26 жовтня 2017 р. Справа № 804/6300/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бондар М.В.,
при секретарі Виноградовій Т.В.,
за участю:
представника позивача Гирова К.А.
представника відповідача Червоної Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКСОР ІНДАСТРІ" до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК" Куліша Віктора Миколайовича, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання дій протиправними та скасування наказу, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "АКСОР ІНДАСТРІ" (далі - ТОВ "АКСОР ІНДАСТРІ", позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК" Куліша Віктора Миколайовича (далі - Уповноважена особа, відповідач), треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4, третя особа-1), ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5, третя особа-2), ОСОБА_6 (далі - ОСОБА_6, третя особа-3), ОСОБА_7 (далі - ОСОБА_7, третя особа-4), ОСОБА_8 (далі - ОСОБА_8, третя особа-5), ОСОБА_9 (далі - ОСОБА_9, третя особа-6), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:
1) визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК" Куліша Віктора Миколайовича щодо визнання нікчемними договорів та направлення повідомлень про нікчемність правочинів із вимогами про необхідність повного та належного виконання умов кредитного договору №01-1345/Н від 07.05.2013 року, а саме щодо правочинів (договорів):
- Додаткової угоди №7 від 24.07.2014 року до кредитного договору №01-1345/Н від 07.05.2013 року, укладеної між ПАТ "АКТАБАНК" та ТОВ "АКСОР ІНДАСТРІ";
- Договору застави майнових прав №01-1345/Т/7 від 24.07.2014 року, укладеного між ПАТ "АКТАБАНК" та фізичною особою ОСОБА_4;
- Договору застави майнових прав №01-1345/Т/8 від 24.07.2014 року, укладеного між ПАТ "АКТАБАНК" та фізичною особою ОСОБА_6;
- Договору застави майнових прав №01-1345/Т/9 від 24.07.2014 року, укладеного між ПАТ "АКТАБАНК" та фізичною особою ОСОБА_5;
2) визнати протиправним та скасувати наказ "Щодо заходів, пов'язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів" від 09.08.2017 року №91, винесений Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК" Кулішом Віктором Миколайовичем.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що між Публічним акціонерним товариством "АКТАБАНК" (далі - ПАТ "АКТАБАНК") та ТОВ "АКСОР ІНДАСТРІ" було укладено кредитний договір №01-1345/Н від 07.05.2013 року. На забезпечення виконання ТОВ "АКСОР ІНДАСТРІ" зобов'язань за кредитним договором були укладені між ПАТ "АКТАБАНК" та позивачем договори застави основних засобів №01-1345/Н/1 та №01-1345/Т/6 від 07.05.2013 року та договори поруки між ПАТ "АКТАБАНК" і ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 №01-1345/Н/2 від 21.05.2013 року, №01-1345/Н/5 від 01.06.2013 року, №01-1345/Н/3 від 27.05.2013 року, №01-1345/Н/4 від 27.05.2013 року відповідно. 24.07.2014 року між ПАТ "АКТАБАНК" та позивачем було укладено додаткову угоду №7 до кредитного договору №01-1345/Н від 07.05.2013 року та договори застави майнових прав №01-1345/Т/7, №01-1345/Т/8, №01-1345/Т/9 між ПАТ "АКТАБАНК" та ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 В строк визначений кредитним договором, позивачем не було виконано зобов'язань щодо повернення суми кредиту, внаслідок чого ПАТ "АКТАБАНК" повністю погасив заборгованість за кредитним договором шляхом звернення стягнення на грошові кошти ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, згідно договорів застави майнових прав. Відповідач 09.08.2017 року звернувся до ТОВ "АКСОР ІНДАСТРІ" та ОСОБА_4 з повідомленнями №1523, №1521 про нікчемність додаткової угоди №7 від 24.07.2014 року до кредитного договору №01-1345/Н від 07.05.2013 року та договорів застави майнових прав від 24.07.2014 року, укладених між ПАТ "АКТАБАНК" та ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 Також, 09.08.2017 року відповідачем винесено оскаржуваний наказ "Щодо заходів, пов'язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів" №91. Позивач вважає, що дії Уповноваженої особи щодо визнання нікчемними правочинів, викладених в повідомленнях є противоправними, а наказ "Щодо заходів, пов'язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів" №91 підлягає скасуванню, оскільки укладання та фактичне виконання сторонами правочинів, які визнані відповідачем нікчемними, призвело до погашення зобов'язання перед ПАТ "АКТАБАНК" за рахунок майнових прав ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6; вказані в повідомленнях договори є правомірними та дійсними, оскільки їх недійсність прямо законом не встановлена; перевірка щодо визнання нікчемними правочинів проведена поза межами строку, визначеного Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з урахуванням уточнень підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, надала до матеріалів справи письмові заперечення в обґрунтування яких зазначила, що дії відповідача було здійснено з дотриманням чинного законодавства та просила у задоволенні позову, з урахуванням його уточнень, відмовити.
