24 листопада 2017 року м. Київ
Суддя Апеляційного суду міста Києва Васильєва М.А.,
за участю
захисника ВасильчукС.С.
особи, яка притягнута
до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 21 серпня 2017 року, якою
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн., та стягнуто судовий збір у розмірі 320 грн.,
Постановою суду ОСОБА_2 визнаний винуватим в тому, що, будучи директором ТОВ «НК Преміум», здійснив ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, а саме встановлення заниження податку на прибуток на загальну суму 103392 грн., в тому числі за 2015 рік на суму 30 096 грн., за 2016 рік на суму 73 296 грн., в результаті чого порушив п.п. 134.1.1, п. 134.1, ст. 134 Податкового кодексу України, про що складено акт від 27 червня 2017 року № 96/26-15-14-07-02-10/39882834, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_2 подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаною постанови, мотивуючи його тим, що повістку про виклик до суду не отримував, а тому суд першої інстанції порушив його право надавати пояснення, заявити клопотання. Постанова у встановлений законом строк не була направлена та відповідно зі змістом оскаржуваної постанови він зміг ознайомитись тільки 6 жовтня 2017 року безпосередньо в суді, що підтверджується відповідною розпискою, яка наявна в матеріалах справи, а тому за таких обставин просить поновити строк.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати оскаржувану постанову, прийняти нову постанову, якою закрити провадження у зв'язку з відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення.
ОСОБА_2 вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що особі при складанні проколу не було роз'яснено ст. 268 КУпАП, а також не надано протокол для підписання та надання пояснень, зауважень до складеного протоколу. Крім того, апелянт, посилаючись на позиції Верховного Суду України, зазначає, що висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платників податків, відповідно такий акт сам по собі не породжує правових наслідків для платників податків.
Також апелянт стверджує про те, що, не погоджуючись з висновками акту перевірки, ТОВ «НК ПРЕМІУМ» було подано заперечення на такий акт. За результатами розгляду заперечень ГУ ДФС у м. Києві частково їх задовольнило та змінила висновки акту перевірки, вказавши про порушення ТОВ «НК ПРЕМІУМ» п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, в результаті чого було занижено податок на прибуток на 27216 грн. за 2015 рік, що підтверджується листом ГУ ДФС від 19 липня 2017 року № 22272/10/26-15-14-07-02-15.
Крім того, апелянт звертає увагу на те, що на підставі акту перевірки від 27 червня 2017 року № 96/26-15-14-07-02-10/39882834 та результатів розгляду заперечень ГУ ДФС у м. Києві прийнято, зокрема, податкове повідомлення від 24 липня 2017 року № 1842615147 (яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 27216 грн.).
Податкове повідомлення - рішення від 24 липня 2017 № 1842615147 було оскаржено ТОВ «НК ПРЕМІУМ» 9 серпня 2017 року в адміністративному порядку в Державну фіскальну службу України, що підтверджується копією скарги з відміткою канцелярії про прийняття, та рішенням ДФС України про продовження строку розгляду скарги від 28 серпня 2017 року №19081/6/99-99-11-01-01-25, тому в силу пунктів 56.15, 56.17 статті 56 ПК України, грошові зобов'язання, визначені у вказаному податковому повідомленні-рішенні, мали статус неузгоджених податкових зобов'язань, тобто, станом на дату прийняття рішення судом першої інстанції від 21 серпня 2017 року, відсутні узгоджені податкові зобов'язання.
В подальшому, рішенням ДФС України від 29 вересня 2017 року за № 21895/6/99-99-11-01-01-25 частково задоволено скаргу ТОВ «НК ПРЕМІУМ» та скасоване податкове повідомлення-рішення від 24 липня 2017 року № 1842615147.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2 та його захисника на підтримку клопотання про поновлення строку та апеляційного прохання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та долучені до неї докази, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Одним із завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Згідно з приписами ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Проте, вказані вимоги закону судом першої інстанції при розгляді даної справи дотримані не в повному обсязі.
Так, матеріали справи не містять будь-яких даних про своєчасний виклик ОСОБА_2 до суду, а тому доводи клопотання про те, що ОСОБА_2 не був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, є обґрунтованими.
З долучених до апеляційної скарги даних та відомостей «Укрпошти» вбачається, що повістку ОСОБА_2 отримав 2 вересня 2017 року, тобто, після проведення 21 серпня 2017 року розгляду справи.
Крім того, відповідно до вимог ст.. 285 КУпАП постанова суду оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Однак, в матеріалах справи відсутні відомості про належне вручення або направлення копії постанови ОСОБА_2, яка оскаржується.
Доводи клопотання про те, що ОСОБА_2 отримав копію постанови тільки 6 жовтня 2017 року, підтверджуються його розпискою на внутрішній частині останньої сторінки обкладинки справи, тобто, поза межами строку на апеляційне оскарження, встановленого ст.. 294 КУпАП.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження постанови судді від 21 серпня 2017 року ОСОБА_2 пропущений з поважних причин, а тому підлягає поновленню.
Згідно з вимогами ст. ст. 245, 252, 278, 280 КУпАП під час провадження в справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх обставин справи, а при розгляді справи суддя зобов'язаний з'ясувати: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Проте, суддею при розгляді даної справи ці вимоги закону були порушені, що призвело до неповного з'ясування обставин справи, які мають суттєве значення для прийняття об'єктивного та правильного рішення в справі.
