печерський районний суд міста києва
Справа № 757/69408/17-к
21 листопада 2017 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю представника цивільного позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання цивільного позивача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12017100060001834 від 21.04.2017 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, -
20 листопада 2017 року до провадження слідчого судді надійшло клопотання цивільного позивача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12017100060001834 від 21.04.2017 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, а саме на: транспортний засіб марки HONDA CIVIC 1.8, шасі (кузов, рама) НОМЕР_1 , рік випуску - 2008, тип - легковий хетчбек-В, синього кольору, державний та реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить гр. ОСОБА_5 , встановивши заборону ОСОБА_5 та будь-яким іншим особам будь-яким способом розпоряджатися, користуватися, відчужувати, передавати в оренду, вчиняти будь-які інші правочини щодо вказаного транспортного засобу, а також вносити будь-які зміни у технічний стан та зовнішній вигляд даного транспортного засобу. Разом з цим, просили виконання ухвали покласти на слідчого слідчого відділу Печерського УП ГУ Національної поліції у місті Києві, що здійснює досудове розслідування кримінального провадження № 12017100060001834.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 11 листопада 2013 року в м. Києві, ОСОБА_3 уклав з ОСОБА_6 договір позики на суму 11 500,00 доларів США (надалі - Договір позики), цього ж дня ОСОБА_3 добровільно передав ОСОБА_6 грошові кошті в розмірі 91 919,50 грн., що на день позики було еквівалентом 11 500 доларів США, про що остання з метою шахрайського заволодіння грошовими коштами, без наміру повернення таких, вводячи в оману ОСОБА_3 щодо уявлень про факти дійсності, додатково склала розписку від 11 листопада 2013 року.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором позики між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 додатково було укладено нотаріальний договір застави транспортного засобу, за № 4116, посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , відповідно до якого, ОСОБА_6 забезпечила заставою виконання своїх зобов'язань за договором позики від 11 листопада 2013 року, у вигляді транспортного засобу марки HONDA CIVIC 1.8, шасі (кузов, рама) НОМЕР_1 , рік випуску - 2008, тип - легковий хетчбек-В, синього кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належав їй на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , виданого 20 жовтня 2008 року ВРЕР-3 УДАІ в м. Києві.
За умовами договору позики, ОСОБА_6 повинна була повернути всю суму позичених коштів до 11 лютого 2014 року включно, а у випадку неповернення таких коштів, повинна була віддати автомобіль, оскільки він виступав заставою.
Так, після спливу строку повернення позичених грошей, 09 лютого 2015 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до суду про стягнення з ОСОБА_6 заборгованості за договором позики та звернення стягнення на предмет застави.
ОСОБА_6 завчасно знаючи про наміри звернення ОСОБА_3 до суду, 25 квітня 2014 року діючи умисно, з метою отримання подальшої вигоди, унеможливлюючи виконання зобов'язань за Договором позики та Договору застави, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, звернулася з заявою про втрату свідоцтва № НОМЕР_4 від 20 жовтня 2010 року.
Таким чином, на підставі зазначеної заяви нею було вчинено подальші дії щодо відчуження транспортного засобу, що в котре підтверджує, що ОСОБА_6 при укладенні Договору позики не планувала в подальшому повертати ОСОБА_3 отримані кошти.
Так, отримане нове свідоцтво про реєстрацію ТЗ марки HONDA CIVIC державний номер НОМЕР_3 , серії НОМЕР_5 , надало ОСОБА_6 право 15 серпня 2015 року продати вказаний транспортний засіб гр. ОСОБА_8 , яка в подальшому цього ж дня надала ОСОБА_9 нотаріальну довіреність на відчуження зазначеного майна.
15 серпня 2015 року ОСОБА_9 зняв з реєстраційного обліку в ТСЦ № 3243 транспортний засіб HONDA CIVIC державний номер НОМЕР_3 .
В той же день, тобто 15 серпня 2015 року співробітниками Броварського ВРЕР ДАІ в Київській області була проведена перереєстрація транспортного засобу марки HONDA CIVIC 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_1 н.з. НОМЕР_3 на іншого власника - ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), державний реєстраційний номер НОМЕР_3 було здано на склад як бувші у використанні та замість нього видано НОМЕР_6 . 18 серпня 2015 року номерні знаки НОМЕР_3 як б/у були зареєстровані за іншим транспортним засобом.
