Справа № 33/796/2489/2017 Суддя у першій інстанції: Педенко А.М.
Категорія: ст.130 КУпАП Головуючий у апеляційній інстанції: Фрич Т.В.
17 листопада 2017 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м.Києва Фрич Т.В., за участю представника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 - захисника ОСОБА_4, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Солом'янського районного суду міста Києва від 16 серпня 2017 року щодо
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,
Постановою судді Солом'янського районного суду міста Києва від 16 серпня 2017 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір, що становить 320 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням ОСОБА_3., подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 16 серпня 2017 року про визнання винним ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та закрити провадження відносно ОСОБА_3, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На обґрунтування доводів своєї апеляційної скарги вказує, що свідками складання адміністративного протоколу та огляду на стан сп'яніння були співробітники поліції. Дане твердження зафіксоване на відеозаписі із боді-камери, яке працівники поліції так і не надали до суду. Та письмові пояснення ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які є працівниками поліції і дану обставину суддя сам хотів перевірити у залі суду та викликав даних осіб, однак прийняв рішення лише посилаючись на їх письмові докази, а особи до суду так і не з'явилися.
Також апелянт зазначає, що прилад «Драгер Alcotest 6820», який призначений для вимірювання вмісту парів етилового спирту у повітрі, що видихається людиною, сертифікат відповідності якого був чинний до 27.03.2017 року. На день огляду його на стан сп'яніння на 02.06.2017 року, пристрій не міг використовуватися працівниками поліції оскільки сертифікат відповідності втратив свою силу, повірку не проходив.
Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції взагалі не було звернуто увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення від 02.06.2017 року було складено о 05 год. 25 хв., однак згідно результату тестування приладом «Драгер Alcotest 6820», який є в матеріалах справи, чітко визначено час задувки його - 05 год. 28 хв. Отже працівники спочатку склали на нього протокол таким чином нібито виявили в його діях порушення норм КУпАП, а вже потім вирішили зробити задувку його через спец засіб.
Також апелянт зазначає, що згідно матеріалів адміністративної справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт керування ним транспортним засобом Субару Форестер ДНЗ НОМЕР_3 02.06.2017 року о 04 год. 40 хв. у стані алкогольного сп'яніння.
Також ОСОБА_3, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 16 серпня 2017 року, оскільки він та його захисник не були повідомлені про дату судового засідання, яке було проведено 16 серпня 2017 року, без їх участі та про винесену постанову він дізнався у відкритому джерелі 05 вересня 2017 року.
Перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_3 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 16 серпня 2017 року, підлягає задоволенню, оскільки, як убачається з матеріалів справи, повістки ОСОБА_3 на виклик до суду направлялися за адресою: АДРЕСА_1, а ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_3. Враховуючи, що ОСОБА_3 не належним чином був повідомлений про дату та час судового розгляду, тому дана підстава, є вагомою, для поновлення пропущених процесуальних строків на оскарження.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи на обґрунтування апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Згідно з оскаржуваною постановою, 02 червня 2017 року о 04 год. 50 хв. по вул. Уманській, 47 в місті Києві водій ОСОБА_8 керував автомобілем НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння ОСОБА_3 проводився у встановленому законом порядку у присутності двох свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за допомогою приладу «Драгер Алкотест 6820» ARHK - 0479, тест № 253, згідно з яким виявлено, що після проведення тесту у видихуваному повітрі міститься 0,66 проміле алкоголю в крові.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції.
Так, винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БР№119240, чеком - тестування, актом - огляду на стан алкогольного сп'яніння та письмовими поясненнями свідків.
Крім того, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується зібраними та дослідженими апеляційним судом доказами, зокрема відеозаписом з нагрудної камери інспекторів, на якому зафіксовано, факт керуванням ОСОБА_3 транспортним засобом «SubaruForester», д.н.з. НОМЕР_2, огляд його на стан алкогольного сп'яніння в присутності свідків та складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Також, як убачається із зазначеного відеозапису час коли відбулося встановлення результатів приладу «Драгер» 05 год. 25 хв., що відповідає зазначеному у протоколі часу, та спростовує доводи апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення від 02.06.2017 року було складено раніше ніж проведено тестування.
Що стосується доводів апелянта, про час який зазначено на чеку приладу «Драгер», то за клопотанням його захисника було в судовому засіданні допитано інспекторів патрульної поліції роти № 9 батальйону № 3 ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які дали аналогічні за змістом покази, та пояснили, що під час перевірки водія ОСОБА_3 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», можливо не правильно виставлений час на даному приладі, тому в чеку, зазначено час 05 год. 28 хв. Також вони пояснили, що водія автомобіля марки «SubaruForester» ОСОБА_3 вони зупинили за порушення ПДР України, та під час спілкування з водієм, вони встановили, що в даної особи є ознаки алкогольного сп'яніння, тому вони запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» в присутності свідків, які не є поліцейськими.
Зазначені пояснення інспекторів патрульної поліції роти № 9 батальйону № 3 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 узгоджуються з переглянутим відеозаписом з камери поліцейських, який надійшов на вимогу суду.
Також на вимогу Апеляційного суду надано документи, а саме свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки газоаналізатору Alcotest 6820 про те, що даний прилад відповідає вимогам методики повірки МПУ 066/05-2013, та яке чине до 04.11.2017 року, що в свою чергу спростовує доводи апелянта про те, що прилад «Драгер Alcotest 6820», на час його використання не був сертифікований та не пройшов повірку, а тому не міг використовуватися працівниками поліції.
Що стосується доводів апелянта про те, що в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт керування ОСОБА_3 транспортним засобом Субару Форестер ДНЗ НОМЕР_3 02.06.2017 року о 04 год. 40 хв. у стані алкогольного сп'яніння, то вони є без підставними та спростовуються відеозаписом з камери поліцейських. А також слід зазначити, що відповідно до протоколу ОСОБА_3 керував транспортним засобом СубаруФорестер ДНЗ НОМЕР_3 02.06.2017 року о 04 год. 50 хв., а не 04 год. 40 хв., як про це зазначає апелянт.
Щодо тверджень апелянта про те, що свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, є працівниками поліції, то вони є голослівними, жодними доказами не підтвердженими. А та обставина, що суд першої інстанції не допитав вказаних осіб, на думку апеляційного суду, не заслуговує на увагу, оскільки відповідно до статтей 272, 278-279 КУпАП обов'язкової участі свідків при розгляді справ про адміністративні правопорушення, не передбачено.
Інших переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду у постанові та були підставою для її скасування або зміни, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає вину ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведеною, а доводи апеляційної скарги про недоведеність його вини у вчиненні правопорушення такими, що не знайшли свого підтвердження.
За таких обставин постанова Солом'янського районного суду м. Києва від 16 серпня 2017 року підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП України, суддя,-
Клопотання ОСОБА_3., про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 16 серпня 2017 року, - задовольнити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Постанову судді Солом'янського районного суду міста Києва від 16 серпня 2017 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду міста Києва Т.В.Фрич