Справа № 457/1179/17
провадження №2-а/457/48/17
13 листопада 2017 року м. Трускавець
Трускавецький міський суд Львівської області в складі: судді Марчука В.І. при секретарі Гнатишак С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП №2 Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до інспектора СРПП №2 Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги мотивує тим, що 23.10.2017 року поліцейським СРПП №2 Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_2 винесена постанова серії БР № 905666 в справі про адміністративне правопорушення та притягнуто його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на суму 255,00 грн. Згідно даної постанови ОСОБА_1 23.10.2017 року о 12 год. 05 хв. в м. Дрогобич по вул. Л.Українки керуючи транспортним засобом Volksvagen Transporter, порушив вимоги дорожнього знаку 3.34 ПДР (зупинка заборонена), чим порушив ч.1 ст. 122 КАС України.
З вказаною постановою позивач не погоджується, зазначає, що 23.10.2017 року о 12 год. 05 хв., керуючи автобілем Volksvagen Transporter побачив, що в його автомобілі загорілась лампочка датчику масла та раптово заглох двигун, що спричинило екстрену зупинку. Включивши аварійні вогні, він вийшов з автомобіля, відкрив капот, щоб перевірити рівень масла. В даний момент до нього підійшов поліцейський, який повідомив, що він здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 ПДР (зупинка заборонена). Він поліцейському пояснював, що дана зупинка була вимушена, оскільки загорілась лампочка датчику масла та раптово заглох двигун. Однак на його заперечення щодо відсутності в його діях складу правопорушення та наявності доказів, що дана зупинка була вимушена, та не залежала від нього, інспектор не відреагував та почав складати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Позивач в судове засідання не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити.
В судове засідання відповідач не з'явився, хоча його належним чином було повідомлено про розгляд справи, однак суд вирішив слухати справу у його відсутності, оскільки у матеріалах справи достатньо доказів, які висвітлюють права та взаємовідносини сторін.
Дослідивши письмові матеріали справи, на підставі їх повного, об'єктивного та всебічного дослідження, суд дійшов переконання, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Постанова серії БР №905666 від 23.10.2017 року не містить жодних фактичних даних, які безспірно підтверджують винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Таким чином вина ОСОБА_1 у порушенні вимог ч.1 ст. 122 КУпАП не доведена, оскільки для вирішення питання про його притягнення до адміністративної відповідальності необхідно встановити, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Суд вважає, що при складанні постанови про адміністративне правопорушення було порушено вимоги ст. 283 КУпАП, а саме - не вірно викладені обставини події.
Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Суд вважає, що наданими матеріалами не доведена вина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
Відповідач по справі не виконав покладених на нього обов'язків щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не урахував усі обставини, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Винесена постанова серії БР №905666 від 23.10.2017 року про накладення адміністративного стягнення суперечить ст.ст. 7, 9, 245, 251, 252, 280 КУпАП, ст.ст. 70, 71 КАС України, у зв'язку із чим вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, не доведена, тому в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Оцінюючи зібрані по справі докази, суд вбачає підстави для задоволення позову ОСОБА_1, постанову по справі про адміністративне правопорушення серії БР № 905666 від 23.10.2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - слід скасувати у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1, складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 102,138, 139, 160, 161,162,163,171-2 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Постанову серії БР № 905666 від 23.10.2017 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, винесену поліцейським СРПП №2 Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу в сумі 255 гривень скасувати, справу провадженням закрити.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_3