07 листопада 2017 року Справа № 906/763/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіСибіги О.М.,
суддівМалетича М.М., Плюшка І.А.
розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма", м. Новоград-Волинський, Житомирська обл.
на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 18.07.2017 року
у справі господарського суду Житомирської області
за позовомПублічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь", м. Київ
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма", м. Новоград-Волинський, Житомирська обл.
простягнення суми
за участю представників
позивача: Савчук О.Г.,
відповідача: Сметанкіна Т.В.
Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" (далі за текстом - ПАТ "Банк "Київська Русь") звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма" (далі за текстом - ТОВ "Юнік Фарма") про стягнення кредитної заборгованості у розмірі 30 849 885, 81 грн.
28.04.2017 року ТОВ "Юнік Фарма" звернулось до господарського суду Житомирської області з клопотанням про зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею господарської справи № 910/6279/17 за позовом ТОВ "Юнік Фарма" до ПАТ "Банк "Київська Русь" про визнання недійсними Договорів:
- про внесення змін і доповнень № 4 від 30.05.2014 року до Кредитного договору№ 13/2013-ю на відкриття відновлювальної кредитної лінії, укладеного 24.04.2013 року ТОВ "Юнік Фарма" та ПАТ "Банк "Київська Русь";
- про внесення змін і доповнень № 5 від 26.06.2014 року до Кредитного договору № 13/2013-ю на відкриття відновлювальної кредитної лінії, укладеного 24.04.2013 року ТОВ "Юнік Фарма" та ПАТ "Банк "Київська Русь".
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 28.04.2017 року у справі задоволено клопотання TOB "Юнік Фарма" про зупинення провадження у справі № 906/763/15 частково; зупинено провадження у справі № 906/763/15 до 30.05.2017 року у зв'язку з розглядом пов'язаної з нею справи № 910/6279/17 за позовом ТОВ "Юнік Фарма" до ПАТ "Банк "Київська Русь" про визнання недійсними Договорів про внесення змін і доповнень № 4 від 30.05.2014 року та № 5 від 26.06.2014 року до Кредитного договору № 13/2013-ю на відкриття відновлювальної кредитної лінії, укладеного 24.04.2013 року ТОВ "Юнік Фарма" та ПАТ "Банк "Київська Русь".
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.07.2017 року ухвалу господарського суду Житомирської області від 28.04.2017 року - скасовано, а справу передано на розгляд господарського суду Житомирської області.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Юнік Фарма" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.07.2017 року та змінити ухвалу господарського суду Житомирської області від 28.04.2017 року про зупинення провадження у справі в частині визначення дати до якої зупинено провадження у справі та визначити, що провадження у справі зупинено до завершення розгляду пов'язаної з нею справи № 910/6279/17.
ПАТ "Банк "Київська Русь" відзиву на касаційну скаргу подано не було.
В судовому засіданні представник відповідача просив касаційну скаргу задовольнити, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.07.2017 року - скасувати та змінити ухвалу господарського суду Житомирської області від 28.04.2017 року про зупинення провадження у справі в частині визначення дати до якої зупинено провадження у справі та визначити, що провадження у справі зупинено до завершення розгляду пов'язаної з нею справи № 910/6279/17, а представник позивача проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Так, місцевий господарський суд зупиняючи провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України виходив з того, що предметом даного спору є вимога ПАТ "Банк "Київська Русь" про стягнення з ТОВ "Юнік Фарма" кредитної заборгованості у розмірі 30 849 885, 81 грн., яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням ТОВ "Юнік Фарма" як позичальником умов укладеного сторонами Кредитного договору № 13/2013-Ю від 24.04.2013 року.
В той же час, предметом позову у господарській справі № 910/6279/17 є визнання недійсними Договорів про внесення змін і доповнень № 4 від 30.05.2014 року та № 5 від 26.06.2014 року до Кредитного договору № 13/2013-ю на відкриття відновлювальної кредитної лінії, укладеного 24.04.2013 року ТОВ "Юнік Фарма" та ПАТ "Банк "Київська Русь", а, отже, факти, встановлені під час розгляду справи № 910/6279/17, можуть суттєво вплинути на суму обґрунтованих позовних вимог у даній справі.