Крім цього, 22 лютого 2016 року рішенням Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/3634/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором позики та звернення стягнення на предмет застави, суд вирішив в рахунок стягнення заборгованості з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 звернути стягнення на належний їй автомобіль - «Honda» модель «Civic 1.8», шляхом реалізації предмета застави з прилюдних торгів.
Із зазначеного вбачається цілком очевидний факт, що ОСОБА_6 проігнорувала рішення Шевченківського районного суду м. Києва щодо звернення даного автомобіля «Honda» модель «Civic 1.8», на користь ОСОБА_3 .
Таким чином, умисні дії ОСОБА_6 вчинені з метою неповернення грошової позики та цілеспрямованої подальшої перереєстрації заставного автомобіля, на який було накладено заборону на відчуження, на іншого власника, свідчать про те, що вона на момент укладення Договору позики взагалі немала наміру ані повертати гроші, ані забезпечувати їх повернення.
Отже, станом на дату подання даного клопотання, грошові кошти ОСОБА_6 не повернула, транспортний засіб в забезпечення договору позики не надала та здійснила його відчуження на іншого власника.
Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_6 внаслідок своїх дій незаконно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_3 у сумі 11 500 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на день звернення складає 298 935 (двісті дев'яносто вісім тисяч дев'ятсот тридцять п'ять) гривен 60 коп. та відчужила заставне майно у вигляді транспортного засобу марки HONDA CIVIC АA 8815 HP шляхом купівлі-продажу з подальшою перереєстрації на іншого власника - ОСОБА_5 , зважаючи що з цього приводу здійснюється досудове розслідування в якому потерпілим ОСОБА_10 заявлено цивільний позов, на даній стадії досудового розслідування виникла необхідність в забезпеченні такого провадження шляхом накладення арешту на транспортний засіб марки HONDA CIVIC 1.8, шасі (кузов, рама) НОМЕР_1 , рік випуску - 2008, тип - легковий хетчбек-В, синього кольору, державний та реєстраційний номер НОМЕР_2 з метою відшкодування шкоди завданої злочином.
Представник цивільного позивача в судовому засіданні клопотання підтримав.
Слідчий суддя розглянув клопотання у відсутність прокурора відповідно до частини 1 статті 172 КПК України, оскільки неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Вислухавши думку представника цивільного позивача, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено:
1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог;
2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди;
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.
Частиною 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Крім того, відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
З огляду на вимоги ст. 94, 132, 173 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Враховуючи, що ОСОБА_6 внаслідок своїх дій незаконно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_3 у сумі 11 500 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на день звернення складає 298 935 (двісті дев'яносто вісім тисяч дев'ятсот тридцять п'ять) гривен 60 коп. та навмисно відчужила заставне майно у вигляді транспортного засобу марки HONDA CIVIC АA 8815 HP шляхом купівлі-продажу з подальшою перереєстрації на іншого власника - ОСОБА_5 , зважаючи, що з цього приводу здійснюється досудове розслідування в якому потерпілим ОСОБА_10 заявлено цивільний позов, наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні та з урахуванням того, що арешт спрямований на забезпечення кримінального провадження в частині відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), слідчий суддя вважає наявними передбачені ч. 2 ст. 170 КПК України підстави для арешту вказаного майна.
Разом з цим, клопотання цивільного позивача та його представника в частині покладення виконання ухвали на слідчого слідчого відділу Печерського УП ГУ Національної поліції у місті Києві, що здійснює досудове розслідування кримінального провадження № 12017100060001834 задоволенню не підлягає, оскільки воно виходить за межі розгляду клопотання про арешт майна.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, -
Клопотання цивільного позивача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12017100060001834 від 21.04.2017 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 190 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт на транспортний засіб марки HONDA CIVIC 1.8, шасі (кузов, рама) НОМЕР_1 , рік випуску - 2008, тип - легковий хетчбек-В, синього кольору, державний та реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить гр. ОСОБА_5 , встановивши заборону ОСОБА_5 та будь-яким іншим особам будь-яким способом розпоряджатися, користуватися, відчужувати, передавати в оренду, вчиняти будь-які інші правочини щодо вказаного транспортного засобу, а також вносити будь-які зміни у технічний стан та зовнішній вигляд даного транспортного засобу.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1