23 листопада 2017 р.м.ОдесаСправа № 821/2213/16
Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Стас Л.В.
суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.
за участю секретаря - Худика С.А.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області про визнання протиправними дії, -
Позивач, ОСОБА_3, звернулася з позовом до Відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області (далі - відповідач, ВДВС Білозерського РУЮ Херсонської області), в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо втручання у самостійне виконання ОСОБА_3 постанов у справах про адміністративне правопорушення від 28 травня 2015 року за №0214/50800/15, 0215/50800/15, 0216/50800/15, 0217/50800/15, 0218/50800/15, 0219/50800/15, 0220/50800/15, 0221/50800/15, 0222/50800/15, 0223/50800/15, 0224/50800/15, 0225/50800/15 та у справах про адміністративне правопорушення від 07 липня 2015 року № 0459/50800/15; 0460/50800/15; 0461/50800/15; 0462/50800/15; 0463/50800/15; 0464/50800/15; 0465/50800/15; 0466/50800/15; 0483/50800/15; 0484/50800/15; 0485/50800/15; 0486/50800/15; 0487/50800/15; 0488/50800/15; 0489/50800/15; 0490/50800/15.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року позов ОСОБА_3 - задоволено.
Визнано протиправним втручання Відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції у самостійне виконання ОСОБА_3 постанов у справі про адміністративне правопорушення від 28 травня 2015 року за №0214/50800/15, 0215/50800/15, 0216/50800/15, 0217/50800/15, 0218/50800/15, 0219/50800/15, 0220/50800/15, 0221/50800/15, 0222/50800/15, 0223/50800/15, 0224/50800/15, 0225/50800/15 та від 07 липня 2015 року № 0459/50800/15; 0460/50800/15; 0461/50800/15; 0462/50800/15; 0463/50800/15; 0464/50800/15; 0465/50800/15; 0466/50800/15; 0483/50800/15; 0484/50800/15; 0485/50800/15; 0486/50800/15; 0487/50800/15; 0488/50800/15; 0489/50800/15; 0490/50800/15.
В апеляційній скарзі, ВДВС Білозерського РУЮ Херсонської області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що заступником начальника Херсонської митниці ДФС розглянуто матеріали справ про порушення позивачем митних правил, за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 477 Митного кодексу України та на підставі вказаного Державною фіскальною службою України прийнято постанови про адміністративні правопорушення від 28 травня 2015 року:
- №0214/50800/15, якою на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. 00 коп.;
- № 0215/50800/15, якою на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. 00 коп.;
- № 0216/50800/15, якою на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. 00 коп.;
- №0217/50800/15, якою на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. 00 коп.;
- № 0218/50800/15, якою на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. 00 коп.;
- № 0219/50800/15, якою на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. 00 коп.;
- 0220/50800/15, якою на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. 00 коп.;
- № 0221/50800/15, якою на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. 00 коп.;
- № 0222/50800/15, якою на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. 00 коп.;
- № 0223/50800/15, якою на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. 00 коп.;
- № 0224/50800/15, якою на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. 00 коп.;
- № 0225/50800/15, якою на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. 00 коп.
та від 07 липня 2015 року:
- № 0459/50800/15, якою на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. 00 коп.;
- № 0460/50800/15, якою на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. 00 коп.;
- № 0461/50800/15, якою на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. 00 коп.;
- № 0462/50800/15, якою на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. 00 коп.;
- № 0463/50800/15, якою на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. 00 коп.;
- № 0464/50800/15, якою на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. 00 коп.;
- № 0465/50800/15, якою на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. 00 коп.;
- № 0466/50800/15, якою на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. 00 коп.;
- № 0483/50800/15, якою на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. 00 коп.;
- № 0484/50800/15, якою на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. 00 коп.;
- № 0485/50800/15, якою на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. 00 коп.;
- № 0486/50800/15, якою на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. 00 коп.;
- № 0487/50800/15, якою на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. 00 коп.;
- 0488/50800/15, якою на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. 00 коп.;
- № 0489/50800/15, якою на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. 00 коп.;
0490/50800/15, якою на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. 00 коп.
