пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72
е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua
28.11.2017 справа № 905/1955/17
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: ОСОБА_4, довіреність №01 від 17.01.2017р. не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Східенерго”, м.Курахове Донецької області
на рішення господарського суду Донецької області
від19.10.2017р. (повний текст підписано 24.10.2017р.)
у справі№ 905/1955/17 (суддя О.В. Кротінова)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Енергоміст”, м.Київ
доТовариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Східенерго”, м.Курахове Донецької області
простягнення 2250782,53грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Енергоміст”, м.Київ, позивач, звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Східенерго”, м.Курахове Донецької області про стягнення загальної суми інфляційних з суми несплаченого відповідачем боргу в розмірі 1876306,00грн. та суми нарахованих 3% річних від простроченої суми оплати спожитої електричної енергії за період з 30.11.2016р. по 10.07.2017р. у розмірі 374476,53грн., що разом становить 2250782,53грн., а також судового збору в розмірі 33761,74грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, поданої в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та прийнятої судом).
Рішенням господарського суду Донецької області від 19.10.2017р. (повний текст підписано 24.10.2017р.) у справі №905/1955/17 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоміст” задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Східенерго” 2200890,75грн., у тому числі 374333,66грн. 3% річних та 1826557,09грн. інфляційних, а також відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 33013,36грн.
Рішення суду мотивоване тривалим порушенням відповідачем умов договору купівлі-продажу електроенергії №2/16-Э від 12.05.2016р., а також наявністю недоліків у розрахунках позивача.
Не погодившись із зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Східенерго” звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення за наслідками неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи, з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зокрема, в якості підстав для скасування рішення апелянт називає: не дослідження судом факту наявності рішення господарського суду між тими ж сторонами щодо аналогічного предмету спору і підстав та, відповідно, порушення судом ст.ст.62, 80 ГПК України у зв'язку з прийняттям у провадження та розглядом по суті спору за наявності такого рішення (рішення господарського суду Донецької області від 18.01.2017р. у справі №905/2461/16); не відповідність висновку суду про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог реальним обставинам справи, оскільки рішенням господарського суду Донецької області від 18.01.2017р. у справі №905/2461/16 вже було задоволено позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 06.11.2017р. у справі №905/1955/17 було прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд справи на 28.11.2017р.
Через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоміст” отримано відзив на апеляційну скаргу, який судовою колегією розглянуто та долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 28.11.2017р. представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив рішення господарського суду Донецької області залишити без змін.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, на електронну адресу надіслав клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на перебування представника у відрядженні. У задоволенні зазначеного клопотання судовою колегією відмовлено з огляду на наступне.
Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах своїх повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Отже, відповідач не був позбавлений можливості направити іншого повноважного представника для участі у розгляді справи.
Крім того, стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 06.11.2017р. явка сторін не була визнана обов'язковою, відповідач не посилався на необхідність надання додаткових доказів як на підставу для відкладення розгляду справи, тому судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
На електронну адресу суду надійшла заява Відокремленого підрозділу «Зуївська теплова електрична станція» Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Східенерго” про вступ у справу на стороні відповідача в порядку ст.27 ГПК України. В обґрунтування заяви зазначено, що спір виник внаслідок договірних відносин між заявником та Товариством з обмеженою відповідальністю “Енергоміст”, а саме внаслідок укладення договору купівлі-продажу електроенергії №2/16-Э від 12.05.2016р. На переконання заявника, з огляду на те, що Відокремлений підрозділ «Зуївська теплова електрична станція» Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Східенерго” уповноважений самостійно здійснювати господарську діяльність, має окремий бухгалтерський облік, розрахункові рахунки в банківських установах, право проводити розрахунки з юридичними особами, спір за наслідками діяльності підприємства має розглядатися за участю цього підприємства.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Східенерго” на електронну адресу суду також надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Відокремленого підрозділу «Зуївська теплова електрична станція».
Розглянувши зазначені клопотання, судова колегія зазначає наступне.
За приписами статті 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї зі сторін.
Як вбачається з матеріалів справи №905/1955/17, рішенням господарського суду Донецької області від 18.01.2017р. у справі №905/2461/16, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.03.2017р., стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Східенерго” в особі Відокремленого підрозділу “Зуївська теплова електрична станція” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоміст” основний борг, 3% річних, інфляційні та судовий збір.
Разом з тим, ухвалою господарського суду Донецької області від 27.07.2017р. задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоміст” про роз'яснення рішення господарського суду Донецької області від 18.01.2017р. у справі №905/2461/16. При цьому судом роз'яснено наступне.
“Зуївська теплова електрична станція” є відокремленим підрозділом Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Східенерго” та наділена майном останнього. Виходячи з того, що юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном, стягнення основного боргу, 3% річних, інфляційних та судового збору за рішенням господарського суду Донецької області від 18.01.2017р. у справі №905/2461/16 може бути реалізоване як за рахунок майна самої юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Східенерго”, так і за рахунок майна, що перебуває на балансі її відокремленого підрозділу - “Зуївська теплова електрична станція”. У разі неможливості виконання рішення суду за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Східенерго” (недостатності чи відсутності майна тощо), рішення суду підлягає виконанню за рахунок майна, що перебуває на балансі Відокремленого підрозділу “Зуївська теплова електрична станція”, та, відповідно, у разі неможливості виконання рішення суду за рахунок майна, що перебуває на балансі Відокремленого підрозділу “Зуївська теплова електрична станція” (недостатності чи відсутності майна тощо), рішення суду підлягає виконанню за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Східенерго”.
