Справа № 755/1542/17
"21" листопада 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву в.о. начальника ДУ «Бучанська ВК (№ 85)» ОСОБА_3 про роз'яснення судового рішення,
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 14.03.2017, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 22.08.2017, ОСОБА_4 визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 121 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у вигляді тримання під вартою відносно нього залишено без змін до набрання вироком законної сили.
Строк відбування покарання визначено відраховувати з моменту затримання - 30.11.2016.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувано в строк відбування покарання термін його попереднього ув'язнення, а саме з 30.11.2016 до дня набрання цим вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
07.11.2017 у провадження суду надійшла заява заявника, яка за своєю суттю зводиться до необхідності роз'яснення вказаного вироку в частині застосування положень ч. 5 ст. 72 КК України.
За таких обставин судом, з урахуванням норм ст. 380 КПК України, було призначено судове засідання для розгляду заяви про роз'яснення судового рішення, однак у останнє сторони провадженняне з'явилися, тож суд, враховуючи норми ч. 2 ст. 380 вказаного Кодексу, приходить до висновку, що їх неявка не перешкоджає розгляду заяви та дослідивши заяву заявника й викладені у ній доводи приходить до такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
При цьому, виходячи з передбачених ст. 380 КПК України таке роз'яснення не повинне бути обумовлене потребою усунення його формальних чи змістовних недоліків.
Сама заява повинна містити зазначення, що саме в ньому є не зрозумілим, у чому полягає ця незрозумілість, які припускаються варіанти тлумачення тих чи інших формувань, як це впливає на реалізацію судового рішення.
Якщо фактично порушено питання про зміну такого рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
У даному ж випадку, доводи заявника зводяться до того, що, на його думку, суд невірно застосував норм ст. 72 КК України, тобто заявник фактично у поза процесуальний спосіб намається піддати сумніму дане судове рішення, яке набрало статусу остаточного.
Проте, згідно п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади», судові рішення вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005року, одним із основних аспектів принципу верховенства права є принцип правової впевненості, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду.
Сама заява не містить доводів того, що будь-який із абзаців вироку, який просить роз'яснити заявник, містить незрозумілість, у чому полягає ця незрозумілість, які припускаються варіанти тлумачення тих чи інших формувань, як це впливає на реалізацію судового рішення.
За таких умов, викладені у ній доводи не грунутються на положеннях ст. 380 КПК України та є за своєю суттю сумнівними, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України).
За таких умов, враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне у задоволенні заяви відмовити, оскільки у судовому засіданні обставин визначених ст. 380 КПК України, які б слугували передумою такого роз'яснення не встановлено, а доводи заявника обумовлюються роз'ясненням мотивів в частині застосування норм ст. 72 КК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 72 КК України, ст. ст. 369-372, 376, 380 КПК України, суд
У задоволенні заяви в.о. начальника ДУ «Бучанська ВК (№ 85)» ОСОБА_3 про роз'яснення судового рішення - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку особою, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасниками судового провадження.
С у д д я : ОСОБА_1