Апеляційний суд міста Києва
17 листопада 2017 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_1 , перевіривши апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2017 року стосовно ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12016100050001101, та вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами,
Вироком Оболонського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2017 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та йому призначено покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 17 травня 2016 року, більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком, ОСОБА_2 призначено остаточне покарання у виді 3років 1 місяця позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 ухвалено рахувати з12 жовтня 2017 року.
Судом першої інстанції задоволено цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_2 , та ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 35 056,31 грн. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, та 5000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Не погодившись із вказаним вироком суду першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_2 02 листопада 2017 року подав апеляційну скаргу, в якій просив зарахувати йому у строк покарання на підставі ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції Закону України № 838-VIII від 26 листопада 2015 року, який набрав чинності 24 грудня 2015 року), строк попереднього ув'язнення, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Крім того, на вирок суду першої інстанції надійшла апеляційна скарга захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 , в якій він, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання за своєю суворістю тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, просив вирок суду першої інстанції змінити, пом'якшивши обвинуваченому покарання, обчислювати строк відбуття покарання з 17 травня 2016 року, та зарахувати обвинуваченому ОСОБА_2 на підставі ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції Закону України № 838-VIII від 26 листопада 2015 року, який набрав чинності 24 грудня 2015 року) у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Вивчивши апеляційні скарги та матеріали кримінального провадження, вважаю, що вони підлягають прийняттю до розгляду апеляційним судом, виходячи з наступного.
Апеляційні скарги відповідають вимогам ст. 396 КПК України, подані у встановлений законом строк належними особами.
Підстави для повернення апеляційних скарг або відмови у відкритті апеляційного провадження відсутні, в зв'язку з чим апеляційне провадження підлягає відкриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 398, 401 КПК України,
Відкрити апеляційне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2017 року стосовно ОСОБА_2 .
Надіслати учасникам судового провадження копії ухвали з копіями апеляційних скарг та інформацією про їхні права та обов'язки.
Встановити строк, протягом якого учасники судового провадження можуть подати заперечення на апеляційну скаргу, до 27 листопада 2017 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
міста Києва ОСОБА_1