2/754/4291/17
Справа № 754/5975/17
Іменем України
10 листопада 2017 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Галась І.А.
при секретарі - Кудрі А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, 3-тя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Соколов Олександр Євгенович про надання додаткового строку для прийняття спадщини,
У травні 2017 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Київської міської ради, 3-тя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Соколов Олександр Євгенович про надання додаткового строку для прийняття спадщини
10.05.2017 р. винесено ухвалу про відкриття провадження по справі та призначенням справи до судового розгляд на 19.07.2017 р. на 11:30 год.
19.07.2017 р. в розгляді справи оголошено перерву до 06.09.2017 р. до 10:00 год. для витребування у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Соколова Олександра Євгеновича копію матеріалів спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_3.
Позивач, представник позивача в судове засідання 06.09.2017 р. не з'явились, про час та місце судового розгляду було повідомлено належним чином, про що в матеріалах справи знаходиться розписка представника позивача (а.с.24). Заяви про розгляд справи за відсутності сторони позивача до суду не надходило, у зв'язку з цим у справі продовжено перерву до 10.11.2017 р. до 12:00 год.
В судове засідання 10.11.2017 р. позивач повторно не з'явився. Заяву про розгляд справи у його відсутності не надавав. Поштове відправлення (конверт) повернувся з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання» (а.с.81).
Отже, у судове засідання двічі, а саме: 06.09.2017 р. та 10.11.2017 р. не з'явився позивач, який про час та місце судового засідання був своєчасно повідомлений у встановленому законом порядку, згідно з ч.5 ст.74 ЦПК України.
За приписами ч. 3 ст. 27 ЦПК України на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до вимог ст. 38 ЦПК України сторона, третя особа, особа, яка відповідно до закону захищає права, свободи чи інтереси інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи в справах окремого провадження (крім справ про усиновлення) можуть брати участь у цивільній справі особисто або через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Конституцією України особі гарантується право на захист в суді, при цьому юрисдикція суду поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі. Одночасно за ст. 110 Цивільного процесуального кодексу України громадянам надане право вести свої справи в суді особисто або через своїх представників.
Цивільне процесуальне представництво - це такі юридичні відносини, за якими одна особа - представник виконує на підставі повноваження, наданого йому законом, статутом, положенням або договором, процесуальні дії в цивільному судочинстві на захист прав і охоронюваних законом інтересів іншої особи, державних і громадських інтересів.
Цивільний процесуальний представник - це особа, яка здійснює процесуальні дії від імені та в інтересах довірителя.
Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 3 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, без поважної причини або неповідомлення ним про причину повторної неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.
Неявка у судове засідання - це відсутність особи в залі судового засідання під час розгляду справи, незалежно від причин, або залишення залу судового засідання.
Всесторонність, об'єктивність та правильність розгляду справи та постановлення правосудного рішення залежить від участі в розгляді справи усього складу осіб, які беруть участь у справі по конкретному правовому спору, що переданий на розгляд суду.
Повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Наслідок неявки позивача, передбачений у ч. 3 ст. 169 ЦПК України є імперативним, тобто застосовується в усіх випадках повторної неявки, незалежно від того чи є можливість вирішити спір по суті. Неявка до суду позивача може свідчити про втрату ним інтересу до вирішення справи. Вирішення спору в такому випадку було б порушенням принципу диспозитивності.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31.08.2015 р. у справі №6-24063ск15, вказано, що причини повторної неявки процесуального правового значення не мають, оскільки положення ч.3 ст. 169 ЦПК України направлено на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з'являються до суду, до яких відноситься і неявка в судове засідання, і невикористання положення про процесуальне представництво в суді.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, змістом якої є не допустити судовий процес в безладний рух.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ч. 3 ст. 169, п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, 3-тя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Соколов Олександр Євгенович про надання додаткового строку для прийняття спадщини - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: