Справа № 11-кп/796/1753/2017 Головуючий у суді першої інстанції - ОСОБА_1
Категорія КК: ч. 2 ст. 15 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_2
ч. 2 ст. 185 КК України
13 листопада 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва
в складі головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
· вироком Печерського районного суду м. Києва від 11 грудня 2015 року за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;
· вироком Печерського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2016 року за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі,
· вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2016 року за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі,
· вироком Дарницького районного суду м. Києва від 10 лютого 2017 року за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185; ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185; ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185; ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі, на підставі ч. 5 ст. 75 КК України звільнений 10.02.2017 по відбуттю строку покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, -
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 18 липня 2017 року ОСОБА_8 засуджено за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі.
ОСОБА_8 визнано винним у тому, що 02 березня 2017 року, о 14 годині 30 хвилин, він, знаходячись в будівельному гіпермаркеті "Епіцентр" по вул. Братиславській, 11, в м. Києві, намагався повторно таємно викрасти чуже майно, що належить ТОВ "Епіцентр К" на загальну суму 375 гривень, однак не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками охорони на виході з магазину.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 , не оспорюючи фактичні обставини вчиненого та кваліфікацію дій обвинуваченого, просить пом'якшити призначене ОСОБА_8 покарання до 6 місяців арешту або 1 року обмеження волі, а також звільнити його від відбування такого покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, визначити іспитовий строк 1 рік і покласти обов'язки відповідно до ст. 76 КК України.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що призначене обвинуваченому покарання є занадто суворим та не відповідає тяжкості вчиненого злочину і особі обвинуваченого.
Так, ОСОБА_8 засуджений за замах на крадіжку чужого майна. Однак він був затриманий та не довів свій умисел до кінця, а тому ніякої шкоди потерпілому заподіяно не було. Вартість майна складає всього 375 гривень, що є незначною.
ОСОБА_8 з 19.04.2017 перебуває під вартою, що істотно вплинуло на його свідомість. Він переосмислив свою роль у суспільстві, бажає працевлаштуватися та стати на шлях виправлення.
Тому, на думку захисника, виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та обвинуваченого, які підтримали апеляційну скаргу та просили у разі залишення її без задоволення зарахувати весь строк перебування ОСОБА_8 під вартою в строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, пояснення прокурора, який заперечив проти зміни вироку, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судове провадження в суді першої інстанції здійснювалося відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, обставини вчиненого та кваліфікація дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України ніким не заперечується.
Покарання ОСОБА_8 призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України.
При цьому судом враховані дані про особу обвинуваченого, який будучи раніше неодноразово судимим за вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, повторно вчинив умисний корисливий злочин середньої тяжкості, характеризується посередньо, неодружений, не працює, а також його щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення в якості обставини, що пом'якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжує покарання.
На думку колегії суддів, вид та розмір покарання відповідає особі обвинуваченого та вчиненому.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для зміни вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 18 липня 2017 року щодо ОСОБА_8 в частині призначеного покарання.
Відповідно до ч.2, ч.3 ст.4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
Частина 2 ст. 5 КК України передбачає, що закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Враховуючи викладене, під час визначення строку зарахування обвинуваченому попереднього ув'язнення в строк відбування покарання у виді позбавлення волі суд першої інстанції повинен був керуватися ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015 та зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_8 строк його попереднього ув'язнення з 19 квітня 2017 по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
А тому, керуючись ч.2 ст. 404 КК України, колегія суддів вважає за необхідне змінити вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 18 липня 2017 року в цій частині.
Оскільки на день постановлення ухвали апеляційного суду ОСОБА_8 фактично відбув призначене вказаним вироком покарання, він підлягає звільненню з-під варти.
Керуючись ст. 376, ст. 404, ст. 405, ст. 407, ст. 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення.
На підставі ч.2 ст. 404 КПК України вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 18 липня 2017 року, яким ОСОБА_8 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, змінити.
Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015 зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_8 строк його попереднього ув'язнення з 19 квітня 2017 по 13 листопада 2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
В решті вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 18 липня 2017 року щодо ОСОБА_8 залишити без зміни.
Вважати ОСОБА_8 таким, що відбув покарання за вказаним вироком, у зв'язку з чим звільнити його з-під варти в залі суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4