09 листопада 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 грудня 2017 року, та ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 березня 2017 року,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 грудня 2017 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Генеральної прокуратури України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 березня 2017 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_5 про виправлення описок в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 грудня 2017 року за скаргою ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Генеральної прокуратури України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу слідчого судді від 09 березня 2017 року; задовольнити його заяву від 27 лютого 2017 року та виправити описки в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 грудня 2017 року; скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 грудня 2017 року, та постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Генеральної прокуратури України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, або призначити новий розгляд вказаної скарги у суді першої інстанції.
В апеляційній скарзі апелянт зазначав про безпідставність мотивів, з яких слідчий суддя відмовив у задоволенні заяви про виправлення описки, та зазначав, що у поданій заяві про кримінальне правопорушення він вказував про заподіяння йому злочином моральної та матеріальної шкоди, у зв'язку з чим він має статус потерпілого, та не є заявником, як зазначено в ухвалі слідчого судді.
Крім того, зазначав, що в ухвалі слідчого судді міститься помилкове посилання на ст. 218 КПК України, яка не має відношення до предмету скарги, та вказівка на Інструкцію "Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв, повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення", яка, на думку апелянта, суперечить вимогам ст. 214 КПК України, а тому вказані посилання підлягають виключенню з ухвали слідчого судді.
Крім того, ОСОБА_5 зазначав, що копію ухвали слідчого судді від 09 березня 2017 року йому вручено 04 травня 2017 року, у зв'язку з чим строк апеляційного оскарження ним не пропущено.
У судове засідання прокурор та особа, яка подала апеляційну скаргу не з'явились, про день та час розгляду апеляційної скарги були належним чином повідомлені, відомостей щодо поважності причин своєї неявки не надали.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 у частині оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 грудня 2017 року, та залишення без задоволення апеляційної скарги ОСОБА_5 у частині оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 березня 2017 року, з наступних підстав.
Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Як зазначив у апеляційній скарзі ОСОБА_5 , копію ухвали слідчого судді від 09 березня 2017 року йому вручено 04 травня 2017 року, тоді як подано апеляційну скаргу 10 травня 2017 року, тобто в строк, передбачений п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 395 КПК України.
Як убачається із матеріалів судового провадження, 06 грудня 2016 року ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва зі скаргою у порядку п. ч. 1 ст. 303 КПК України на бездіяльність уповноважених осіб Генеральної прокуратури України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, в якій просив зобов'язати уповноважених осіб Генеральної прокуратури України внести відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 грудня 2016 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Генеральної прокуратури України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
27 лютого 2017 року ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із заявою про виправлення описок в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 грудня 2016 року, в якій просив у вказаній ухвалі, після слів «при секретарі ОСОБА_6 » додати пропущене словосполучення «потерпілий ОСОБА_5 »; у другому абзаці мотивувальної частини ухвали слово «заявник» замінити на «потерпілий»; у другому абзаці мотивувальної слово «заявника» замінити на «потерпілого»; у третьому абзаці мотивувальної частини перед словами «скерована до органу досудового розслідування в межах територіальної підслідності» додати пропущене слово «незаконно»; у шостому та сьомому абзацах мотивувальної частини виключити посилання на ст. 218 КПК, або замінити на норму КПК, яка відповідає предмету скарги та стадії досудового розслідування на момент винесення ухвали; у першому та другому абзаці виключити посилання на Інструкцію, або замінити посиланнями на відповідні норми Положення, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України; утретьому абзаці мотивувальної частини перед словами «скерована до органу досудового розслідування в межах територіальної підслідності» додати слово «незаконно»; у третьому абзаці слово «заявнику» замінити на «потерпілому».
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 березня 2017 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_5 про виправлення описки в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 грудня 2016 року.
Вивчивши апеляційну скаргу у частині оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 грудня 2017 року, та матеріали судового провадження, вважаю, у відкритті апеляційного провадження у цій частині необхідно відмовити, з таких підстав.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В офіційному тлумаченні частини другої статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 цього Кодексу.
Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано параграфом 2 Глави 26 КПК України.
Відповідно до частини 3 ст. 392 КПК України, вапеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Частиною першою статті 309 КПК України визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.
За правилами частин 2 і 3 статті 309 КПК України під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.
Скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Зазначеними нормами кримінального процесуального законодавства не передбачено оскарження у апеляційному порядку ухвал слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Як убачається з матеріалів справи, скарга ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Генеральної прокуратури України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчим суддею розглянута по суті відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 307 КПК України з прийняттям судового рішення від 26 грудня 2016 року про відмову у задоволенні скарги.
Частина 4 статті 399 КПК України визначає не право, а обов'язок суду апеляційної інстанції відмовити у відкритті провадження, тому що законом визначено чіткий перелік ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню, і не надає можливості діяти вибірково щодо кожного конкретного випадку.
В даному випадку закон не передбачає права або обов'язку суду апеляційної інстанції давати оцінку законності чи незаконності прийнятого по суті рішення слідчим суддею.
Оскільки чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачено оскарження у апеляційному порядку ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, то вважаю, що підстави для відкриття провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 у частині оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 грудня 2016 року відсутні.
Розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_5 у частині оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 березня 2017 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_5 про виправлення описки в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 грудня 2016 року, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви про виправлення описки, слідчий суддя виходив з того, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 грудня 2016 року не містить описок.
З такими висновками слідчого судді погоджується і колегія суддів.
Відповідно до ч. 1 ст. 379 КПК України, суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
При цьому, описки - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків.
Арифметичною вважається помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв'язку з використанням несправної техніки.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
З наведеного убачається, що під час виправлення описки не може ставитися питання про зміну змісту судового рішення або про внесення до нього нових даних.
Як убачається з ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 грудня 2016 року, вона за своїм змістом відповідає вимогам ст. 372 КПК України та не містить таких описок або арифметичних помилок, які б підлягали виправленню за правилами, передбаченими ст. 379 КПК України, а тому колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_5 про необхідність виправлення описки.
У заяві ОСОБА_5 про виправлення описок відсутні посилання на наявні в ухвалі слідчого судді від 26 грудня 2016 року описки або очевидні арифметичні помилки у розумінні ст. 379 КПК України, а доводи апеляційної скарги про те, що слідчим суддею, на думку апелянта, невірно визначено статус особи, яка звернулась зі скаргою, та невірно визначено норми законодавства, якими слідчий суддя обгрунтував свої висновки, фактично свідчать про незгоду ОСОБА_5 з постановленою слідчим суддею ухвалою у цій частині та стосуються зміни судового рішення, що не може бути підставою для виправлення описки.
За таких обставин, слідчий суддя обґрунтовано визнав заяву ОСОБА_5 про виправлення описок такою, що не підлягає задоволенню.
З огляду на наведене та враховуючи, що по справі колегією суддів не встановлено будь-яких порушень кримінального процесуального закону, які б були безумовними підставами для скасування рішення слідчого судді, апеляційна скарга ОСОБА_5 у частині оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 березня 2017 року задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 392, 399, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 у частині оскарженняухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 грудня 2016 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 у частині оскарженняухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 березня 2017 року залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 березня 2017 року - без змін.
Ухвала у частині відмови у відкритті провадження може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді :
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3