Єдиний унікальний номер: 378/749/17
Провадження № 2/378/226/17
"30" листопада 2017 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді: Скороход Т. Н.
за участю секретаря: Соколової О.А.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ставище Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Ставищенського району Київської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Орган опіки та піклування - Ставищенська районна державна адміністрація та Ставищенська районна державна нотаріальна контора, про визнання свідоцтва про право власності частково недійсним, визнання права власності на частину житлового будинку, -
До суду з вказаним позовом звернулася ОСОБА_1, посилаючись на те, що відповідно до погосподарських книг ОСОБА_2 сільської ради Ставищенського району Київської області за 1986-1995 роки, житловий будинок № 86 по вул. Голощапова в с. Красилівка Ставищенського району Київської області, 1979 року побудови, відносився до майна колгоспного двору, на час припинення якого в ньому проживали: їхній батько ОСОБА_6, мати ОСОБА_6З, вона, її сестра ОСОБА_6 (після одруження - ОСОБА_3) О.В., її брат ОСОБА_4, які набули права власності на вказаний будинок, як на майно колгоспного двору в рівних частках, тобто по 1/5 частині. Слід зазначити, що в дворі нетривалий час проживала їхня баба ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, яку через немічний стан доглядали до її смерті, що настала 6 грудня 1992 року, і яка згідно частини 3 статті 123 ЦК УРСР не набула частку в майні колгоспного двору.
14 серпня 2016 року помер їхній батько ОСОБА_6 21 травня 2017 року померла її мама ОСОБА_8 В кінці червня 2017 року вона дізналася, що існує свідоцтво про право власності на вказаний житловий будинок, видане на підставі рішення виконкому ОСОБА_2 сільської ради від 28 жовтня 2005 року на ім'я лише ОСОБА_6 та ОСОБА_8, без зазначення інших членів колгоспного двору. Право проживання її і їх малолітніх дітей, та її право власності на частину житлового будинку стали оспорювати інші співвласники через існування заповіту матері ОСОБА_8, яким вона розпорядилася своєю часткою будинку на їх користь. Рішення виконкому ОСОБА_2 сільської ради від 28 жовтня 2005 року порушило права осіб, які набули свого права власності на майно колгоспного двору в рівних частках, тобто по 1/5 частині, тому, вважає, що має бути визнане частково недійсним в частині, що перевищила частку власників, оскільки її батько ОСОБА_6 та її мати ОСОБА_8 за життя набули право власності на 1/5 частину вищевказаного житлового будинку, кожен, як на частку в майні колгоспного двору. Вона, її брат ОСОБА_4 та сестра ОСОБА_3 набули право власності на 1/5 частину даного житлового будинку як частку в майні колгоспного двору, кожен. Житловий будинок загальною площею 76,0 кв. метри, житловою площею 39,6 кв. метри, вартістю 88540 гривень. До будинку належать будівлі: сарай «Б», сарай «В», погріб «Г», колодязь №1.
З урахуванням уточнених позовних вимог позивач просить суд визнати рішення виконкому ОСОБА_2 сільської ради Ставищенського району Київської області № 27 від 28 жовтня 2005 року „Про оформлення права власності на житловий будинок, що знаходиться в користуванні фізичних осіб” та видане 21 січня 2006 року на підставі нього свідоцтво по право власності від 21 січня 2006 року частково недійсним в частині визнання за ОСОБА_8 та ОСОБА_6 права власності на 1/10 частини даного житлового будинку; визнати за нею право власності в порядку виділення частки з майна колгоспного двору на 1/5 частину вищезазначеного житлового будинку.
В судове засідання позивач та її представник не прибули, направили до суду заяву, в якій просять справу розглядати без їх участі (а.с. 104).
Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради в судове засідання не прибув, сільська рада направила до суду заяву, в якій просить справу розглядати без участі їх представника (а.с. 108).
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не прибула, направила до суду заяву, в якій позовні вимоги в частині визнання за позивачем право власності на 1/5 частину вищевказаного житлового будинку в порядку виділення частки з майна колгоспного двору визнала, просить справу розглядати без її участі (а.с. 141).
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не прибув, направив до суду заяву, в якій позовні вимоги визнав, просить справу розглядати без його участі (а.с. 127).
Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не прибув, направив до суду заяву, в якій позовні вимоги визнав, просить справу розглядати без його участі (а.с. 128).
Педставник третьої особи Органу опіки та піклування - Ставищенської РДА в судове засідання не прибув, направив до суду заяву, в якій просить справу розглядати без його участі (а.с. 106).
Представник третьої особи Ставищенської районної державної нотаріальної контори Київської області в судове засідання не прибув, Ставищенська районна державна нотаріальна контора направила до суду заяву, в якій просить справу розглядати без участі їх представника (а.с. 102).
Суд, розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, вважає, що уточнені позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.
Ухвалою Ставищенського районного суду від 30 листопада 2017 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Ставищенського району Київської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Орган опіки та піклування - Ставищенська районна державна адміністрація та Ставищенська районна державна нотаріальна контора, в частині визнання недійсною заяви про відмову від прийняття спадщини після смерті 14 серпня 2016 року ОСОБА_6, складену 11 жовтня 2016 року від імені ОСОБА_1 та посвідчену секретарем виконкому ОСОБА_2 сільської ради Ставищенського району Київської області ОСОБА_9 та зареєстровану в реєстрі за №38 та визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті 14 серпня 2016 року батька ОСОБА_6І на 1/10 частину вищевказаного житлового будинку,залишено без розгляду.
