30 листопада 2017 року
Справа № 921/688/17-г/6
про повернення позовної заяви
Суддя Шумського І.П.,
Тернопільська міська рада (вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, 46001) звернулась в Господарський суд Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аско" (вул. Микулинецька, 40, м. Тернопіль, 46001), про стягнення 1882815,91 грн. збитків.
Розглянувши позовну заяву № 2507/01 від 23.11.2017 та додані до неї документи суддя встановив, що вона містить ряд недоліків.
Пунктом 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При зверненні з даним позовом до суду, Тернопільською міською радою, в якості доказу сплати судового збору, додано до позовної заяви квитанцію про сплату №9300 від 28.11.2017 на суму 28242,24 грн.
Згідно п. 2.21. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Відповідно до положень п.п. 1.1. п.1 розділу 4 Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 № 174 (зареєстрованої в МЮУ 25.06.2011 за №790/19528), до касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, належать зокрема квитанція, що формується платіжними пристроям. У п.п.1.3 п. 1 розділу 4 даної Інструкції передбачено, що касові документи мають містити такі обов'язкові реквізити: найменування банку, який здійснює касову операцію, дату здійснення операції, зазначення платника та отримувача, суму касової операції, призначення платежу, власноручні підписи або ЕП платника/отримувача та власноручні підписи або ЕЦП працівників банку (філії, відділення), уповноважених здійснювати касову операцію.
Крім того, частинами 1 та 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" вказано, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України; суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Натомість, квитанція про сплату №9300 від 28.11.2017 на суму 28242,24 грн., додана до позовної заяви, у якості доказу сплати судового збору, не містить усіх належних реквізитів, зокрема відмітки установи банку, якою прийнято платіж та підпису уповноваженої на те посадової особи. Таким чином суд, не розцінює дану квитанцію як належний доказ сплати судового збору.
Також, судом здійснено перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України за допомогою реєстру підтверджень оплат із Державної казначейської служби України у комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду", однак за результатами пошуку станом на 30.11.2017, не знайдено підтвердження оплати судового збору на вказану суму 28242,24 грн.
Недодержання вимог статей 54, 56 та статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК (п.3.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 63 ГПК України, якщо до позовної заяви не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, господарський суд, -
1.Повернути без розгляду позовну заяву № 2507/01 від 23.11.2017 та додані до неї документи, всього на 25 арк. - Тернопільській міській раді (вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, 46001).
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Суддя І.П. Шумський