Треті особи у судове засідання не з'явились про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, надали письмові пояснення аналогічні, викладеним в позовній заяві, та просили позов задовольнити і розглядати справу без їх участі.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ "АКТАБАНК" та ТОВ "АКСОР ІНДАСТРІ" було укладено кредитний договір №01-1345/Н від 07.05.2013 року.
На забезпечення виконання ТОВ "АКСОР ІНДАСТРІ" зобов'язань за кредитним договором 01-1345/Н від 07.05.2013 року, було укладено наступні договори: договір застави основних засобів №01-1345/Н/1 від 07.05.2013 року між ПАТ "АКТАБАНК" та ТОВ "АКСОР ІНДАСТРІ"; договір застави основних засобів №01-1345/Т/6 від 07.05.2014 року між ПАТ "АКТАБАНК" та ТОВ "АКСОР ІНДАСТРІ"; договір поруки №01-1345/Н/2 від 21.05.2013 року між ПАТ "АКТАБАНК", ОСОБА_8 та ТОВ "АКСОР ІНДАСТРІ"; договір поруки №01-1345/Н/3 від 27.05.2013 року між ПАТ "АКТАБАНК", ОСОБА_7 та ТОВ "АКСОР ІНДАСТРІ"; договір поруки №01-1345/Н/4 від 27.05.2013 року між ПАТ "АКТАБАНК", ОСОБА_4 та ТОВ "АКСОР ІНДАСТРІ"; договір поруки №01-1345/Н/5 від 01.06.2013 року між ПАТ "АКТАБАНК", ОСОБА_9 та ТОВ "АКСОР ІНДАСТРІ".
24.07.2014 року між ПАТ "АКТАБАНК" та ТОВ "АКСОР ІНДАСТРІ" укладено додаткову угоду №7 до кредитного договору №01-1345/Н від 07.05.2013 року, за якою сторони домовились, що кінцевий строк повернення повної суми кредиту - 24.07.2014 року та в якості забезпечення виконання ТОВ "АКСОР ІНДАСТРІ" своїх зобов'язань за кредитним договором було укладено наступні договори застави майнових прав: №01-1345/Т/7 між ПАТ "АКТАБАНК" та ОСОБА_4, №01-1345/Т/8 між ПАТ "АКТАБАНК" та ОСОБА_6, №01-1345/Т/9 між ПАТ "АКТАБАНК" та ОСОБА_5; а договори поруки №01-1345/Н/2 від 21.05.2013 року, №01-1345/Н/3 від 27.05.2013 року№01-1345/Н/4 від 27.05.2013 року, №01-1345/Н/5 від 01.06.2013 року - припинені.
24.07.2014 року повна сума заборгованості ТОВ "АКСОР ІНДАСТРІ" за кредитним договором №01-1345/Н від 07.05.2013 року була погашена за рахунок майнових прав ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, а саме - грошових коштів, належних зазначеним особам. В судовому засіданні представник відповідача зазначила, що дійсно погашення кредиту позивача в повному обсязі відбулося за рахунок реальних грошових коштів, що належали зазначеним фізичним особам та перебували на їх рахунках в ПАТ "АКТАБАНК".
Судом встановлено, що Постановою Правління Національного Банку України №468/БТ від 07.08.2014 року „Про віднесення Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК» до категорії проблемних, ПАТ «АКТАБАНК» було віднесено до категорії проблемних та введено певні обмеження у діяльності банку.
На підставі Постанови Правління Національного банку України від 16.09.2014 року №576 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16.09.2014 року прийнято рішення №90 про запровадження в Банку з 17.09.2014 року тимчасової адміністрації.
Згідно з постановою Правління Національного банку України від 15.01.2015 №19 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКТАБАНК», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16.01.2015 №6 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «АКТАБАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку» термін дії ліквідації банку до 15.01.2018 року.
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 31.05.2017 року №1217 «Про заміну уповноваженої особи фонду на ліквідацію ПАТ «АКТАБАНК», з 07.06.2017 року призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "АКТАБАНК" Кулішу Віктору Миколайовичу.
09.08.2017 року відповідачем видано наказ "Щодо заходів, пов'язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів" №91, яким визначено, що мають ознаки нікчемності згідно з п.п.1, 2, 5, 7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» при кредитуванні ТОВ "АКСОР ІНДАСТРІ" за кредитним договором №01-1345/Н від 07.05.2013 року, а саме: додаткова угода №7 від 24.07.2014 року та договори застави майнових прав від 24.07.2014 року: №01-1345/Т/7, №01-1345/Т/8, №01-1345/Т/9.
Також, 09.08.2017 року відповідачем направлено Повідомлення №1523 та № 1521, в яких зазначено про визнання нікчемними правочинів на підставі п.п.1, 2, 5, 6, 7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»: додаткової угоди №7 від 24.07.2014 року та договорів застави майнових прав від 24.07.2014 року: №01-1345/Т/7, №01-1345/Т/8, №01-1345/Т/9.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить із того, що правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року №4452-VI (далі Закон №4452-VI).
