01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
07.06.2007 № 2-7801/06
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився,
третьої особи 1 - не з'явився,
третьої особи 2 - Оборський Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва
на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 13.12.2006 (суддя Саприкіна І.В.)
у справі № 2-7801/06
за позовом Коломієць Тетяна Петрівна
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Еладабізнес"
третя особа Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація
Державна податкова інспекція у Шевченківському р-ні м.Києва
про визнання недійсними установчих документів підприємства
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва 09.11.2006 відкрито провадження у справі № 2-7801/06 за позовом Коломієць Т.П. до Товариства з обмеженою відповідальністю “Еладабізнес» (далі - ТОВ “Еладабізнес»), треті особи Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація та Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) про визнання недійсними установчих документів підприємства.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13.12.2006 у справі № 2-7801/06 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням ДПІ у Шевченківському районі м. Києва подала апеляційну скаргу до Апеляційного суду м. Києва, в якій просила його скасувати.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 01.02.2007 у справі № 22-2784 на підставі Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів» апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва разом із справою № 2-7801/06 надіслано за підсудністю до Київського апеляційного господарського суду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального права.
В засідання суду, призначене на 07.06.2007 Коломієць Т.П. не з'явилася, ТОВ “Еладабізнес» та Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація повноважних представників не направили та не повідомили суд про причини їх неявки.
Керуючись ст. 75 ГПК України колегія суддів вважає за необхідне розглянути справу за наявними в ній документами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Коломієць Т.П. звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ТОВ “Еладабізнес», треті особи Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація та ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсними установчих документів підприємства.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13.12.2006 у справі № 2-7801/06 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що відповідно до матеріалів справи відсутні правові підстави вважати установчі документи ТОВ “Еладабізнес» недійсними, оскільки відсутні докази того, що реєстрація товариства відбулась шляхом надання неправдивих відомостей або з будь-яким порушенням.
Статут ТОВ “Еладабізнес» затверджено рішенням Загальних зборів засновника (учасника) товариства (протокол № 1 від 02.09.2004) та зареєстровано Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 02.11.2004, номер запису про державну реєстрацію 10741020000002564.
ДПІ у Шевченківському районі м. Києва 18.11.2004 ТОВ “Еладабізнес» видано свідоцтво № 39074116 про реєстрацію як платника податку на додану вартість.
Відповідно до п. 1.6 статуту ТОВ “Еладабізнес» учасником товариства є громадянка України - Коломієць Тетяна Петрівна, що мешкає за адресою: м. Київ, вул. Краснодарська, 44, кв. 1, паспорт МЕ № 356764, виданий Шевченківським РУГУ МВС України в м. Києві 08.04.2004р., індентиф. Номер 2960820265.
Коломієць Т.П., обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилається на те, що установчі документи ТОВ “Еладабізнес» нею не складались, зміст цих документів їй не відомий, особисті кошти та майно у статутний фонд товариства нею не вносилися.
ТОВ “Еладабізнес» внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), про що свідчить наявна в матеріалах справи копія довідки ЄДРПОУ № 14322/04 від 09.11.2004.
Відповідно до ч.1 ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
В силу ст. 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі - особи).
Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.
Згідно ч. 1 ст. 89 ЦК України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.
Відповідно до ст. 104 ЦУК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.
Статтею 110 ЦК України передбачено, що юридична особа ліквідується:
1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами;
2) за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.
Вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, а також учасником юридичної особи.
Відповідно ч. 15 ст. 58 ГК України скасування (припинення) державної реєстрації суб'єкта господарювання здійснюється за його особистою заявою, а також на підставі рішення суду у випадках визнання недійсними або такими, що суперечать законодавству, установчих документів, або здійснення діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, або в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» підставами для постановляння судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:
визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;
провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;
невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;
неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;
наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Отже, виходячи із змісту ст. 110 ЦК України, ст. 58 ГК України, ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» однією із підстав для ліквідації юридичної особи є рішення суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а відповідний позов може бути пред'явлено до суду органом, що здійснює реєстрацію, а також учасником юридичної особи.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа, згідно ст. 16 ЦК України має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
З урахуванням того, що однією із підстав для ліквідації юридичної особи є рішення суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а Коломієць Т.П. заявлено позов про визнання недійсним статуту ТОВ «Еладабізнес», який не є правочином і не може бути визнаний недійсним на підставі ст.ст. 203, 215, 234, 236 ЦК України і такого способу захисту цивільного права не передбачено ст. 16 ЦК України, то вказана обставина є однією із підстав для відмови у позові.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (ст. 33 ГПК України).
Коломієць Т.П. не надано доказів того, що реєстрація товариства відбулася шляхом надання неправдивих відомостей або з будь - якими порушеннями.
Згідно п. 9.3. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання). Форма заяви про реєстрацію визначається у порядку, визначеному центральним податковим органом. Дані з реєстру платників податку підлягають оприлюдненню в порядку, визначеному центральним податковим органом.
З урахуванням того, що вимога про анулювання свідоцтва № 39074116 про реєстрацію платника податку на додану вартість заявлена до ТОВ «Еладабізнес», а реєстрацію платників податків здійснюють податкові органи, то товариство не може бути відповідачем за заявленою позовною вимогою.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі ДПІ у Шевченківському районі м. Києва колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та спростовуються матеріалами справи.
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13.12.2006 у справі № 2-7801/06.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13.12.2006 у справі № 2-7801/06 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва - без задоволення.
2. Матеріали справи № 2-7801/06 повернути до Шевченківського районного суду м. Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам та третім особам.
Головуючий суддя
Судді
12.06.07 (відправлено)