Справа № 755/14725/17
1кп/755/1081/17
"28" листопада 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100040012390 від 05.09.2017 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, учасника бойових дій, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_4 04.09.2017 приблизно о 06 год. 00 хв. приїхав на автомобілі марки «Hyundai ix35» д.н.з. НОМЕР_1 на автомобільну мийку «Боцман» розташовану на території АЗС «КЛО» за адресою м. Київ пр. Броварський 31/33 для того, щоб помити автомобіль.
Зайшовши до приміщення кімнати для клієнтів автомобільної мийки, ОСОБА_4 побачив, що працівник мийки ОСОБА_5 спав. В цей час у нього виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна поєднане з проникненням в приміщення та обернення його на свою користь.
Для досягнення вказаного умислу, він пересвідчився, що за його діями ніхто не спостерігає, скориставшись, що двері кімнати персоналу мийки були відчинені, проник до даної кімнати та взяв там наступні речі: монітор «SAMSUNG» вартістю 2500 гривень; термінал безготівкового розрахунку вартістю 2000 гривень; два ручних розпилювачі (пістолет) для мийки автомобілів марки «Karcher» вартістю по 1366 грн 67 коп. кожен; мобільний телефон «NOKIA» білого кольору IMEI № НОМЕР_2 вартістю 1299 гривень; відеокамеру спостереження «HIKVISION» білого кольору, вартістю 1000 гривень, грошові кошти в сумі 2200 гривень.
Продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 з викраденими речами вийшов з приміщення автомобільної мийки та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
В наслідок протиправних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_6 спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 12232 гривень 34 копійок.
Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, визнав повністю, надав покази, підтвердив обставини скоєння кримінального правопорушення, викладені в установочній частині вироку, щиро розкаявся у вчиненому.
Крім повного визнання своєї вини у вчинені кримінального правопорушення, ОСОБА_4 просив суд визнати недоцільним дослідження доказів, так як повністю погоджується з досудовим розслідуванням справи.
Покази обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
За таких обставин, суд переконавшись, що учасники процесу, вірно розуміють зміст обставин провадження, відсутності сумнівів в добровільності їх позицій, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження.
Враховуючи наведене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за обставин, встановлених судом.
Тож, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Те, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Так, обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Суд враховує, що обвинувачений на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має постійне місце реєстрації та проживання, позитивну характеристику за місцем проживання, відсутність зв'язків з антигромадськими елементами, індивідуальні властивості особи: стать, вік, стан здоров'я, родинний стан, спосіб життя, (раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, не одружений), що свідчить про те, що оточуюча його обстановка у сім'ї та побуті, виражає допустимі соціальні зв'язки; ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), а саме: його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, конкретні обставини, що характеризують поведінку винної особи до вчинення караного діяння, пов'язані з вчиненням правопорушення, після вчинення діяння та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.
При цьому, суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).
Також, розглядаючи клопотання ОСОБА_4 про застосування до нього амністії згідно Закону України "Про амністію у 2016 році" (надалі - Закон), Закону України "Про застосування амністії", суд вважає за необхідне вказати таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 КК України звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування, заміна більш м'яким, а також пом'якшення призначеного покарання, крім звільнення від покарання або пом'якшення покарання на підставі закону України про амністію чи акта про помилування, може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 85 КК України на підставі закону про амністію або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.
Статтею 86 КК України регламентовано, що амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб.
Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.
Статтею 2 Закону, визначено звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, а також осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, що не є особливо тяжким злочином проти життя та здоров'я особи та не є діянням, передбаченим частинами другою, третьою і четвертою статті 408, статтею 410, частинами другою, третьою і четвертою статті 411 Кримінального кодексу України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, отримали статус учасника бойових дій (крім осіб, зазначених у частині четвертій статті 86 Кримінального кодексу України, статті 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні" та статті 9 цього Закону).
У цій ситуації, ОСОБА_4 за цим вироком визнано винуватим за ч. 3 ст. 185 КК України, який згідно ст. 12 даного Кодексу, є тяжким злочином.
Відповідно до довідки «Про безпосередню участь особи в антитерористичні операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України» ОСОБА_4 брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, в районі проведення антитерористичної операції в періоди з 28.08.2015 по 18.11.2015, з 09.03.2016 по 21.04.2016, з 18.05.2016 по 25.05.2016, з 26.05.2016 по 20.10.2016.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 від 07.07.2016 ОСОБА_4 має статус учасника бойових дій.
Прокурор проти задоволення даного клопотання не заперечував.
Відповідно до положень ст. 86 КК України, ч. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в України» установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
З огляду на що, вказане клопотання підлягає задоволенню, як обґрунтоване.
Запобіжний захід, обвинуваченому у вигляді домашнього арешту слід скасувати.
Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішено, згідно положень ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 86 КК України, ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в України», п. в) ст. 2 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання за цим вироком у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту у період доби з 22:00 год. до 06:00 год. наступного дня за адресою АДРЕСА_1 - скассувати.
Речові докази у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100040012390 від 05.09.2017 року: монітор «SAMSUNG»; термінал безготівкового розрахунку; два ручних розпилювачі (пістолет) для мийки автомобілів марки «Karcher»; мобільний телефон «NOKIA» білого кольору IMEI № НОМЕР_2 ; відеокамеру спостереження «HIKVISION» білого кольору,- залишити у володінні власника, відео носій DVD-R - залишити в матеріалах провадження.
Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.
Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, прокурору, іншим учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
С у д д я : ОСОБА_1