Справа № 466/8866/17
06 грудня 2017 року Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря с/з ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
представника ЛВК №30 ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові в режимі відеоконференції заяву ОСОБА_5 про застосування відносно нього Закону України «Про амністію у 2016 році»,-
14 листопада 2017 року ОСОБА_5 , котрий відбуває покарання у Державній установі «Личаківська виправна колонія (№ 30)» направив до суду заяву про застосування відносно нього Закону України «Про амністію у 2016 році».
На вимогу суду, представником державної установи «Личаківська виправна колонія (№ 30)» ОСОБА_4 подано характеристику та довідку по особовій справі засудженого.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заперечив проти задоволення заяви, пояснивши це тим, що дане клопотання не відповідає п. «в» ст. 9 Закону України «Про застосування амністії у 2016 році».
Представник ЛВК № 30 також заперечила проти задоволення заяви мотивуючи це п. «в» ст. 9 Закону України «Про застосування амністії у 2016 році».
Засуджений ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомив, що особисто написав заяву про застосування до нього амністії та підтримав таке.
Заслухавши пояснення засудженого, представника адміністрації виправної колонії, висновок прокурора, оглянувши заяву та додані матеріали, суд вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити виходячи з наступного.
З наданої характеристики на засудженого ОСОБА_5 встановлено, що він неодноразово судимий:
- 21.03.2003 року Подільським районним судом м Київа за ст.ст. 309, ч. 1, 75 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;
- 01.03.2004 року Деснянським районним судом м Київа за ст.190 ч. 1, 71 КК України до 2 років обмеження волі. Звільнений 06.04.2006 по відбуттю терміну покарання;
- 22.05.2012 року Деснянським районним судом м Київа за ст. 196, ч. 2, 309. ч. 1, 309 ч. 2, 70 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнений 14.02.2013умовно достроково на не відбутий термін - 3 місяці 16 днів;
- 16.12.2013 року Деснянським районним судом м Київа за ст.ст. 185 ч. 3, 75 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки.
На даний час засуджений: 29.04.2014 року вироком Шевченківського районного суду м Київа за 185 ч.2, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 11.03.2016 року строк попереднього ув'язнення із 26.02.2014 по 30.05.2014 року зараховано у строк відбування покарання у розрахунку один день за два дні відповідно до ст.72 ч.5 КК України у ред. Закону від 26 листопада 2015 року.
У відповідності до п. «в» ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році» амністія не може бути застосована до осіб, які звільнені судом від відбування покарання з випробуванням і до закінчення визначеного судом іспитового строку знову вчинив умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин.
З огляду на наведене суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про застосування амністії, оскільки ОСОБА_5 у 16.12.2013 року засуджений Деснянським районним судом м Київа за ст.ст. 185 ч. 3, 75 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки і до закінчення визначеного судом іспитового строку знову вчинив умисний тяжкий злочин передбачений ч.2 ст.186 КК України, за який на сьогоднішній день відбуває покарання.
Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, Законом України "Про амністію у 2016 році", Законом України «Про застосування амністії», суд,-
у задоволенні клопотання ОСОБА_5 про застосування відносно нього Закону України «Про амністію у 2016 році» - відмовити.
На ухвалу суду протягом семи діб з дня її проголошення прокурор, представник установи відбування покарання мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд міста Львова, а засуджений протягом семи діб з моменту вручення йому копії ухвали
Суддя ОСОБА_1