Крім того, як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Відокремлений підрозділ “Зуївська теплова електрична станція” (Код ЄДРПОУ ВП: 26160818) зареєстрований на території проведення антитерористичної операції (за адресою: 86783, Донецька обл., м.Харцизьк, м.Зугрес, вул.60 років жовтня, б.100), що виключає можливість звернення стягнення на майно відокремленого підрозділу.
За таких обставин судова колегія не вбачає підстав для задоволення клопотань про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Відокремленого підрозділу «Зуївська теплова електрична станція».
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
Рішенням господарського суду Донецької області від 18.01.2017р. (повний текст підписано 23.01.2017р.) по справі №905/2461/16, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.03.2017р., стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Східенерго” в особі Відокремленого підрозділу “Зуївська теплова електрична станція” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоміст” основний борг у розмірі 20523113,47грн., 3% річних у розмірі 302683,71грн., інфляційні в розмірі 825777,86грн. та судовий збір у розмірі 180719,87грн.
Судами в межах справи №905/2461/16 встановлено факт прострочення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Східенерго” зобов'язання щодо оплати спожитої електричної енергії за договором купівлі-продажу електроенергії №2/16-Э від 12.05.2016р. у розмірі 20523113,47грн.
З огляду на невиконання відповідачем рішення господарського суду Донецької області від 18.01.2017р. у справі №905/2461/16, Товариство з обмеженою відповідальністю “Енергоміст” звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Східенерго” інфляційних у розмірі 1876306,00грн. та 3% річних у розмірі 374476,53грн.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Оскільки рішення господарського суду Донецької області від 18.01.2017р. (повний текст підписано 23.01.2017р.) у справі №905/2461/16 набрало законної сили, факт виконання Товариством з обмеженою відповідальністю “Енергоміст” зобов'язань за договором купівлі-продажу електроенергії №2/16-Э від 12.05.2016р. та факт прострочення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Східенерго” зобов'язань з оплати вартості отриманої електроенергії у розмірі 20523113,47грн. є встановленими та не потребують повторного доказування.
Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Чинне законодавство України не пов'язує припинення грошового зобов'язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення.
Відповідно до п.7.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2014р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
З огляду на вищенаведене, з урахуванням пояснень б/н від 18.10.2017р., позивачем донараховано: інфляційні на суму основного боргу у розмірі 20523113,47грн., стягнутого рішенням господарського суду Донецької області від 18.01.2017р. у справі №905/2461/16, за період з 01.12.2016р. по 30.06.2017р. у сумі 1826557,09грн.; інфляційні, нараховані на суму 3% річних у розмірі 302683,71грн., стягнутих рішенням господарського суду Донецької області від 18.01.2017р. у справі №905/2461/16, за період з 01.04.2017р. по 30.06.2017р., у сумі 11502,00грн.; інфляційні, нараховані на суму інфляційних у розмірі 825777,86грн., стягнутих рішенням господарського суду Донецької області від 18.01.2017р. у справі №905/2461/16, за період з 01.04.2017р. по 30.06.2017р., у сумі 31379,55грн.; інфляційних, нарахованих на суму сплаченого судового збору у розмірі 180719,87грн., стягнутого рішенням господарського суду Донецької області від 18.01.2017р. у справі №905/2461/16, за період з 01.04.2017р. по 30.06.2017р., у сумі 6867,35 грн.; 3% річних від простроченої суми оплати спожитої електричної енергії у розмірі 20523113,47грн. за період з 01.12.2016р. по 10.07.2017р. у сумі 374476,53грн.
Як вбачається зі змісту рішення господарського суду Донецької області у справі №905/2461/16, позивачем заявлялися до стягнення 3% річних, нараховані за період з 16.06.2016р. по 30.11.2016р., та інфляційні, нараховані за період червень-жовтень 2016р. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, яка була прийнята судом).
Перевіривши розрахунок інфляційних, здійснений судом першої інстанції в межах справи №905/1955/17, Донецький апеляційний господарський суд зазначає, що він є арифметично вірним. Дотримуючись меж заявлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначає про наявність правових підстав для стягнення з відповідача інфляційних, нарахованих на суму основного боргу у розмірі 20523113,47грн., стягнутого рішенням господарського суду Донецької області від 18.01.2017р. у справі №905/2461/16, за період грудень 2016р. - червень 2017р., у визначеному позивачем розмірі 1826557,09грн.
При цьому, судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю “Енергоміст” у стягненні інфляційних, нарахованих на суму 3% річних, інфляційних та судового збору, стягнутих рішенням господарського суду Донецької області від 18.01.2017р. у справі №905/2461/16, оскільки обов'язок сплатити стягнуті 3% річних, інфляційні та судовий збір не є зобов'язанням у розумінні ч.1 ст.509 ЦК України і, відповідно, відсутні підстави для застосування до таких правовідносин положень ст.625 ЦК України.
Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних, здійсненого господарським судом Донецької області, за період з 01.12.2016р. по 10.07.2017р. на суму боргу в розмірі 20523113,47грн., судова колегія зазначає, що він є арифметично вірним та таким, що базується на нормах законодавства. Стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Східенерго” за зазначений період відносно вказаної суми боргу підлягають 3% річних у розмірі 374333,66грн.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 ГПК України рішення господарського суду Донецької області від 19.10.2017р. (повний текст підписано 24.10.2017р.) у справі №905/1955/17 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги спростовані викладеними вище висновками суду апеляційної інстанції та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Східенерго”, м.Курахове Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 19.10.2017р. (повний текст підписано 24.10.2017р.) у справі №905/1955/17 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 19.10.2017р. (повний текст підписано 24.10.2017р.) у справі №905/1955/17 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий І.В. Зубченко
Судді: О.О. Радіонова
ОСОБА_3
Надруковано 7 примірників: 1 - позивачу; 2 - відповідачу; 1 - до справи; 1 - ДАГС; 1 - ГСДО; 1-ВП відповідача