30.11.2017 Справа № 380/1720/17
Провадження по справі № 1-кс/380/159/17
30 листопада 2017 року слідчий суддя Тетіївського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю старшого слідчого СВ Тетіївського відділення поліції Сквирського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 , прокурора Тетіївського відділу Білоцерківської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , розглянувши клопотання про накладення арешту на банківський рахунок,
Старший слідчий СВ Тетіївського ВП Сквирського ВП ГУ НП України в Київській області ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням, в якому просить накласти арешт на поточний рахунок № НОМЕР_1 , що належить ТОВ «МОВЕОГРУП», який відкритий у банку ПАТ «ПУМБ», розташованого за адресою: м.Київ, вул.Андріївська,4, для забезпечення стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди та запобігання можливості використання, передачі та відчуження грошових коштів, які знаходяться на особовому рахунку.
Розглянувши дане клопотання, заслухавши пояснення старшого слідчого СВ Тетіївського ВП ГУ НП України в Київській області ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , вважаю, що клопотання не обґрунтоване та не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Із матеріалів клопотання вбачається, що в провадженні Тетіївського відділення поліції Сквирського ВП ГУ НП в Київській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.11.2017 року за №12017110300000368, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, зокрема, що 23.11.2017 року службові особи ВУ ВКГ «Тетіївводоканал» здійснили розтрату коштів, чим спричинили матеріального збитку вказаному підприємству на суму 150800 гривень.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 23.11.2017 року невідома особа безпідставно здійснила перерахунок грошових коштів 150800гривень з розрахункового рахунку ВУ ВКГ «Тетіївводоканал» на особовий рахунок № НОМЕР_1 , що належить ТОВ «МОВЕОГРУП». Відповідно до платіжного доручення №459, призначення платежу на суму 55800грн. за виконані роботи згідно з договором В-11212017 від 21.11.2017 року, та платіжного доручення №460, призначення платежу на суму 95000грн. за виконані роботи згідно з договором В-11222017 від 22.11.2017 року. Допитанй начальник підприємства ОСОБА_5 вказав, що дані договори із ТОВ «МОВЕОГРУП» не заключали, товар не отримували. Крім того, відбиток печатки підприємства у договорах не відповідає печатки ВУ ВКГ «Тетіївводоканал».
З метою досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вищезазначеного злочину, з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення в кримінальному провадженні чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, старший слідчий просить накласти арешт на поточний рахунок № НОМЕР_1 , що належить ТОВ «МОВЕОГРУП» , який відкритий у банку ПАТ «ПУМБ».
Відповідно до ст. ст. 94,132, 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися в клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арешт майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Статтею 171 КПК України передбачено вимоги щодо змісту клопотання про накладення арешту на майно, де зазначено, що у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. Тобто, у клопотанні про арешт майна, слідчий повинен чітко вказати мету зазначену в законі та довести необхідність арешту саме з цією метою.
В клопотанні слідчий зазначила, що арешт необхідно застосувати з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Щодо накладення арешту майна з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, то відповідно до ч.6 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову в кримінальному провадженні.
Однак, слідчим не надано доказів щодо наявності обґрунтованого розміру цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3,4 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Однак, слідчим не надано доказів щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, обґрунтованого розміру цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Крім того, відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Тому, в даному клопотанні слідчий мав ініціювати накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, а не накладення арешту на рахунок, який не є майном в розумінні вимог ст.170 КПК України.
Таким чином, перевіривши матеріали клопотання, дослідивши докази, виходячи з аналізу положень чинного законодавства України, враховуючи, що слідчим не надано та не доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження виправдовує такий ступінь втручання у права особи, тому, в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Тетіївського відділення поліції Сквирського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 , необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст.131-132, 170-173,309 КПК України,
В задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Тетіївського відділення поліції Сквирського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 про накладення арешту на банківський рахунок, відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1