донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
30.05.2007 р. справа №36/278
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Запорощенка М.Д.
суддів
Волкова Р.В.
за участю представників сторін:
від позивача:
Куліковський В.В., дов. № 9 від 03.01.07р.,
від відповідача:
від прокуратури:
посадова особа КП "Артемжитлосервіс"
Мазурик В.В., дов. № 01/11-385 від 02.03.07р.,
Кривошея А.В.
Теплицький В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Артемівської міської ради м.Артемівськ Донецької області
на рішення (ухвалу) господарського суду
Донецької області
від
14.03.2007 року
по справі
№36/278
за позовом
Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону м.Дніпропетровськ в інтересах держави в особі Міністерства оборони України , військової частини А-1302, Новомосковського району Дніпропетровської області
до
Артемівської міської ради м.Артемівськ
про
зобов'язання повернути майно
Рішенням господарського суду Донецької області від 14.03.2007р. у справі № 36/278 позов Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини А-1302, Новомосковського району Дніпропетровської області до Артемівської міської ради м.Артемівськ Донецької області задоволено повністю.
Зобов'язано Артемівську міську раду повернути військовій частині А-1302 військове майно, а саме резервуари Р-50 у кількості 10 шт залишковою вартістю 13 541 грн 90 коп, резервуари Р-25 у кількості 68 шт залишковою вартістю 61 032 рн 72 коп, резервуари Р-20 у кількості 28 шт залишковою вартістю 26 365 грн 64 коп, резервуари Р-10 у кількості 21 шт , залишковою вартістю 3 637 грн 41 коп, резервуари Р-4 у кількості 21 штука залишковою вартістю 13 475 грн 04 коп.
Вищевказане рішення суду першої інстанції мотивується тим, що на час розгляду справи у суді та прийняття рішення спірне майно є державною власністю. Документів , які підтверджують, що на час розгляду справи та прийняття рішення по справі , спірне майно прийнято до власності територіальної громади м.Артемівська суду не надано. Також суду не було надано доказів виконання розпорядження Кабінету Міністрів України 3 568-р від 15.11.06р. , яким передбачено передача майнового комплексу військового містечка № 35 у м.Артемівську з державної власності у власність територіальної громади міста та доказів підписання акту приймання-передачі спірного майна з державної власності у власність територіальної громади м.Артемівська.
Відповідач, Артемівська міська рада м.Артемівськ Донецької області, не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення, так як вважає, що судом неповністю з'ясовані обставини , які мають значення для справи , невірно застосовані норми матеріального права , що суттєво вплинуло на вирішення справи , висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на те, що договір зберігання від 18.06.04р. був укладений з метою подальшої передачі спірного майна до комунальної власності територіальної громади міста Артемівська. При цьому , посилається на те ,що позивачами не було надано до суду документів , які підтверджують правомірність вилучення спірного майна із цілісного майнового комплексу.
Військовий прокурор Дніпропетровського гарнізону у відзиві № 1090 від 13.04.07р. та представник прокуратури в судовому засіданні проти заявлених в апеляційній скарзі вимог заперечує , вважає рішення суду законним та обґрунтованим.
Позивач, Міністерство оборони України , відзиву на апеляційну скаргу не представив. Представник позивача в судове засідання не з'явився , поважних причин не з'явлення суду не повідомлено. Про час та місце розгляду апеляційної скарги сторони були сповіщені належним чином.
Позивач, військова частина А-1302, Новомосковського району Дніпропетровської області , відзиву на апеляційну скаргу не представив . Представник позивача , що був присутній в судовому засіданні зазначив , що спірне майно Артемівській міській раді до нинішнього часу не передавалось та знаходиться у віддані Міністерства оборони України. Вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим.
Зважаючи на неповідомлення позивачем 1 поважних причин нез'явлення його представника до суду, достатність наданих сторонами доказів та керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України - справа розглядається за наявними в ній матеріалами .
Згідно зі ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши заявника скарги та представника позивача, судова колегія встановила наступне.
18.06.2004 року між Військовою частиною А-0621 ( Депонент) та Артемівською міською Радою “Охоронець» був укладений договір відповідального зберігання, згідно якого Рада брала на себе зобов'язання на умовах, визначених цим договором, згідно актів прийома-передачі прийняти на відповідальне зберігання будівлі, споруди, та інше майно військового містечка № 13 та № 35 ( пункту постійної дислокації частини) Артемівського гарнізону Міністерства Оборони України в кількості зазначеної у додатках до Договору, згідно супроводжувальних документів з метою подальшого прийому його до комунальної власності територіальної громади міста Артемівськ.
Згідно п 2.1.4. Рада брала на себе зобов'язання повернути майно Депоненту за першою вимогою останнього, а в разі його ліквідації -його правонаступнику за рішенням власника цього майна.
Відповідно до п. 2.3 Договору Охоронець не має права користуватись майном (розбирати , реалізовувати, передавати третім особам та ін) до прийняття постанови Кабінету Міністрів з цього питання , крім випадків , узгоджених з Депонентом , за умови , що таке узгодження оформлюється письмово.
Пунктом 6.1 Договору встановлено , що даний договір набуває чинності з 01.07.04р. і діє до виконання сторонами своїх обов'язків за цим Договором , чи прийняття органом по управлінню зазначеного в п. 1.1 майна відповідного рішення щодо його передачі іншому власнику.
У відповідності з наказом командира військової А 1314 від 25.12.03р. № 42 «Про розформування військової частини А 0621»правонаступником військової частини А 0621 у веденні військового господарства та фінансової діяльності призначено військову частину А 1302.