05 жовтня та 26 жовтня 2015 року до ВДВС Білозерського РУЮ Херсонської області від Херсонської митниці ДФС надійшли заяви щодо виконання вищевказаних постанов.
05 жовтня 2015 року головним державним виконавцем ВДВС Білозерського РУЮ Херсонської області відкрито виконавчі провадження щодо виконання постанов про адміністративні правопорушення:
- ВП № 49151280 щодо виконання постанови № 0459/50800/15;
- ВП № 49151382 щодо виконання постанови № 0460/50800/15;
- ВП № 49151322 щодо виконання постанови № 0461/50800/15;
- ВП № 49127037 щодо виконання постанови № 0462/50800/15;
- ВП № 49126580 щодо виконання постанови № 0463/50800/15;
- ВП № 49127525 щодо виконання постанови № 0464/50800/15;
- ВП № 49128505 щодо виконання постанови № 0465/50800/15;
- ВП № 49128175 щодо виконання постанови № 0466/50800/15;
- ВП № 49137528 щодо виконання постанови № 0483/50800/15;
- ВП № 49136632 щодо виконання постанови № 0484/50800/15;
- ВП № 49137922 щодо виконання постанови № 0485/50800/15;
- ВП № 49137793 щодо виконання постанови № 0486/50800/15;
- ВП № 49138021 щодо виконання постанови № 0487/50800/15;
- ВП № 49138096 щодо виконання постанови № 0488/50800/15;
- ВП № 49138172 щодо виконання постанови № 0489/50800/15;
- ВП № 49138237 щодо виконання постанови № 0490/50800/15;
26 жовтня 2015 року відповідачем відкрито виконавчі провадження:
- ВП № 49181710 щодо виконання постанови № 0214/50800/15;
- ВП № 49181792 щодо виконання постанови № 0215/50800/15;
- ВП № 49181576 щодо виконання постанови № 0216/50800/15;
- ВП № 49180831 щодо виконання постанови № 0218/50800/15;
- ВП № 49181882 щодо виконання постанови № 0219/50800/15;
- ВП № 49180621 щодо виконання постанови № 0220/50800/15;
- ВП № 49182355 щодо виконання постанови № 0221/50800/15;
- ВП № 49181479 щодо виконання постанови № 0222/50800/15;
- ВП № 49181306 щодо виконання постанови № 0223/50800/15;
- ВП № 49182397 щодо виконання постанови № 0224/50800/15;
- ВП № 49182428 щодо виконання постанови № 0225/50800/15;
27 жовтня 2015 року відповідачем відкрито виконавче провадження ВП № 49182748 щодо виконання постанови № №0217/50800/15.
19 листопада 2015 року виконавче провадження ВП № 49181710, ВП № 49181792, ВП № 49181576, № 49180831, ВП № 49181882, ВП № 49180621, № 49182355, ВП № 49181479, ВП № 49181306, ВП № 49182397, ВП № 49182428, ВП № 49151280, ВП № 49151382, ВП № 49151322, ВП № 49127037, ВП № 49128505, ВП № 49128175, ВП № 49137528, ВП № 49136632, ВП № 49137922, ВП № 49137793, ВП № 49138021, ВП № 49138096, ВП № 49138172, ВП № 49138237, ВП № 49126580, ВП № 49127525 приєднано до зведеного виконавчого провадження № 51378826.
Крім того, судом першої інтанції встановлено, що ОСОБА_3 скористалася правом на судове оскарження постанов та звернулася до Білозерського районного суду Херсонської області з позовом до Херсонської митниці Державної фіскальної служби про скасування вищевказаних постанов про адміністративне правопорушення від 28 травня 2015 року та від 07 липня 2015 року.
Постановою Білозерського районного суду Херсонської області у справі № 648/2026/15-а від 25 березня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року, ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні позовних вимог.
