01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
24.05.2007 № 18/310
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів:
За участю представників:
від позивача - від позивача - Березенко І.В. - юрист,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київська обласна філія акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк"
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 05.07.2006
у справі № 18/310
за позовом АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Київської обласної філії АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Пір"
про стягнення 2669,69 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.07.2006р. у справі № 18/310 припинено провадження у справі, на підставі п.1 ст. 80 ГПК України.
Позивач, не погоджуючись з прийнятою ухвалою, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, з підстав порушення норм процесуального права, справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті. Зокрема, він вважає, що провадження у справі було припинено безпідставно, оскільки позов був пред'явлений до юридичної особи, а не до фізичної, як вважає місцевий господарський суд.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просив суд виділити з статутного фонду ТОВ «ПІР» частку у розмірі 25%, що належить Розуму Ю.Ю., звернути стягнення на частку у статутному фонді ТОВ «ПІР», що належить Розуму Ю.Ю. в сумі 2 669,69 грн., стягнути з відповідача 102,00 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 14.12.2004 р. у справі №2-4479-1/04 за позовом Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» до Розума Юрія Юрійовича про стягнення заборгованості - позов задоволений частково: з Розума Ю.Ю. на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» стягнуто 1 760,00 грн. заборгованості за кредитом, 393,82 грн. заборгованості за відсотками по користуванню кредитом, 381,50 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 83,37 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом та 51,00 грн. витрат по сплаті держмита.
Святошинським районним судом міста Києва 20.01.2005 р. виданий виконавчий лист про примусове виконання вищезазначеного рішення Святошинського районного суду міста Києва.
Постановою ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві від 27.12.2005 р. виконавчий лист Святошинського районного суду міста Києва від 20.01.2005 р. у справі №2-4479-1/04 повернутий стягувачеві без виконання, у зв'язку з відсутністю грошових коштів на рахунку боржника.
В ході виконавчого провадження було встановлено, що Розум Ю.Ю. є засновником ТОВ «ПІР», частка у статутному фонді ТОВ «ПІР» складає 25%.
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи суд першої інстанції прийшов до висновку, що провадження у справі підлягає припиненню.
Свою позицію він мотивував тим, що позовні вимоги фактично пред'явлені до фізичної особи Розума Юрія Юрійовича, який є боржником на підставі рішення Святошинського районного суду міста Києва від 14.12.2004 р. у справі №2-4479-1/04. У зв'язку з чим, відповідно до п. 1 ст. 80 ГПК України спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Колегія суддів не може погодитись з такою позицією місцевого господарського суду та вважає, що ухвала підлягає скасуванню, виходячи з наступного:
Як було зазначено вище, провадження у справі припинено на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України. Згідно висновків суду, позовні вимоги пред'явлені фактично до фізичної особи Розума Ю.Ю., який є боржником на підставі рішення Святошинського суду міста Києва від 14.12.2004 року у справі № 2-4479-1/04, а тому, на думку місцевого господарського суду, спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. Однак, цей висновок не відповідає дійсним обставинам справи.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 14 грудня 2004 року по справі № 2-4479-1/04, з Розума Ю.Ю. на користь АКБ «Укрсоцбанк» підлягає стягненню заборгованість за Договором кредиту в сумі 2 669,69 гривень.
В процесі примусового виконання вказаного рішення ДВС в Святошинському районі міста Києва з'ясовано, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернене стягнення та здійснені заходи щодо розшуку майна виявилися безрезультатними.
При цьому, також було з'ясовано, що Розум Ю.Ю. є засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Пір».
Статтею 57 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що у випадку недостатності майна учасника для покриття його боргів, кредитор вправі вимагати виділення частки учасника-боржника з статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю.
При цьому, відповідно до статті 12 Закону України «Про господарські товариства», товариство є власником майна, переданого йому у власність, зокрема, і у вигляді внесків до статутного фонду.
Тобто, позовні вимоги АКБ «Укрсоцбанк» щодо виділення частки учасника з статутного фонду товариства та звернення на неї стягнення пред'явлені саме до юридичної особи - ТОВ «Пір», а не до фізичної особи - учасника товариства - Розума Ю.Ю.
Згідно листа Верховного Суду України від 20.07.1995 року № 01-8/518а «Щодо визначення підвідомчості цивільних справ та господарських спорів», якщо сторонами у справі є юридичні особи, спір підлягає вирішенню господарським судом.
Враховуючи, що позивачем у справі № 18/310 про виділення частки з статутного фонду ТОВ «Пір» є АКБ «Укрсоцбанк», а відповідачем - ТОВ «Пір», колегія суддів вважає, що вказана справа підвідомча саме господарському суду.
Пункт 11 листа Вищого арбітражного суду України від 07.12.95 року № 01-8/870 «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішення спорів» також вказує на те, що у разі відсутності у боржника достатніх коштів для задоволення обґрунтованих вимог кредиторів, останні мають право вимагати звернення стягнення на майно (грошові кошти) боржника, які належать йому у вигляді внесків у статутний фонд як засновнику або учаснику господарського товариства. Згідно вказаного листа, кредитор засновника (учасника) товариства вправі звернутися до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Таким чином, неповне з'ясування Господарським судом міста Києва обставин, що мають значення для справи (невірне визначення особи, до якої пред'явлені вимоги) призвело до порушення норм процесуального права, а саме: невірного застосування статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду м. Києва про припинення провадження у справі - скасовується, справа направляється до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Київської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 05.07.2006р. у справі № 18/310 скасувати.
3. Матеріали справи № 18/310 направити до Господарського суду м. Києва для розгляду по суті.
Головуючий суддя
Судді
29.05.07 (відправлено)