пр. № 2-н/759/395/17
ун. № 759/17260/17
17 листопада 2017 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Величко Т.О., розглянувши заяву про видачу судового наказу за заявою Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги,
Приватне акціонерне товариство "ВФ Україна" звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги.
Відповідно до Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності.
Якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення (п. 3 ч. 1 ст 96 ЦПК), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги (п. 14 Постанови Пленуму 23.12.2011 р. № 14).
З матеріалів доданих до заяви вбачається, що заявником не додано доказів обґрунтованості нарахованої суми заборгованості за телекомунікаційні послуги, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги, в чому суддя вбачає спір про право.
Згідно п. 2 ч.3 ст. 100 ЦПК України, суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу у разі якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.
На підставі викладеного, керуючись п. 2 ч. 3 ст. 100 ЦПК України,
Відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу за заявою Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги.
Відповідно ч.2 ст. 101 ЦПК України, відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 5-ти денний строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя: