'ясував, що апелянт ОСОБА_2 є спадкоємицею першої черги після смерті батька ОСОБА_6 Зазначає, що суд першої інстанції повинен був залишити заяву ОСОБА_4 про встановлення факту без розгляду, оскільки існує спір про право. Просить рішення суду скасувати та залишити заяву без розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити за таких підстав.
Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції (ч.1 ст. 303 ЦПК України).
Відповідно до частини 1 статті 234 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4, звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання із ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер 10 лютого 2016 року, однією сім'єю, як подружжя, без реєстрації шлюбу з серпня 1994 року по 10 лютого 2016 року.
Задовольняючи вказану заяву, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості заяви та підтвердження факту проживання однією сім'єю ОСОБА_4 із ОСОБА_6 належними доказами.
При цьому, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що встановлення даного факту необхідно заявниці для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, зокрема належної йому квартири АДРЕСА_2, не з'ясував чи заведена спадкова справа після смерті спадкодавця та не встановив коло спадкоємців померлого.
Встановлено, що апелянт ОСОБА_2, яка є дочкою померлого ОСОБА_6 та, відповідно, спадкоємицею першої черги за законом, в межах шестимісячного строку, передбаченого ст. 1270 Цивільного кодексу України звернулась із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6
Враховуючи, що судом першої інстанції не було перевірено коло осіб, заінтересованих у вирішенні даної справи та безпідставно розглянуто справу в порядку окремого провадження за наявності спору про право, рішення суду підлягає скасуванню із залишенням заяви ОСОБА_4 без розгляду.
Керуючись ч.4 ст. 256, п.4 ч.1 ст. 307, п.3 ч.1 ст. 314, ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 13 червня 2016 року скасувати.
Заяву ОСОБА_4, заінтересована особа - Залізничний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції про встановлення факту проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер 10 лютого 2016 року, однією сім'єю, як подружжя, без реєстрації шлюбу з серпня 1994 року по 10 лютого 2016 року - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий
Судді: