ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
22 листопада 2017 року м. Київ № 826/6078/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Арсірія Р.О., суддів Кузьменка В.А., Огурцова О.П., за участю секретаря судових засідань Шевченко М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про зміну адміністративного позову по справі
за позовом ОСОБА_2
до Міністерства інфраструктури України,
Державного агентства автомобільних доріг України
про поновлення на роботі,
ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства інфраструктури України, Державного агентства автомобільних доріг України в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати наказ в.о. Голови Державного агентства автомобільних доріг України від 10.04.2017 №167-к про переведення ОСОБА_2 на посаду головного спеціаліста Відділу внутрішнього аудиту та аналізу;
- поновити ОСОБА_2 на посаді директора фінансово-економічного департаменту в Державному агентстві автомобільних доріг України;
- стягнути з Державного агентства автомобільних доріг України на користь ОСОБА_2 невиплачену заробітну плату у сумі 27 245,00 грн.;
зобов'язати Міністерство інфраструктури України відкликати погодження на звільнення ОСОБА_2 з державної служби.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.05.2017р. відкрито провадження в адміністративній справі № 826/6078/17 та призначено до судового розгляду.
27 жовтня 2017 року, до початку розгляду справи по суті позивач через відділ документообігу суду подав заяву про зміни до адміністративного позову в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати наказ в.о. Голови Державного агентства автомобільних доріг України від 10.04.2017 №167-к про переведення ОСОБА_2 на посаду головного спеціаліста Відділу внутрішнього аудиту та аналізу;
- визнати незаконним та скасувати наказ в.о. Голови Державного агентства автомобільних доріг України від 19.08.2017 №358~к про звільнення ОСОБА_2 з Державного агентства автомобільних доріг України;
- поновити ОСОБА_2 на посаді директора Фінансово-економічного департаменту в Державному агентстві автомобільних доріг України;
- стягнути з Державного агентства автомобільних доріг України на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 19 серпня 2017 року і до моменту фактичного поновлення на публічній службі;
- стягнути з Державного агентства автомобільних доріг України на користь ОСОБА_2 невиплачену заробітну плату у сумі 74923,75 (сімдесят чотири тисячі дев'ятсот двадцять три гривні 75 копійок) грн.;
- зобов'язати Міністерство інфраструктури України відкликати погодження на звільнення ОСОБА_2 з державної служби.
При цьому, обґрунтовуючи клопотання позивач вказує, що Відповідач 1 продовжив вчинення незаконних дій, наслідком яких стало звільнення позивача з посади.
У судовому засіданні 22 листопада 2017 року позивач заяву про збільшення позовних вимог підтримав з наведених у ній підстав. Представник відповідача 2 просив повернути змінений адміністративний позов Позивачу з підстав викладених у письмовій заяві суду. Зокрема, зазначив, що одночасна зміна підстав та предмету позову не допускається і така заява повинна розглядатися судом як окремий позов в окремому судовому провадженнні.
Проаналізувавши доводи викладені в заяві позивача, заслухавши думку представників відповідачів, з урахуванням вимог Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду. Позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Згідно з частиною першою статті 137 КАС України позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв. У разі невідповідності такої заяви вимогам статті 106 цього Кодексу суд своєю ухвалою повертає її позивачу.
Як встановлено судом, предметом спору в даній адміністративній справі є правомірність рішення Державного агентства автомобільних доріг України від 10.04.2017 №167-к про переведення ОСОБА_2 на посаду головного спеціаліста Відділу внутрішнього аудиту та аналізу; поновлення позивача на посаді; стягнення невиплаченої заробітної плати у сумі 27 245,00 грн.;
Із заяви про збільшення позовних вимог слідує, що позивач фактично пред'явив нові позовні вимоги про визнання незаконним наказу Державного агентства автомобільних доріг України від 19.08.2017 № 358-к про звільнення ОСОБА_2 з Державного агентства автомобільних доріг України; стягнення з Укравтодору на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 19 серпня 2017 року до фактичного поновлення на публічній службі.
З матеріалів справи вбачається, що зміна предмету і підстав позову стосується спірних правовідносин у справі та заявлені позивачем вимоги до суду можуть бути об'єднані в одне провадження. Повернення заяви про збільшення позовних вимог ускладнить вирішення спору про проходження публічної служби, буде затягувати строки розгляду адміністративної справи.
У той же час, суд звертає увагу, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (ст. 42, п. 36 рішення у справі "Беллет проти Франції").
Так, згідно вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (Bellet v. France (Белле проти Франції), § 38). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (Bellet v. France (Белле проти Франції), § 36; Nunes Dias v. Portugal (Нун 'єш Діаш проти Португалії) (dec.) стосовно правил, що регламентують сповіщення). За певних обставин справи практичний та ефективний характер цього права може бути порушено, зокрема, через існування процесуальних заборон, які унеможливлюють або обмежують можливість звернення до суду, а саме, суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (Perez de Rada Cavanilles v. Spain (Перес де Рада Каванил'ес проти Іспанії), § 49; Mirasall Escolano v. Spain (Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії), тощо.
З огляду на вимоги Конвенції та практику Європейського суду з прав людини, основною складовою права на справедливе судочинство є право доступу до такого судочинства, в розумінні забезпечення особі можливості звернення до суду для ефективного вирішення спору.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає можливим задовольнити заяву ОСОБА_2, прийняти заяву про зміну позовних вимог в повному обсязі,
Керуючись статтями 137, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Прийняти до розгляду заяву про збільшення позовних вимог та розглядати справу з урахуванням збільшених позовних вимог.
Копію ухвали надіслати сторонам по справі.
Копію заяви про збільшення позовних вимог надіслати на адреси відповідачів.
Відповідачам надати заперечення з урахуванням збільшених позовних вимог.
Ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується.
Головуючий суддя Р.О. Арсірій
Судді В. А. Кузьменко
О.П. Огурцов