Справа № 462/57/17 Головуючий у 1 інстанції: Палюх Н.М.
Провадження № 22-ц/783/5458/17 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.
Категорія:81
22 листопада 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого судді Савуляка Р.В.,
суддів: Павлишина О.Ф., Мікуш Ю.Р
за участі секретаря: Куцика І.Б.
з участю представника ПАТ КБ «Приватбанк» - Гнатишака О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Залізничного районного суду м. Львова від 21 лютого 2017 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» та Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа Залізничний ВДВС ЛМУЮ про зняття арешту з майна,-
Заочним рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 21 лютого 2017 року позов задоволено частково.
Звільнено з-під арешту житловий будинок загальною площею 121,6 кв.м., житловою площею 58,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який належить на праві власності ОСОБА_4, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, та переданий в іпотеку Закритому акціонерному товариству «Перший Український Міжнародний банк», накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 46060676, виданою 31.03.2015р. державним виконавцем Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Заразкою Є.І., номер запису про обтяження: 12176170, шляхом зняття арешту з цього будинку.
Звільнено з-під арешту житловий будинок загальною площею 121,6 кв.м., житловою площею 58,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 який належить на праві власності ОСОБА_4, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, та переданий в іпотеку Закритому акціонерному товариству «Перший Український Міжнародний банк», накладеного постановою, серія та номер 51994273, виданою 14.09.2016р. Залізничним ВДВС м.Львів ГТУЮ у Львівській області, номер запису про обтяження: 16388489, шляхом зняття арешту з цього будинку.
Звільнено з-під арешту житловий будинок загальною площею 121,6 кв.м., житловою площею 58,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 який належить на праві власності ОСОБА_4, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, та переданий в іпотеку Закритому акціонерному товариству «Перший Український Міжнародний банк», накладеного постановою про відкриття виконавчого провадження №34629804 від 12.10.2012р. головного державного виконавця Залізничного ВДВС Львівського МУЮ Заразкою Є.І., реєстраційний номер обтяження:13118264, шляхом зняття арешту з цього будинку.
В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі посилається на те, що хоч позивач і уклав договір застави до накладення арешту відповідним органом ВДВС у судовому засіданні не було з'ясовано вартість арештованого майна та заборгованості заставодавця перед позивачем, адже у випадку, коли вартість майна значно перевищує заборгованість заставодавця перед позивачем за рахунок цього майна можуть бути задоволені як вимоги позивача, так і інших осіб, за рішеннями щодо інтересів яких відкрито виконавче провадження.
Оскільки у суді першої інстанції не було з'ясовано щодо розміру заборгованості заставодавця перед позивачем вважає що судом ухвалено рішення на підставі припущення і вказує, що на підставі ч. 2 ст. 51 ЗУ «Про виконавче провадження»державний виконавець мав законне право накласти арешт.
Просить заочне рішення Залізничного районного суду м. Львова від 21 лютого 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ КБ «Приватбанк» - Гнатишака О.В. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, 10.12.2007р. між ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк», правонаступником якого є ПАТ «Перший Український Міжнародний банк», та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №5882510, за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику для придбання нерухомості: будинку, реєстраційний номер: 7849285, загальною площею 121,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 кредит у розмірі 180000 доларів США, а позичальник зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути банку кредит частинами в розмірах, в порядку та в строки, визначені кредитним договором /а.с.7-11/.
10.12.2007р. року між ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк», правонаступником якого є ПАТ «Перший Український Міжнародний банк», та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки від 10.12.2007 року, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стефанюк О.І., зареєстрованого в реєстрі за № 5744, відповідно до якого ОСОБА_4 передав в іпотеку нерухоме майно, що належить йому на праві власності, а саме будинок, реєстраційний номер: 7849285, загальною площею 121,6 кв.м. та житловою площею 58,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Предмет іпотеки складається з: чотирьох житлових кімнат та кухні /а.с. 12-17/.
На підставі договору іпотеки від 10.12.2007р. укладеного між ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк» та ОСОБА_4 заборона на нерухоме майно, а саме на будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 була зареєстрована 10.12.2007р. приватним нотаріусом Стефанюк О.І., що підтверджується Інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №73454240 від 21.11.2016р. /а.с.21-23/.
Судом також встановлено, що у зв'язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_4, ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» як іпотекодержатель за договором іпотеки має намір задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі вказаного договору, однак було виявлено, що на все майно відповідача ОСОБА_4, в тому числі і на предмет іпотеки, а саме на будинок, загальною площею 121,6 кв.м. та житловою площею 58,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 було накладено наступні арешти: постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №46060676 державного виконавця Залізничного відділу державної служби Львівського міського управління юстиції Заразкою Є.І. від 31.03.2015р.; постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №51994273 старшого державного виконавця Залізничним ВДВС м.Львів ГТУЮ у Львівській області Гудковською Н.С. від 14.09.2016р.; постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №34629804 головного державного виконавця Залізничного відділу державної служби Львівського міського управління юстиції Заразкою Є.І. від 12.10.2012р., на підставі якої головним державним виконавцем Залізничного відділу державної служби Львівського міського управління юстиції Заразкою Є.І. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №34629804 від 12.10.2012р.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 3 Закону України "Про іпотеку", іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.
Відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки, незалежно від настання строку виконання зобов'язань за основним договором, у випадку, зокрема, невиконання іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором.
Як передбачено ст. 37 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Частинами 6 та 7 ст. 3 вищевказаного Закону також визначено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені ним вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
Статтею 4 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Статтями 575, 577 ЦК України визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Згідно ч.1 ст.51 Закону України «Про виконавче провадження» д ля задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів; вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю; наявна письмова згода заставодержателя.
За змістом ч.3 ст.51 Закону України «Про виконавче провадження» про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-IV від 18.11.2003 передбачено, що пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації.
Враховуючи наведене, право іпотеки виникло до винесення постанов, на підставі яких накладено арешти на нерухоме майно ОСОБА_4, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що з будинку АДРЕСА_1 слід зняти арешти, накладені державними витконавцями, щоб позивач міг задовольнити свої вимоги до ОСОБА_4 за рахунок предмета іпотеки.
Відповідно до п. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» арешт з майна, може бути знятий виконавцем за рішенням суду.
Згідно ч. 2 ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження, за заявою виконавця, поданою на підставі заяви сторони виконавчого провадження, або за заявою державного виконавця, поданою з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", суд, який видав виконавчий документ, розглядає питання про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті.
Також вірним є висновок суду суду першої інстанції стосовно того, що вимога позивача про встановлення порядку виконання рішення суду є передчасною, оскільки позивачем не доведено, а судом не здобуто доказів існування обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, а тому у задоволенні позову у цій частині слід відмовити.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не убачає.
Керуючись ст.303,п.1 ч.1 ст.307, ст.308, ст.313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - відхилити.
Заочне рішення Залізничного районного суду м. Львова від 21 лютого 2017 рокузалишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий : Савуляк Р.В.
Судді Павлишин О.Ф.
Мікуш Ю.Р.