Апеляційний господарський суд, скасовуючи ухвалу про зупинення провадження у справі, виходив з того, що місцевим господарським судом порушено приписи ч. 1 ст. 79, ст. 86 ГПК України, оскільки пославшись на пов'язаність вищезазначених справ суд не навів належного обґрунтування наявності підстав для зупинення провадження у справі і, зокрема, не вказав в чому саме полягає неможливість розгляду даної справи до закінчення розгляду господарської справи № 910/6279/17 та які обставини справи, що розглядається іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно при розгляді даної справи, виходячи із предмету, підстав позову та з урахуванням презумпції правомірності правочину, у зв'язку з чим висновок господарського суду першої інстанції про те, що розгляд справи № 906/763/15 судом є неможливим до вирішення по суті справи № 910/6279/17, яка перебуває на розгляді у господарському суді міста Києва, є безпідставним і таким, що не ґрунтуються на вимогах процесуального закону.
З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правомірними висновки апеляційного господарського суду з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
При цьому, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясувати як пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі, йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Виходячи зі змісту вказаної норми процесуального закону необхідною передумовою для застосування такого виду зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розгляду по суті заявлених позовних вимог.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.
Таким чином, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов'язує із неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи.
Місцевий господарський суд, пославшись на пов'язаність зазначених справ та неможливість розгляду даної справи до розгляду по суті господарської справи № 910/6279/17, не обґрунтував в чому полягає неможливість з'ясування судом самостійно під час розгляду даної справи обставин щодо дійсності Договорів про внесення змін і доповнень № 4 від 30.05.2014 року та № 5 від 26.06.2014 року до Кредитного договору № 13/2013-ю від 24.04.2013 року, з урахуванням п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України, яким передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю або у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству. При цьому, за приписами процесуального закону господарський суд оцінює докази з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відтак, саме по собі посилання на пов'язаність предмету спору у даній справі з предметом спору в іншій господарський справі не може бути підставою для застосування ч. 1 ст. 79 ГПК України, у зв'язку з чим апеляційний господарський суд дійшов правомірного висновку, що ухвала місцевого суду про зупинення провадження у справі винесена з порушенням ч. 1 ст. 79, ст. 86 ГПК України.
Отже, місцевим господарським судом не враховано, що за змістом ч. 1 ст. 79 ГПК України необхідною умовою для зупинення провадження у справі є неможливість її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, однак у даному випадку така умова відсутня, оскільки розгляд господарської справи № 910/6279/17 не є перешкодою для встановлення відповідно до приписів процесуального закону суттєвих обставин, які входять до предмета доказування у даній справі, а тому колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для зупинення провадження у даній справі до набрання судовим рішенням у справі № 910/6279/17 законної сили.
Водночас, як вірно зазначено апеляційним господарським судом, визнання недійсними Договорів про внесення змін і доповнень № 4 від 30.05.2014 року та № 5 від 26.06.2014 року до Кредитного договору № 13/2013-ю від 24.04.2013 року, якими, зокрема, внесено зміни лише в частині процентної ставки за користування кредитом, не звільняє відповідача від обов'язку виконувати належним чином згідно Кредитного договору зобов'язання, зокрема, щодо сплати заборгованості по кредиту.
При цьому, суд касаційної інстанції зауважує, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку справи, в якій вона є стороною. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що постанова Рівненського апеляційного господарського суду 18.07.2017 року про скасування ухвали місцевого господарського суду про зупинення провадження у справі є законною, обґрунтованою та такою, що прийнята з дотриманням норм процесуального права.
Доводи TOB "Юнік Фарма", викладені в касаційній скарзі, щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права не приймаються судом касаційної інстанції до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи, не спростовують законних та обґрунтованих висновків апеляційного господарського суду, викладених у постанові, та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм процесуального права.
Згідно з ч. 2 ст. 11113 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності правових підстав для зупинення провадження у справі, які відповідають матеріалам справи та чинному процесуальному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваної постанови не вбачається.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.
2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.07.2017 року у справі № 906/763/15 - залишити без змін.
Головуючий суддяО.М. Сибіга
СуддіМ.М. Малетич
І.А. Плюшко