23 листопада 2017 рокуЛьвів№876/5962/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Бруновської Н.В., Запотічного І.І.,
при секретарі судового засідання: Дутка І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова на постанову Сихівського районного суду міста Львова від 04 квітня 2017 року у справі №464/1825/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Сихівського районного суду міста Львова від 04 квітня 2017 року позов задоволено. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Галицькому району м. Львова стосовно відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки прокуратури Тернопільської області про заробітну плату №7 від 03.03.2017 року з розрахунку 90% із середнього заробітку. Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в Галицькому районі м. Львова провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно довідки прокуратури Тернопільської області про заробітну плату №7 від 03.03.2017 року відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» з розрахунку 90% із середнього заробітку з 19.06.2016 року.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідністю висновків обставинам справи, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню. Зокрема доводи апелянта зводяться до того, що оскільки на час виникнення спірних правовідносин пункт 18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», який регламентував питання перерахунку пенсій працівникам прокуратури у зв'язку з підвищенням заробітної плати та перерахунку пенсії на день звільнення з роботи, викладено у новій редакції, якою визначено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, яким умови та порядок не визначався, то відсутні підстави для перерахунку пенсії. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова як непрацюючий пенсіонер, одержувач пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції чинній на час призначення пенсії).
07.03.2017 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова із заявою про перерахунок розміру пенсії за вислугу років на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» та довідки прокуратури Тернопільської області про заробітну плату №7 від 03.03.2017 року.
Листом від 09.03.2017 року №П-20 відповідач повідомив про відсутність законних підстав для проведення перерахунку, оскільки з 01.06.2015 року згідно п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», у зв'язку із неприйняття закону щодо призначення всіх пенсій, в т.ч. спеціальних на загальних підставах, норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру» втратили чинність.
Суд першої інстанції позов задовольнив частково з тих підстав, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, яка визначає розмір пенсії , що діяла на момент призначення пенсії.
Проте, апеляційний суд вважає такі висновки суду першої інстанції невірними та такими, що суперечать норма матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам були врегульовані частинами 13, 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року.
Згідно з ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року №76-VIII, який набрав чинності 01.01.2015 року, частину 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року викладено у наступній редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
15.07.2015 року набув чинності ОСОБА_2 України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014 року.
Відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення: ОСОБА_2 України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року, крім пункту 8 частини 1 статті 15, частини 4 статті 16, абзацу першого частини 2 статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини 5 статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.
Таким чином, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії частини 13, 17 та 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року, які регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.
Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року не містить аналогічної норми, яка б визначала умови та порядок перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
Згідно з ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Суд звертає увагу на те, що зазначені зміни законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був йому гарантований ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року при призначені пенсії, а лише покладають визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури на Кабінет Міністрів України.
Поряд з цим, на час звернення позивача за перерахунком пенсії Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт прийнято не було.
Таким чином з 15.12.2015 року та на час виникнення спірних правовідносин діючим законодавством України не було визначено механізму перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року.
Відсутність на час звернення позивача до відповідача затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, не є доказом неправомірності дій відповідача.
З урахуванням наведених вище обставин, апеляційний суд приходить до висновку про те, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню норми Закону України «Про прокуратуру» в попередній редакції, оскільки на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії набула чинності та діяла інша редакція ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року, яка передбачає принципово інший порядок перерахунку пенсій.
Вказані вище обставини є безсумнівною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову задоволенні позову з наведених вище підстав.
Судом першої інстанції порушено норми матеріального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 202 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про відмову у задоволенні позовних вимог з наведених вище підстав.
Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова - задовольнити.
Постанову Сихівського районного суду міста Львова від 04 квітня 2017 року у справі №464/1825/17 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4
Повний текст постанови складено 27.11.2017р.