Відповідно до погосподарських книг ОСОБА_2 сільської ради за 1986-1990, 1991-1995, 1996-2000, 2001-2005, 2006-2010, 2011-2015 (а.с. 10-13, 26-34) житловий будинок № 86 по вул. Голощапова в с. Красилівка, 1979 року побудови, належав до майна колгоспного двору, на час припинення якого (станом на 15 квітня 1991 року) в ньому проживали не втратили права на частку в його майні батьки позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_6З, позивач, її сестра ОСОБА_3 та брат ОСОБА_4, які набули права власності на вказаний будинок, як на майно колгоспного двору в рівних частках, тобто по 1/5 частині, кожен.
В даному дворі нетривалий час проживала ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, яку через немічний стан доглядали до її смерті, що настала 6 грудня 1992 року, і яка не набула частку в майні даного колгоспного двору, оскільки відповідно до довідки виконкому ОСОБА_2 сільської ради від 23 листопада 2017 року № 769 остання була членом та проживала в колгоспному дворі по вул. Леніна (Центральна), 64 в с. Красилівка.
Відповідно до копій звіту про незалежну оцінку майна та технічного паспорту (а.с. 35-77) житловий будинок загальною площею 76,0 кв. метри, житловою площею 39,6 кв. метри, вартістю 88540 гривень. До будинку „А” належать будівлі: сарай „Б”, сарай „В”, погріб „Г”, колодязь № 1.
Рішенням виконкому ОСОБА_2 сільської ради Ставищенського району Київської області № 27 від 28 жовтня 2005 року „Про оформлення права власності на житловий будинок, що знаходиться в користуванні фізичних осіб” було вирішено оформити право власності на вищевказаний житловий будинок на ОСОБА_6 та ОСОБА_8 (а.с. 20).
На підставі вищевказаного рішення виконкомом ОСОБА_2 сільської ради було видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 21 січня 2006 року, яким встановлена за ОСОБА_6 та ОСОБА_8 спільна часткова власність на ? частину вищевказаного будинку, за кожним, та яке було 21 січня 2006 року зареєстроване в Білоцерківському МБТІ (а.с. 75).
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦК УРСР (1963 р.) майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.
Згідно п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
Статтею 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, а порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість і підстави відмови в ній установлюються законом.
Відповідно до ч. 5 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.
Відповідно до статті 2 вказаного Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення (постанова Верховного Суду України від 13 червня 2012 р. № 6-54 цс 12).
З урахуванням положень ч. 1 ст. 15, ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. За змістом наведених норм права потреба в такому способі захисту виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами (документами), підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскільки на час припинення вищевказаного колгоспного двору в ньому проживали та не втратили права на частку в його майні батьки позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_6З, позивач, її сестра ОСОБА_3 та брат ОСОБА_4, які набули права власності на вказаний будинок, як на майно колгоспного двору в рівних частках, тому суд вважає, що вищевказане рішення виконкому ОСОБА_2 сільської ради № 27 від 28 жовтня 2005 року та видане 21 січня 2006 року на підставі нього свідоцтво по право власності слід визнати частково недійсними, в частині визнання за ОСОБА_8 та ОСОБА_6 права власності на 1/10 частину даного житлового будинку, за кожним, а за позивачем слід визнати право власності в порядку виділення частки з майна колгоспного двору на 1/5 частину вищезазначеного житлового будинку.
Керуючись ст. 120, 123 ч. 3 ЦК УРСР (1963 р.), ст. ст. 15 ч. 1, 182, 392 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради Ставищенського району Київської області №27 від 28 жовтня 2005 року «Про оформлення права власності на житловий будинок, що знаходиться в користуванні фізичних осіб» частково недійсним в частині: визнання за ОСОБА_8 права власності на 1/10 (одну десяту) частину житлового будинку № 86 по вулиці Голощапова в селі Красилівка Ставищенського району Київської області та визнання за ОСОБА_6 права власності на 1/10 (одну десяту) частину житлового будинку № 86 по вулиці Голощапова в селі Красилівка Ставищенського району Київської області.
Визнати свідоцтво по право власності видане 21 січня 2006 року виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Ставищенського району Київської області на підставі рішення виконкому №27 від 28 жовтня 2005 року, зареєстроване 21.01.2006 року Білоцерківським міжміським бюро технічної інвентаризації реєстраційний номер 13620786, в книзі №1 номер запису 166, частково недійсним в частині визнання за ОСОБА_8 права власності на 1/10 (одну десяту) частину житлового будинку №86 по вулиці Голощапова в селі Красилівка Ставищенського району Київської області.
Визнати свідоцтво по право власності видане 21 січня 2006 року виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Ставищенського району Київської області на підставі рішення виконкому №27 від 28 жовтня 2005 року, зареєстроване 21.01.2006 року Білоцерківським міжміським бюро технічної інвентаризації реєстраційний номер 13620786, в книзі №1 номер запису 166, частково недійсним в частині визнання за ОСОБА_6 права власності на 1/10 (одну десяту) частину житлового будинку № 86 по вулиці Голощапова в селі Красилівка Ставищенського району Київської області
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку виділення частки з майна колгоспного двору на 1/5 (одну п'яту) частину житлового будинку № 86 по вулиці Голощапова в селі Красилівка Ставищенського району Київської області, вартістю 17708 (сімнадцять тисяч сімсот вісім) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Т. Н. Скороход