Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/2287/17
28 листопада 2017 року Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Подільського районного суду м. Києва кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 186 КК України,
14 лютого 2017 року до Подільського районного суду міста Києва від прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 м. Києва ОСОБА_3 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 підтримав заявлене раніше клопотання від 21.11.2017 року про визнання доказів, наданих до судової справи прокурором, очевидно недопустими.
Прокурор просить відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_6 підтримали клопотання захисника ОСОБА_5 .
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши клопотання, вважає, що клопотання захисника ОСОБА_5 не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно із ч.2, 3 ст.89 КПК України у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження, потерпілий мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.
Разом з тим, заявлені в клопотанні докази, що просить визнати очевидно недопустимими захисник ОСОБА_5 , може бути визнаний недопустимим під час ухвалення судом остаточного рішення суду за наслідками розгляду надісланого обвинувачення, шляхом дослідження цих доказів у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, що надані учасниками кримінального провадження. Ознака очевидності чи неочевидності допустимості певного доказу є оціночним поняттям і вирішення даного питання відноситься виключно до дискреційних повноважень суду.
Очевидної недопустимості доказів на цій стадії судового провадження без дослідження їх із взаємозв'язку з іншими доказами, суд не вбачає й вважає передчасним вирішувати питання про їх недопустимість.
За таких обставин у суду, на даній стадії судового розгляду, відсутні дані щодо очевидності недопустимості доказів, на які вказує захисник ОСОБА_5 , у зв'язку з чим його клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 89, 358, 369-372 КПК України, суд
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про визнання доказів очевидно недопустимими - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяОСОБА_1