вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"04" грудня 2017 р. Справа № 911/1919/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “НОВАКОММЕРС”
до відповідача ОСОБА_1 приватного підприємства “ГЕТЬМАН”
про стягнення 16520,76грн
по скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю “НОВАКОММЕРС” на бездіяльність державного виконавця Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області під час виконання рішення господарського суду Київської області від 08.08.2016 та додаткового рішення господарського суду Київської області від 19.09.2016.
Суддя С.І.Чонгова
Представники сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
від ДВС - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Рішенням господарського суду Київської області від 08.08.2016 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “НОВАКОММЕРС” задоволено частково та постановлено:
- стягнути з ОСОБА_1 приватного підприємства “ГЕТЬМАН” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “НОВАКОММЕРС” 6 883,21грн основного боргу, 470,85грн інфляційних втрат, 2101,36грн пені, а також 1362,01грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором;
- в частині стягнення 0,01грн основного боргу, 33,56грн пені, 148,56грн штрафу в задоволенні позову відмовити.
05.09.2016 на виконання рішення у даній справі виданий наказ.
Додатковим рішенням господарського суду Київської області від 19.09.2017 постановлено стягнути з ОСОБА_1 приватного підприємства “ГЕТЬМАН” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “НОВАКОММЕРС” 6 883,21грн штрафу.
04.10.2016 на виконання рішення у даній справі виданий наказ.
01.11.2017 до господарського суду Київської області надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “НОВАКОММЕРС” на бездіяльність державного виконавця Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області під час виконання рішення господарського суду Київської області від 08.08.2016 та додаткового рішення господарського суду Київської області від 19.09.2016.
Ухвалою господарського суду Київської області від 02.11.2017 розгляд скарги призначено на 23.11.2017.
Ухвалою господарського суду Київської області від 23.11.2017 розгляд скарги відкладено судом до 04.12.2017.
У судове засідання 04.12.2017 представники сторін та ДВС не з'явилися; про час та місце повідомлені шляхом направлення ухвали господарського суду Київської області від 23.11.2017.
В силу ч.2 ст.1212 ГПК України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень, неявка яких не є перешкодою для розгляду скарги.
Розглянувши скаргу, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для її задоволення з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме постановами Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 20.12.2016 відкрито виконавчі провадження №53150583 та №53150533 з примусового виконання наказів по справі №911/1919/16.
Скаржник(позивач) зазначає, що згідно інформації з Єдиного реєстру виконавчих проваджень з часу відкриття виконавчих проваджень, а саме з 20.12.2016 державним виконавцем не здійснено жодних виконавчих дій, щодо стягнення заборгованості з МПП «Гетьман». Станом на день подання скарги до суду, рішення господарського суду Київської області не виконано, грошові кошти з МПП «Гетьман» не стягнуто.
Також, скаржник зазначає, неодноразово повідомляв державного виконавця про порушення норм Закону України «Про виконавче провадження». У вересні 2017 скаржником направлено скаргу до начальника Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, однак відповіді на дану скаргу не надано.
Статтею 124 Конституції України та статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження”.
Приписами статті 1 Закону України „Про виконавче провадження” визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 10 ЗУ “Про виконавче провадження”, заходами примусового виконання рішень є, зокрема, 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
У відповідності до ст. 13 вказаного Закону, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.
Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.
Відповідно до п. 3, 6, 7, 21 ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Як визначено ст. 13 ЗУ «Про виконавче провадження» порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 74 вказаного Закону, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ст. 121-2 ГПК України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.
Державним виконавцем не надано доказів щодо підтвердження проведення виконавчих дій з примусового виконання наказу, а також не надано документально обґрунтованих пояснень чи заперечень на скаргу.
Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про задоволення вимог поданої скарги щодо визнання протиправною бездіяльність державного виконавця Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області з примусового виконання рішення господарського суду Київської області від 08.08.2016 та додаткового рішення господарського суду Київської області від 19.09.2016 у справі №911/1919/16.
За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд, зокрема, зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав. При цьому, господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється (п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").
Проте, у відповідності до ст. 5 ЗУ “Про виконавче провадження”, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"
При цьому, перелік дій щодо виконання рішення та повноваження на їх виконання законодавством покладено на виконавця.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що вимога щодо зобов'язання Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області здійснити примусове виконання рішення господарського суду Київської області від 08.08.2016 та додаткового рішення господарського суду Київської області від 19.09.2016 у справі щодо стягання на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новакоммерс» 17 700,64грн підлягає задоволенню
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “НОВАКОММЕРС” на бездіяльність державного виконавця Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області під час виконання рішення господарського суду Київської області від 08.08.2016 та додаткового рішення господарського суду Київської області від 19.09.2016 задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області з примусового виконання рішення господарського суду Київської області від 08.08.2016 та додаткового рішення господарського суду Київської області від 19.09.2016 у справі №911/1919/16.
3. Зобовязати Ірпінський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області здійснити примусове виконання рішення господарського суду Київської області від 08.08.2016 та додаткового рішення господарського суду Київської області від 19.09.2016 у справі щодо стягання на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новакоммерс» 17 700,64грн.
4. Дану ухвалу направити на адресу сторін та Ірпінському міському відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області здійснити (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Ярославська,11) рекомендованою кореспонденцією з повідомленням.
Суддя С.І. Чонгова