Справа № 451/783/17 Головуючий у 1 інстанції: Мулявка О.В.
Провадження № 22-ц/783/5570/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 О. Я.
Категорія: 54
22 листопада 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - судді Мельничук О.Я.,
суддів Ніткевич А.В. і ОСОБА_2
при секретарі Куцик І.Б.
з участю позивача ОСОБА_3, представників позивача - ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Радехівського районного суду Львівської області від 20 липня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Дмитрівського навчально-виховного комплексу про скасування дисциплінарного стягнення,
Рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 20 липня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
Вищезгадане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач - ОСОБА_3. Вважає рішення суду незаконним, необгрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Звертає увагу, що повноваження ОСОБА_6, яка подала до суду клопотання про застосування строків позовної давності не є підтвердженими, в зв"язку з чим таке клопотання судом не повинно було братись до уваги. Звертає увагу, що акти від 04.12.2015 року та 08.12.2015 року на підставі яких накладено на неї дисциплінарне стягнення є нікчемними. В апеляційній скарзі просить скасувати рішення Радехівського районного суду Львівської області від 20 липня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким скасувати наказ по Дмитрівському навчально-виховному комплексу №82 від 17 грудня 2015 року про дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Судові витрати просить покласти на відповідача.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 до задоволення не підлягає.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 до Дмитрівського навчально-виховного комплексу про скасування дисциплінарного стягнення, суд виходив з тих обставин, що позивачем пропущено строк позовної давності визначений ст. 357 ЦК України, а поважності причин пропуску строку позивачем не доведено.
З таким висновком колегія суддів погоджується з наступних обставин.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересів.
Судом встановлено, що відповідно до обставин, викладених у наказі №82 від 17 грудня 2015 року по Дмитрівському НВК, ОСОБА_3 оголошено догану за систематичне невиконання обов'язків, порушення розпорядження директора НВК від 27.11.2015 року (а.с.12), а підставою для прийняття такого рішення, слугували акти від 04 та 08 грудня 2015 року (а.с.15-16,26,28).
Згідно положень ч.1 ст.233 КЗпПУ працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Також встановлено, що ОСОБА_3, 17 грудня 2015 року ознайомившись з наказом № 82 здійснила на ньому запис "Не згідно", однак відмовилася здійснити запис про ознайомлення з таким наказом, в зв"язку з чим комісією в складі ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та директора НВК - ОСОБА_6 складено акт, який було відображено на самому наказі №82 про дисциплінарне стягнення (а.с.30, 30 зворот).
Таким чином, з оскаржуваним наказом позивач була ознайомлена 17 грудня 2015 року.
07 червня 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Дмитрівського НВК про скасування наказу по Дмитрівському НВК №82 від 17 грудня 2015 року.
З заявою про застосування судом наслідків спливу строку позовної давності до заявлених ОСОБА_3 позовних вимог, 19 червня 2017 року звернувся відповідач в особі директора Дмитрівського НВК - ОСОБА_6
Одночасно з подачею позовної заяви, ОСОБА_3 ставила перед судом питання про поновлення строку подання позову, однак судом першої інстанції не було знайдено достатньо підстав для визнання поважними причини пропущення позовної давності.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови в позові (ч.4 ст. 267 ЦК України).
З цього приводу Правові позиції містяться у Постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 року (справа №6-2469цс16).
Зокрема Верховний Суд України зазначив, що Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.
Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 60 ЦПК України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.
Колегія суддів не знаходить підстав вважати, що ОСОБА_3 не знала про існування оскаржуваного наказу до моменту отримання його 14 березня 2017 року після надіслання відповідачу інформаційного запиту 03 березня 2017 року так само як і не знаходить підстави для визнання поважними причини пропущення ОСОБА_3 позовної давності.
Більше того, у подальшому, наказ №82 "Про дисциплінарне стягнення" у сукупності із іншими обставинами, слугував підставою для винесення директором Дмитрівського НВК 29.12.2015 року наказу №44 про звільнення ОСОБА_3 з посади прибиральниці за систематичне невиконання покладених на неї обов'язків (а.с.54).
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що розглядаючи спір, районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 правильності висновків суду першої інстанції жодним чином не спростовують, а тому у задоволенні такої скарги апелянту слід відмовити, а рішення Радехівського районного суду Львівської області від 20 липня 2017 року слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, ст.313, п.1 ч.1 ст.314, ст. ст.315, 317, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Радехівського районного суду Львівської області від 20 липня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набранням ухвалою законної сили.
Головуючий: О.Я.Мельничук
Судді: А.В. Ніткевич
ОСОБА_2