І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]
23 листопада 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді: Прокопчук Н.О.
суддів: Саліхова В.В.,Стрижеуса А.М.
при секретарі: Булах А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 від імені та в інтересах ОСОБА_2
на рішення Печерського районного суду м.Києва від 24 березня 2017 року
в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Приватне акціонерне товариство «Телеканал «Інтер» про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування, відшкодування моральної шкоди,-
В серпні 2015 року позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача.
Зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 під час політичного ток-шоу «Чорне дзеркало» у прямому ефірі, на телеканалі «Інтер», ОСОБА_4 у своєму виступі розповсюдив інформацію, зокрема :… А хто ж призначив міністра екології ОСОБА_2 так званого, який роздає ліцензії на надра, а потім, вибачте, літає літаком людини, яка заробляє на цих надрах.
Ведучий: Мне кажется или Вам по сути ответить нечего. Мы о ОСОБА_2 еще поговорим.
ОСОБА_4: Тут все дуже просто. Міністр краде гроші, літає літаком... Впевнений, він же не одним літаком літає. Це ж абсолютно пов'язані речі. Міністр краде гроші, краде разом з підприємцями нечесними. Оніщенко хто такий всі знають. Це член Партії регіонів, який кулаками бив, між іншим, коли ми були в опозиції в минулому скликанні, наших депутатів -колег бив... Але питання, хто давав таких людей, які мають з такими персонажами бізнес, як це називається, потім літають частними літаками".
Посилаючись на те, що ця інформація є неправдивою, принижує його честь і гідність та завдає шкоди його діловій репутації, він не роздавав ліцензії на надра, оскільки це перебуває поза межами його повноважень; він не літав приватними літаками з особами, які заробляють на надрах; він не крав гроші на посаді міністра екології і не мав спільного бізнесу з особами, які заробляють на надрах, просив зобов'язати відповідача спростувати цю інформацію у спосіб, який вона була розповсюджена та стягнути з відповідача 10 000 грн. у відшкодування заподіяної моральної шкоди на рахунок Міністерства оборони.
Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 24.03.2017 року у задоволенні данного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1, який є представником позивача за договором про надання правовой допомоги, діючи від імені та в інтересах ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу в якій ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову у повному обсязі. Посилається на неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що судом безпідставно відхилено відеозапис повного випуску телепрограми «Чорне дзеркало» від ІНФОРМАЦІЯ_1 та окремого відеозапису виступу відповідача з репліками щодо позивача, розміщених в Інтернеті на ресурсі Youtube, наданих ним, та відмовлено у задоволенні клопотання про виклик в судове засідання безпосередньо відповідача для надання особистих пояснень. Зазначає, що інформація, розповсюджена відповідачем, є неправдивою,а відтак підлягає спростуванню.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2, представник позивача ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримали з підстав, наведених в ній.
Представник відповідача ОСОБА_5 просив апеляційну скаргу відхилити.
Представник третьої особи Дворцов В.І. просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив з того, що позивачем не було надано належних доказів у підтвердження поширення спірної інформації на телеканалі "Інтер", а відтак немає правових підстав для задоволення позовних вимог
З таким висновком суду повністю погодитися не можна.
Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає.
Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (ст. 34).
Разом з тим відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
У зв'язку з цим ст. 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України спростуванню підлягає недостовірна інформація.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про інформацію» під інформацією цей Закон розуміє документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь- яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
З роз'яснень, викладених у пункті 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» вбачається, що під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Звертаючись з даним позовом ОСОБА_2 зазначав, що розповсюджена відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_1 під час прямого ефіру телепрограми (ток-шоу) "Чорне дзеркало" на телеканалі "Інтер" інформація відносно нього є недостовірною та такою, що порочить його честь, гідність та ділову репутацію, та просив спростувати її в такій же спосіб, у який вона розповсюджена, тобто в телепрограмі "Чорне дзеркало" на телеканалі "Інтер". При цьому позивач не вказав цей телеканал у якості відповідача.
Вважаючи, що позивачем не доведено розповсюдження відповідачем стосовно нього недостовірної інформації за відсутності оригіналу запису ефіру телепрограми, суд першої інстанції у порушення вимог ст. ст. 10, 213 ЦПК України не звернув уваги на те, що ОСОБА_3 було поширено інформацію у спосіб - повідомлення в публічному виступі, на підтвердження чого позивачем надано відеозапис програми з сайту Youtube, який й на тепер можна передивитися у мережі Інтернет у вільному доступі.
Суд першої інстанції не врахував, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є особа, яка виклала відповідний інформаційний матеріал на сайті, особу якого позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Проте, таких відомостей ні позовна заява, ні матеріали справи не містять, а судом першої інстанції не вирішено питання про притягнення до участі у справі належних відповідачів, якими була поширена інформація, яку оспорює позивач.
З огляду на те, що суд апеляційної інстанції позбавлений можливості на стадії апеляційного провадження залучати до участі у справі належних відповідачів, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову з цих підстав.
За викладених обставин апеляційна скарга задовольняється частково.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 309, 313-314,316,317ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 від імені та в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 24 березня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту: У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Приватне акціонерне товариство «Телеканал «Інтер» про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування, відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення ,але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий :
Судді :
Справа № 757 /33031/15-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/7857/2017
Головуючий у суді першої інстанції: Цокол Л.І.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Прокопчук Н.О.