20.09.2005 року командиром військової частини А-1314 якому підпорядкована частина А-1302 на адресу міського голови було направлено листа про необхідність забезпечення доступу на територію військового містечка № 356 представників державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт», які згідно виданого військовою частиною А-0125 наряду № 246/3\2-46 МБ від 26.10.2005 року, повинні отримати майно військової частини А1302, а саме списані резервуари.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення та доводи повноважних представників сторін, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги.
Положеннями ст. 936 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором зберігання одна сторона зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Відповідно до ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажедавцеві річ, яка була передана на зберігання.
Стаття 953 ЦК України передбачає, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
Як вбачається із Договору відповідального зберігання від 18.06.04р. вище перелічені положення Цивільного кодексу України також є одними з умов даного договору.
Як це вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи , на час розгляду справи спірне майно є державною власністю та відповідно до наказу командира військової А 1314 від 25.12.03р. № 42 «Про розформування військової частини А 0621»правонаступником військової частини А 0621 у веденні військового господарства та фінансової діяльності призначено військову частину А 1302.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про власність", власник на свій розсуд користується, розпоряджається та володіє належним йому майном.
Положення ст. 48 Закону України “Про власність» встановлює, що власник має права вимагати усунення будь-якого порушення його права .
Ст.50 даного Закону наголошує, що власник має право вимагати повернення свого майна із чужого незаконного володіння.
В даному випадку предметом спору є військове майно , яке , відповідно до ст.ст. 1 і 2 Закону України «Про правовий режим майна в Збройних Силах України», це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України .
Вирішення питань щодо забезпечення Збройних Сил України військовим майном , а також визначення порядку вилучення і передачі його до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, інших органів , уповноважених управляти державним майном, самоврядним установам і організаціям та у комунальну власність територіальних громад сул, селищ, міст або у їх спільну власність ( за згодою відповідних органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності») належить до компетенції Кабінету Міністрів України.
Як вбачається з матеріалів справи , 02.11.06р. Міністром оборони України була підписана Директива № 49 про безоплатну передачу військового майна до комунальної власності територіальної громади міста Артемівськ ( а.с. 89), до переліку якого входить спірне майно.
15.11.06р. Кабінетом Міністрів України було прийняте розпорядження № 568-р про передачу майнового комплексу військового містечка № 35 у м. Артемівську з державної власності у власність територіальної громади міста.
Відповідно до ч. 1 ст.7 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» з державної у комунальну власність передаються безоплатно, зокрема , такі об'єкти: військові містечка (майнові комплекси), інше нерухоме і рухоме військове майно (крім усіх видів озброєння, бойової техніки та боєприпасів), яке вивільняється в процесі реформування Збройних Сил України і не планується до використання за призначенням ( Частину першу статті 7 доповнено абзацом шостим згідно із Законом N 1187-IV ( 1187-15 ) від 18.09.2003 ).
Згідно з ч. 5 та 6 ст. 7 вищевказаного Закону передача оформляється актом приймання-передачі , який підписується головою і членами комісії. Форма акту приймання-передачі затверджується Кабінетом Міністрів України.
Право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акту приймання-передачі.
Однак , судова колегія вважає необхідним зазначити , що відповідач ні суду першої інстанції , ані апеляційної не надав ;- доказів виконання розпорядження Кабінету Міністрів України № 568-р від 15.11.2006 року , яким передбачено передача майнового комплексу військового містечка № 35 у м.Артемівськ з державної власності у власність територіальної громади міста ;-доказів підписання акту прийому-передачі спірного майна з державної власності у власність територіальної громади м.Артемівськ та документів, які підтверджують, що спірне майно прийнято до власності територіальної громади м.Артемівськ .
Крім того , судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те , що розпорядження Голови Артемівської міської Ради “Про створення комісії з безоплатного прийому передачі до комунальної власності територіальної громади м. Артемівськ майнового комплексу військового містечка № 35 у м. Артемівськ» за № 406 р від 29.11.2006 р., на яке посилається відповідач , не є доказом того , що спірне майно перейшло до його власністі .
До того ж , слід зазначити , що матеріали справи містять в собі пояснення Міністерства оборони України ( а.с. 98) , де зазначено , що за договором відповідального зберігання від 18.06.2004 року, укладеного між військовою частиною А-0621 та Артемівською міською Радою до останнього не перейшло право власності на вищевказане майно ( резервуари).
Окрім вищевикладеного , судова колегія вважає необхідним зазначити , що , як вбачається з матеріалів справи , позивач , військова частина А-1302, Новомосковського району Дніпропетровської області , звернувся до відповідача з листом про необхідність забезпечення доступу на територію військового містечка № 35 - 20.09.05р.( а.с. 29), а дії щодо передачі спірного об'єкту до комунальної власності , а саме протокол засідання комісії з питань використання цілісних майнових комплексів , іншого нерухомого військового майна та земель оборони , які вивільняються в ході реформування Збройних Сил України , на який посилається відповідач , підписаний 11.10.2005р., тобто після звернення позивача .
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви з яких надана апеляційна скарга не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись ст. ст. 99, 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України суд,
Апеляційну скаргу Артемівської міської ради м.Артемівськ , Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 14.03.2007р. у справі № 36/278 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 14.03.2007р. у справі № 36/278 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошенні в судовому засіданні.
Головуючий М.Д. Запорощенко
Судді: Р.В. Волков
Г.Я. Старовойтова
Вик. Резніченко Н.О.
Надр. 7 прим.
1-2й прим. -позивачам
3-й прим. -відповідачу
4-й прим. -прокуратурі
5-й прим. -до справи
6-й прим. -ГСДО
7-й прим. -ДАГС