Справа № 761/23905/16-ц
Провадження № 2/761/1087/2017
про відмову в прийнятті позовної заяви третьої особи
05 грудня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва:
у складі:
головуючого судді Осаулова А.А.
при секретарі Вольда М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист прав споживача, -
встановив:
В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вказана цивільна справа, у якій ухвалою суду від 10.08.2016 року було відкрито провадження та її було призначено до судового розгляду за участю сторін.
До суду 04.12.2017 року надійшла заява третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_3, в якій остання просить суд визнати недійсним договір про надання споживчого кредиту від 21.05.2007 року. Заява обґрунтована тим, що із нею було підписано договір поруки, але ні банк, ні інші відповідачі не повідомили її про наслідки підписання вказаного договору, про умови кредитного договору і про наслідки невиконання його умов, а представник банку при підписання вказаного кредитного договору не був наділений повноваженнями на його підписання. Посилається на вимоги ст..34 ЦПК України як на підставу подання цього позову до спільного розгляду із первісним позовом.
Представник позивача в судовому засіданні просив вказаний позов третьої особи залучити до справи та відкласти розгляд справи для його направлення сторонам.
Представник банку проти прийняття вказаного позову заперечував, оскільки викладені у ньому вимоги не пов»язані із первісним позовом.
Заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступних висновків.
Як вбачається за змістом поданого до суду первісного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист прав споживача, то у ньому позивач просить суд визнати кредитний договір недійсним від 21.05.2007 року на підставі ст..ст.203,215 ЦК України у зв»язку з неповідомленням про сукупну вартість кредиту, тощо.
Поданий позов третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_3, наводить обставини визнання недійсним цього ж договору про надання споживчого кредиту від 21.05.2007 року. При цьому, ОСОБА_3 вказує на те, що вона є поручителем за виконання боржником умов кредитного договору та просить визнати його недійсним з наведених підстав.
Згідно ч.1 ст..34 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення судового розгляду, пред»явивши позов до однієї чи обох сторін.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 123 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
За умовами ст..125 ЦПК України положення статей 123 і 124 ЦПК України застосовуються до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження.
Враховуючи те, що вказаній позовній заяві третьої особи вимоги не пов»язані із первісним позовом про визнання договору недійсним, а також те, що вказані позови мають різні підстави, вимоги за позовами не можуть зараховуватись, а не наведені у цьому позові обставини підлягають оцінці та дослідженню судом під час розгляду такої справи в окремому судовому процесі, суд приходить до висновку про відмову в прийнятті позовної заяви третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_3, у цій цивільний справі до спільного розгляду з первісним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Як встановлено у цій справі, то вона перебуває в провадженні суду з липня 2016 року та по ній було проведено понад 12 засідань, а тому прийняття вказаного позову до спільного розгляду із первісним позовом спричинить подальше затягування розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 123, 157, 293, 294 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Відмовити в прийнятті позовної заяви третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_3 про визнання кредитного договору недійсним.
Копію ухвали направити третій особі ОСОБА_3 із роз'ясненням того, що з вказаними вимогами слід звертатися в порядку цивільного судочинства в самостійному провадженні.
Ухвала суду у відповідності до вимог ст..293 ЦПК України оскарженню не підлягає.
Суддя