Так, суддею не дотримані вимоги ст. 256 КУпАП, якою передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи. У ньому повинні бути вказані час, місце вчинення правопорушення, його суть.
Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення № 99/26-15-14-07-02 від 27 червня 2017 року не відповідає зазначеним вимогам закону.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про те, що при проведенні позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «НК Преміум» встановлено, що директор ТОВ «НК Преміум» ОСОБА_2 вчинив правопорушення ведення податкового обліку з порушенням встановлено порядку, а саме встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 103392 грн., в тому числі за 2015 рік на суму 30096 грн., за 2016 рік на суму 73 296 грн., в результаті чого порушено п.п. 134.1.1, п. 134.1, ст. 134 Податкового кодексу України, згідно акту документальної перевірки від 27 червня 2017 року № 96/26-15-14-07-02-10/39882834, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 163-1 КУпАП (ас.4), тобто протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 складений з порушенням вимог ст.. 256 КУпАП, оскількив ньому не зазначені час, місце вчинення й суть адміністративного правопорушення та інші відомості, необхідні для вирішення справи, не вказано, які дії вчинені безпосередньо ОСОБА_2 при веденні податкового обліку, у чому саме з його боку полягає порушення ведення такого обліку, відсутні будь-які документи щодо його функціональних обов'язків.
При цьому, а ні з протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2, а ні з наявних матеріалів справи не вбачається та не встановлено при розгляді справи в суді, які ж саме діяння вчинені останнім та в чому полягає його вина у вчиненні правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 1631 КУпАП. Особа, що складала протокол, обмежилась лише загальними фразами, не зазначивши обставини вчинення саме ОСОБА_2 правопорушення, суть самого правопорушення (дії або бездіяльність та в чому полягають) з посиланням на норму спеціального Закону.
Відповідно до постанови від 21 серпня 2017 року, суддя Дніпровського районного суду м. Києва висновок про вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, будь-якої оцінки наявним в матеріалах справи доказам не надав, фактичні обставини справи не з'ясував, отже не виконав вимоги КУпАП та прийшов до передчасного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Між тим, як убачається з матеріалів справи, приводом для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності стали результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «НК «Преміум» (код ЄДРПОУ 39882834) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 8 липня 2015 року по 31 грудня 2016 року, валютного та іншого законодавства в період з 8 липня 2015 року по 31 грудня 2016 року (ас. 5-33).
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.
Згідно статті 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Однак, визнаючи ОСОБА_2 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, суддя у постанові як на докази його винуватості, послався на протокол про адміністративне правопорушення та акт перевірки. Разом з тим, поза увагою суду залишилися ті обставини, що матеріали справи не містять достатніх та належних доказів ознайомлення ОСОБА_2 з протоколом про адміністративне правопорушення та вручення йому копії цього протоколу, а також те, що по справі не з'ясовані й інші обставини, які мають істотне значення для прийняття рішення.
Відповідно до положень ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку; подана скарга зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження і протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Крім того, положеннями п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, надано право платнику податків на звернення до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, при цьому грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
З долучених до апеляційної скарги матеріалів вбачається, що посадові особи ТОВ «НК Преміум» з висновками Акту перевірки податкового органу не погодилися, та у встановленому законодавством України порядку подали заперечення на акт перевірки від 27 червня 2017 року, та рішенням ГУ ДФС у м. Києві було прийняте рішення про часткове задоволення заперечення, а висновки акту викладені в наступній редакції: «- пп.134.1.1, п. 134.1, ст.. 134 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 27216 грн. за 2015 рік», про що ТОВ повідомлено листом ГУ ДФС у м. Києві від 19 липня 2017 року (ас. 61-65).
Податкове повідомлення-рішення від 24 липня 2017 року за № 1842615147, прийняте на підставі рішення ГУ ДФС у м. Києві (ас. 66), також 9 серпня 2017 року було оскаржено посадовими особами ТОВ «НК Преміум» (ас. 67-73), та рішенням ДФС України від 29 вересня 2017 року за № 21895/6/99-99-11-01-01-25 податкове повідомлення-рішення від 24 липня 2017 року № 1842615147 скасоване (ас. 75-79).
Таким чином, висновки судді місцевого суду про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, не ґрунтуються на доказах по справі, оскільки на момент розгляду справи процедура адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень тривала, тобто акт перевірки контролюючого органу в розумінні положень ст. 56 Податкового кодексу України був не узгодженим, а тому стверджувати про його законність та обґрунтованість були відсутні підстави, а отже він не міг бути визнаний доказом вини ОСОБА_2 за відсутності інших доказів у справі.
Викладене свідчить про обґрунтованість доводів апелянта про те, що при розгляді вказаної справи про адміністративне правопорушення суддя не виконав вимоги ст.ст. 245, 247, 278, 280, ст. 283 КУпАП, що і призвело до постановлення незаконного рішення, а тому постанова судді Дніпровського районного суду м. Києва від 21 серпня 2017 року підлягає скасуванню із задоволенням апеляційного прохання про закриття провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, тобто за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,
Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 21 серпня 2017року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 21 серпня 2017 року, якою ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн., та стягнуто судовий збір у розмірі 320 грн - скасувати, а провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
м. Києва М.А. Васильєва