Справа № 308/12601/16-к
27.11.2017 місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участі учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016070030003939 від 11.11.2016 року, про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, українку, уродженку м. Ужгород, що зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, непрацюючу, неодружену, раніше не судиму, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,
07.11.2016 року, о 03 год. 30 хв., обвинувачена ОСОБА_4 , знаходячись неподалік будинку АДРЕСА_2 , діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою потерпілої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під приводом зателефонувати у власних цілях, попросила у останньої належний їй мобільний телефон марки «iPhone 5» Model А1429, ІМЕІ: НОМЕР_1 , білого кольору, вартість якого згідно з висновком НДЕКЦ № 11/517 від 28.11.2016 року складає 2580,00 грн., який у подальшому здала до ПТ «Ломбард Скарбниця», а грошові кошти витратила для задоволення своїх особистих інтересів, чим заподіяла матеріальну шкоду ОСОБА_5 на суму 2580,00 грн.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала повністю, щиро розкаялася у вчиненому та пояснила, що дійсно, 07.11.2016 року, о 03.30 год., знаходячись по вул. Університетській в м. Ужгород, під приводом зателефонувати вона попросила у ОСОБА_5 належний останній мобільний телефон марки «iPhone 5», який вона - ОСОБА_4 - у подальшому здала до ломбарду, а отримані гроші витратила в особистих цілях.
Потерпіла ОСОБА_5 у дане судове засідання не з'явилася, при цьому 27.11.2017 року подала через канцелярію суду заяву, в якій просить провести підготовче судове засідання без її участі, оскільки забезпечити явку у судові засідання не може з огляду на навчання, не заперечує щодо призначення справи до судового розгляду за її відсутності. Також у поданій заяві потерпіла повідомила, що оскільки претензій до обвинуваченої з приводу вчиненого нею злочину не має, просить провести судовий розгляд без її участі.
Розглянувши матеріали кримінального провадження суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, доведена повністю.
Оскільки прокурор та обвинувачена не заперечили щодо фактичних обставин справи, враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_4 визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення в повному обсязі за обставин, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги встановлення судом того факту, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин і відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, а також приписи ч. 2 ст. 394 КПК України щодо особливостей апеляційного оскарження, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням характеризуючих даних про особу обвинуваченої.
Таким чином, оцінивши показання обвинуваченої, які вона давала вільно, без примусу та тиску, будучи ознайомленою із правилами ст. ст. 349, 394 КПК України, і які узгоджуються між собою та не суперечать обвинувальному акту, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України.
Дії обвинуваченої ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 190 КК України за кваліфікуючою ознакою - заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, дані про особу винної, яка є молодою за віком, на спеціальних обліках не перебуває, характеризується позитивно за місцем проживання, раніше не судима.
Обставинами, визначеними ст. 66 КК України, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , суд визнає - визнання своєї вини, щире каяття, сприяння у розкритті злочину, вчинення злочину вперше.
Обставин, визначених ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , судом не встановлено.
За положеннями ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року, зі змінами від 06.11.2009 року, звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. У п. 2 вказаної постанови зазначено, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом менш суворого покарання особам, які вперше вчинили злочини, щиро розкаялись у вчиненому та активно сприяли розкриттю злочину.
Враховуючи вищевикладені обставини справи, дані про особу винної, наявність обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання, з урахуванням позиції потерпілої та за наявності альтернативної санкції ч. 1 ст. 190 КК України, суд вважає, що відносно обвинуваченої ОСОБА_4 необхідно і доцільно призначити покарання у виді штрафу.
Суд вважає, що саме таке покарання буде достатнім, справедливим і необхідним для виправлення обвинуваченої та для запобігання вчиненню злочинів як нею, так і іншими особами.
Цивільний позов не заявлений.
Процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи у даному кримінальному провадженні в сумі 439,80 грн. покласти на обвинувачену.
Питання щодо речових доказів вирішується в порядку ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 під час досудового розслідування та судового провадження не застосовувався.
Керуючись ст. ст. 100, 124, 368-370, 373, 374, 394, 395 КПК України, суд,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, і призначити їй покарання за ч. 1 ст. 190 КК України у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 (п'ятсот п'ятдесят) гривень.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не застосовувався.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 439 (чотириста тридцять дев'ять) гривень 80 коп. процесуальних витрат за проведення експертизи.
Речові докази: мобільний телефон марки Apple «iPhone 5» Model А1429, білого кольору, що знаходиться на відповідальному зберіганні в потерпілої (переданий під розписку) - вважати повернутим потерпілій; фіскальний чек ФН 3000143146 ПТ «Ломбард Заставно-кредитний Дім» від 09.11.2016 року, що знаходяться у матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КК України, до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Головуюча ОСОБА_1