13 листопада 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участі прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , що діє в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2017 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП в м.Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратур при №5 ОСОБА_5 та застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 15 год. 30 хв. 06 грудня 2017 року , без визначення розміру застави, щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.
Відповідно до ухвали, слідчий суддя відповідно по положень ст.ст. 177, 178 КПК України, врахувавши наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, взявши до уваги дані що характрезують його особу, ступінь тяжкості злочину та доведеність слідчим ризиків, передбачених п.1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України дійшов висновку щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є достатнім у даному кримінальному провадженні та гарантуватиме дотримання підозрюваним його процесуальних обов'язків.
Не погоджуючись з прийнятим рішення суду захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою обрати ОСОБА_7 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Так, адвокат вказує, що досудовим розслідуванням не доведено та не додано доказів на підтвердження причетності ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого злочину та додає про недоведеність стороною обвинувачення жодного ризику, передбаченого статтею 177 КПК України, у зв'язку із чим, як зазначає апелянт, оскаржувана ухвала слідчого судді не відповідає повноті судового розгляду, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення оскільки не були досліджені детально.
Далі апелянт зазначає, що стороною обвинувачення не було доведено наявність в поведінці ОСОБА_7 ризиків , передбачених ст. 177 КПК України, про які йде мова в клопотанні, у зв'язку із чим, на думку апелянта, стороною обвинувачення не доведено неможливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу. Додає про суворість застосованого слідчим суддею запобіжного заходу.
Також апелянт вказує на те, що ОСОБА_7 офіційно працевлаштований, має на утриманні трьох малолітніх дітей, має постійне місце проживання в Київській області.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу, і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, слідчим відділом Оболонського управління поліції ГУ НП в м.Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017100050009321 від 08.10.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
08.10.2017 року о 15 год. 30 хв. в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_9 якому 09.10.2017 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Слідчий СВ Оболонського УП ГУ НП в м.Києві ОСОБА_8 , звернувся до Оболонського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Це клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні відкритого викрадення чужого майна, поєднаного з насильством, вчиненого повторно за попередньою змовою групою осіб, що зумовлює підвищені ризики: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, ймовірності незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні або вчинення нового злочину.
Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2017 року клопотання слідчого було задоволено та щодо ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15 год. 30 хв. 06 грудня 2017 року включно, без визначення розміру застави.
Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя, всупереч ствердженням захисника, правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах. Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні старшого слідчого дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри. Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Вказане спростовує викладені в апеляційній скарзі вимоги щодо необґрунтованості повідомленої ОСОБА_7 підозри.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризику переховування підозрюваного ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та суду, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про його наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним у вчинені злочинів, а також суспільну небезпечність самого злочину, у вчиненні якого він підозрюється.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Крім того, необхідним буде відмітити, що позитивні дані про особу підозрюваного, не спростовують висновок суду про наявність у даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та не можуть бути самостійною підставою для скасування ухвали слідчого судді.
З огляду на викладені обставини колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і не визначив останній розмір застави з урахуванням положень ч. 5 ст. 176 КПК України.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника без задоволення.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2017 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП в м.Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратур при №5 ОСОБА_5 та застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 06 грудня 2017 року , без визначення розміру застави, щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2
Справа № 11-сс/796/5364/2017 Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_10
Доповідач: ОСОБА_1