25 серпня 2016 року, після вирішення справи судом, позивачем добровільно виконано постанови про адміністративне правопорушення від 28 травня 2015 року за №0214/50800/15, 0215/50800/15, 0216/50800/15, 0217/50800/15, 0218/50800/15, 0219/50800/15, 0220/50800/15, 0221/50800/15, 0222/50800/15, 0223/50800/15, 0224/50800/15, 0225/50800/15 та від 07 липня 2015 року № 0459/50800/15; 0460/50800/15; 0461/50800/15; 0462/50800/15; 0463/50800/15; 0464/50800/15; 0465/50800/15; 0466/50800/15; 0483/50800/15; 0484/50800/15; 0485/50800/15; 0486/50800/15; 0487/50800/15; 0488/50800/15; 0489/50800/15; 0490/50800/15.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів виходить із наступного.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також; рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до частини першої статті 11 Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
05 жовтня 2015 року, 26 жовтня 2015 року та 27 жовтня 2015 року на примусове виконання надійшли виконавчі документи 0214/50800/15, 0215/50800/15, 0216/50800/15, 0217/50800/15, 0218/50800/15, 0219/50800/15, 0220/50800/15, 0221/50800/15, 0222/50800/15, 0223/50800/15, 0224/50800/15, 0225/50800/15 від 07 липня 2015 року, 0459/50800/15, 0460/50800/15, 0461/50800/15, 0462/50800/15, 0463/50800/15, 0464/50800/15, 0465/50800/15, 0466/50800/15, 0483/50800/15, 0484/50800/15, 0485/50800/15, 0486/50800/15, 0487/50800/15, 0488/50800/15, 0489/50800/15, 0490/50800/15 видані Херсонською митницею ДФС про стягнення з ОСОБА_3 З.В. штрафів.
Згідно ст. 25 Закону, державний виконавець зобов 'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред 'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п 'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому иим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем 05.10.2015, 26.10.2015, 27.10.2015 відповідно до ст. 17,19,20,25 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції чинній на момент виникнення спірних відносин)) винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень, в яких вказано строк на самостійне виконання 7 днів та вказано, що у разі невиконання постанови у самостійному порядку, виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій.
Копії постанов направлено рекомендованим листом з повідомленням, які вручено ОСОБА_3 особисто. Отже, позивач була обізнана про відкриття виконавчого провадження.
Частиною 7 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» сторонам виконавчого провадження в разі незгоди з постановою про відкриття виконавчого провадження надано право її оскарження начальнику відповідного органу державної виконавчої служби або до відповідного суду у 10-денний строк.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, правом на оскарження постанов про відкриття виконавчих проваджень позивач не скористалася.
Разом з цим, згідно п. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне або часткове самостійне виконання рішення боржником, а також: про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач, на виконання наведених норм права, не надавала до ВДВС Білозерського РУЮ Херсонської області письмових відомостей щодо оскарження виконавчих документів .
У зв'язку з чим, 19 листопада 2015 року, у відповідності до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем було винесено постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, копію яких 19.11.2015 року, відповідно до ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) було направлено боржнику для виконання.
З огляду на те, що постанови про відкриття виконавчого провадження або стягнення виконавчого збору не є предметом даного позову, колегія суддів не входить в їх обговорення та оцінку.
Виходячи з викладеного на думку колегії суддів, відповідач діяв виключно на підставі та в спосіб визначений Законом, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання протиправними його дії, а тому висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 є помилковим.
Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що ст..6 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оскарження останнього.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.
Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.
Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що у зв'язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення).
Тобто, встановлення факту наявності порушення права, свободи чи інтересу особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковим під час судового розгляду.
Таким чином, обов'язковою умовою для визнання протиправним рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є наявність факту порушення останнім прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулась за їх судовим захистом.
Відсутність порушеного права (свободи, охоронюваного законом інтересу) чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку колегії суддів, відповідач у даній справі довів правомірність своїх дій, а тому підстави для задоволення позову ОСОБА_3 про визнаня протиправними дії відповідача щодо втручання у самостійне виконання постанов у справі про адміністративне правопорушення відсутні, оскільки обраний позивачем спосіб захисту не відповідає приписам КАС України.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи та прийняв постанову з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим постановлене судове рішення на підставі п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області - задовольнити.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області про визнання протиправними дії - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_3 - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення її в повному обсязі.
Головуючий:
Судді: