Справа: № 759/7513/17 Головуючий у 1-й інстанції: П'ятничук І.В., Суддя-доповідач: Кобаль М.І.
Іменем України
22 листопада 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кобаля М.І.,
суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні без участі сторін матеріали апеляційної скарги Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у місті Києві на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 15 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у місті Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у місті Києві (далі - Відповідач, Правобережне об'єднане УПФУ) у якому просив визнати неправомірними дії відповідача та зобов'язати призначити пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на 10 років, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 21.01.2017 року.
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 15 серпня 2017 року зазначений адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (за текстом апеляційної скарги).
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.
Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 2 категорії, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , яке міститься в матеріалах справи (а.с.20).
Крім того, відповідно до військового квитка НОМЕР_2 , ОСОБА_1 з 08 жовтня 1986 року по 25 жовтня 1986 року приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 30 км зоні міста Чорнобиль, відповідно до наказу Військової частини № 226 від 08.10.1986 року (а.с.17).
Також, вказані обставини підтверджуються довідкою виданою командиром військової частини № НОМЕР_3 за № 47 від 24.11.1992 року (а.с.19).
Відповідно до довідки Шевченківського районного військового комісаріату № 4/481, ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 30 км зоні місті Чорнобиль в складі в/ч НОМЕР_3 з 08.10.1986 по 25.10.1986 в період проходження строкової служби. (а.с.21)
Як вбачається з архівного витягу від 05.05.2016 №24/5-3088 з наказу № 248 від 27.11.1986, починаючи з 05.11.1986 по 21.11.1986 рядового ОСОБА_1 залучено до списку особового складу, який приймав участь у виконанні обов'язків в зоні Чорнобильської АЕС.
19.01.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі по тексту - Закон).
Листом (рішенням) від 19.04.2017 року № 23915/06 Правобережне об'єднане УПФУ повідомило ОСОБА_1 , що у зв'язку з виявленням розбіжностей та відсутністю поіменного списку військовослужбовців строкової служби 35 окремого полку військ урядового зв'язку КДБ СРСР неможливо підтвердити участь позивача в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.10-11).
Не погоджуючись з діями та вищезазначеним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.
Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відмова відповідача в призначенні пенсії ОСОБА_1 є протиправною, оскільки матеріали справи підтверджують право останнього на призначення пенсії відповідно до ст. 55 Закону.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач у період з 08.10.1986 по 25.10.1986 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Колегією суддів апеляційної інстанції досліджено в повному обсязі матеріали справи, які підтверджують участь останнього в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно із ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Згідно із ст. 15 Закону довідки про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення є підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, на 10 років.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Крім того, для підтвердження періодів роботи можуть прийматись документи, які передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року № 51 «Про порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження, в яких зазначено кількість днів роботи в зоні і населений пункт (об'єкт) чи кратність.
В силу вимог ч. 3 ст.65 Закону, посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
З огляду на вищезазначені правові норми, єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи», а тому відмова відповідача в призначенні позивачу пільгової пенсії за віком є необґрунтованою та такою, що порушує права та законні інтереси ОСОБА_1 .
Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.
Отже, судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.
В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Святошинського районного суду міста Києва від 15 серпня 2017 року - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий - суддя М.І. Кобаль
судді: О.В. Епель
О.В. Карпушова