Справа № 466/5441/17 Головуючий у 1 інстанції: Глинська Д.Б.
Провадження № 33/783/1371/17 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.
28 листопада 2017 року суддя Апеляційного суду Львівської області Маліновська-Микич О.В. розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 24 жовтня 2017 року,
встановив:
постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 24 жовтня 2017 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 10 200 (десять тисяч двісті гривень) в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в доход держави у розмірі 320 грн. (триста двадцять гривень).
Згідно з постановою суду ОСОБА_1 25 липня 2017 року о 16.00 год. на вул. Загірній,63 у м. Львові, керував транспортним засобом марки «Rover 75», д.н.з. РО70421, з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків. Таким чином, гр. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 оскаржив дану постанову, просить скасувати її та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що дана постанова не відповідає вимогам та підлягає скасуванню, оскільки винесена за умов неповного з'ясування судом всіх фактичних обставин справи, так як в основу покладено незаконний та складений з численними порушеннями вимог КУпАП протокол про адміністративне правопорушення. Вважає, що працівники поліції не могли встановити (констатувати) факт керування ним 25 липня 2017 року транспортним засобом, оскільки останній не керував жодним транспортним засобом. Більше того, працівники поліції прибули завдяки виклику подружжя ОСОБА_2, які викликали поліцію у зв'язку з тим, що перебувають з ОСОБА_1 у неприязних відносинах.
Вивчивши матеріали справи №466/5441/17, перевіривши доводи апеляційної скарги суд вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Відповідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується дослідженими судом доказами, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення від 25 липня 2017 року серії БР №161436 (а.с.1), рапортом працівника патрульної поліції ОСОБА_3 (а.с.3), поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с.4-5) та відеозаписом з нагрудних камер спостереження працівників поліції (а.с.19-20).
28 листопада 2017 року на адресу Апеляційного суду Львівської області надійшла заява ОСОБА_1 про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч.6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, прокурора, який вніс протест, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає за можливе провести розгляду справи без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
Доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам та підлягає скасуванню, оскільки винесена за умов неповного з'ясування судом всіх фактичних обставин справи спростовуються наявними матеріалами справи та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Статтею 256 КУпАП встановлені вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема, у такому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до Наказу МВС № 1452/735 від 09.11.2015 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
При складенні протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП - поліцейський не звільняється від обов'язку дотримуватись відповідного алгоритму дій (процедури) при проведенні огляду та оформленні його результатів, в тому числі фіксування відмови від проходження огляду водієм.
Таким чином, наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення серії від 25 липня 2017 року серії БР №161436 за своєю формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства, відтак доводи апелянта про те, що суд першої інстанції поклав в основу незаконний та складений з численними порушеннями вимог КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є безпідставними, оскільки даний протокол заповнений на підставі вищенаведеного законодавства.
Стосовно доводів апелянта про те, що ОСОБА_1 не відстороняли від керування автомобілем, що викликало сумнів у законності дій поліцейського при оформленні матеріалів, то такі спростовуються матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення від 25 липня 2017 року серії БР №161436 та відеозаписом з нагрудних камер спостереження працівників поліції.
Покликання апелянта, на показання свідка ОСОБА_5 про те, що 25 липня 2017 року близько 16.00 год. він з ОСОБА_1 їхали на автомобілі марки «Rover 75» д.н.з. РО70421 з магазину та перебував за кермом даного автомобіля, а ОСОБА_1 сидів на пасажирському сидінні автомобіля, то такі колегія суддів оцінює критично, так як такі спрямовані на виправдання дій ОСОБА_1 з метою уникнути притягнення до адміністративної відповідальності.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При розгляді справи судом першої інстанції не було допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію його дій та необґрунтованість накладеного стягнення, а отже підстав для скасування або зміни постанови судді не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП суддя,
постановив:
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 24 жовтня 2017 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду О.В. Маліновська-Микич
Львівської області