Справа № 758/13187/17
Категорія 26
про відмову у забезпеченні позову
26 жовтня 2017 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Ларіонової Н.М.,
при секретарі Калашніковій Л.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову та матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» про стягнення коштів, -
Позивач звернувся до Подільського районного суду м.Києва суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 7 815 652,28 грн. в рахунок відшкодування перевищення 90% вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог.
Ухвалою від 12.10.2017 р. відкрито провадження у справі.
24.10.2017 р. через канцелярію до суду представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій сторона позивача просить накласти арешт на все майно, власником якого є ТОВ «Вердикт Фінанс». Заява мотивна тим, що при укладенні договору факторингу від 28.04.2014 р. між ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» та ТОВ «Вердикт Фінанс», останнє не здійснило оцінку ринкової вартості бази відпочинку «Райський уголок». Залишок заборгованості позивача становив 162 576,82 грн. Стверджує, що ТОВ «Вердикт Фінанс» не виконує обов*язки іпотеко держателя, передбачені ст. 37 Закону України «Про іпотеку». Крім того, 24.10.2014 р. ТОВ «Вердикт Фінанс» уклали договір купівлі-продажу з ОСОБА_3, на зазначену нерухомість. Вважає, що у відповідача існує реальна можливість у будь-який час реалізувати майно, що в подальшому може призвести до невиконання рішення суду.
Відповідно до ст.ст. 151 ч. 3, 153 ч. 1 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження без повідомлення відповідача та осіб, які беруть участь у справі, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Пункт 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначає, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.
Згідно матеріалів справи, ціна позову за складеними в позовній заяві вимогами становить 7 815 652,28грн., вказаний розмір є спірним та підлягає перевірці судом.
Крім того, зазначаючи про укладення 24.10.2014 р. між ТОВ «ВердиктФінанс» та ОСОБА_3 договору купівлі-продажу бази відпочинку «Райський уголок», позивачем не надано, достовірних доказів про вчинення такого правочину, а також не надано документів на підтвердження дійсного власника вказаного майна станом на час подачі даного позову.
Відомостей про обсяг належного ТОВ «Вердикт Фінанс» майна, стороною позивача, суду, не надано. Крім того, Інформаційна довідка №91961291 від 14.07.2017 р. (п.2 додатку), на яку посилається представник позивача - в матеріалах заяви відсутня.
Як вбачається з заяви про забезпечення позову, викладені підстави для забезпечення позову, а саме твердження, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, є неналежно обґрунтованими, мають характер формальних посилань, не підтверджені жодними належними і допустимим доказами, відтак можуть бути оцінені лише як припущення, які не можуть бути підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Таким чином, враховуючи, що представником позивача не обґрунтовано належним чином необхідність забезпечення позову, не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку винесення його на користь позивача, то суд приходить до висновку, що заява представника позивача про забезпечення позову є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Відмова стороні позивача в задоволенні вказаної заяви не позбавляє їх права, при необхідності, подати нову заяву про забезпечення позову, яке допускається на будь-якій стадії розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.151, 153 ЦПК України, -
Відмовити в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» про стягнення коштів.
Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва з подачею апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СуддяН. М. Ларіонова