У відповідності до пункту 8 частини 1 статті 48 №4452-VI, Уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку здійснює повноваження, що визначені частиною другою статті 37 цього Закону.
Відповідно до статті 37 Закону №4452-VI Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 38 Закону №4452-VI Фонд зобов'язаний забезпечити збереження активів та документації банку.
Протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Отже, закон визначає обмеження строками проведення перевірок на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті, оскільки така перевірка проводиться виключно протягом дії тимчасової адміністрації.
Натомість, Порядок виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, затверджений рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №826 від 26.05.2016 року та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.06.2016 року за №863/28993 (далі Порядок №826), розширив повноваження Фонду щодо перевірки правочинів на предмет нікчемності на період процедури ліквідації банку.
Так, відповідно до пункту 5 розділу ІІ наведеного Порядку №826 перевірка правочинів (договорів) на предмет нікчемності проводиться Комісією у період здійснення Фондом тимчасової адміністрації банку.
У разі необхідності проведення перевірки протягом процедури ліквідації банку така перевірка повинна бути завершена не пізніше шести місяців з дня початку процедури ліквідації банку. За рішенням виконавчої дирекції Фонду перевірку може бути продовжено, але не більше, ніж на шість місяців.
Отже, згідно з Порядком №826, у разі необхідності продовження строку проведення перевірки правочинів ПАТ "АКТАБАНК" на предмет нікчемності, вона мала бути проведена та закінчена в річний (максимальний) термін від дня початку процедури ліквідації, а саме - до 15.01.2016 року.
Вказане доводить незаконність дій Уповноваженої особи по створенню комісії для здійснення перевірки документів, пов'язаних із вчиненням правочинів, з метою виявлення фактів нікчемності таких правочинів та незаконність самої перевірки і подальших дій відповідача у зв'язку із недотриманням встановленого діючим законодавством строку для проведення перевірки правочинів на предмет нікчемності.
В оскаржуваному наказі Уповноважена особа посилається на одночасну наявність підстав визнання нікчемними правочинів, визначених в пунктах 1, 2, 5, 7 частини 3 статті 38 вказаного Закону.
В направлених повідомлення про нікчемність правочинів здійснено посилання на наявність підстав визнання відповідних правочинів нікчемними, зазначених у пунктах 1, 2, 5, 6, 7 частини 3 статті 38 Закону №4452-VI.
В долученому до матеріалів справі протоколі №56 засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями від 09.08.2017 року, зазначено на підстави визнання нікчемними правочинів із посиланням на пункти 1, 2, 7 частини 3 статті 38 Закону №4452-VI.
Така розбіжність в підставах визнання правочинів недійсними свідчить, на думку суду, про формальний підхід та упередженість при наданні оцінки наявності підстав для визнання правочинів нікчемними.
Також, суд звертає увагу на численні помилки в протоколі №56, які стосуються дат вчинення певних дій, назв контрагентів, номерів договорів, сум зобов'язань та інше.
Крім того, в п.п.1.1 оскаржуваного наказу "Щодо заходів, пов'язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів" №91, замість зазначення назви позивача - ТОВ "АКСОР ІНДАСТРІ", міститься посилання на інше підприємство, яке до спірних правовідносин не має жодного відношення - ТОВ „БІЗНЕС СОЮЗ".
Надаючи оцінку підставам визнання спірних правочинів нікчемними, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як зазначено в частині 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
На підставі частини 1 статті 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно з частиною 1 статті 583 Цивільного кодексу України, заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).
Так, за приписами пункту 1 частини 3 статті 38 Закону №4452-VI, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.
Проте, як вбачається з копій додаткової угоди №7 та договорів застави майнових прав, вони містять в собі умови, що обов'язок ТОВ «АКСОР ІНДАСТРІ», тобто позичальника за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів додатково забезпечується договорами застави з заставодавцями (майновими поручителями). Третіми особами 1, 2, 3 було вчинено відповідні майнові дії на користь ПАТ «АКТАБАНК», оскільки було фактично здійснено погашення заборгованості позивача на користь ПАТ «АКТАБАНК». Банк же не приймав на себе додаткових зобов'язань, а отримав погашення зобов'язання на свою користь.
Суд погоджується з тим, що укладення договорів застави майнових прав, призвело до того, що ПАТ «АКТАБАНК» отримав повне погашення заборгованості за кредитним договором, що підтверджує відсутність факту безкомпенсаційної відмови ПАТ «АКТАБАНК» від власних майнових вимог.
Відповідач також не зазначив посилань на будь-які докази, що підтверджують факт безоплатного відчуження майна з боку ПАТ «АКТАБАНК», або відмови останнього від майнових вимог, тому його твердження щодо нікчемності правочинів є лише припущенням.
З урахуванням викладеного, угоди вказані в повідомленнях та оскаржуваному наказі не містять ознак нікчемності правочинів визначених пунктом 1 частини 3 статті 38 Закону №4452-VI з огляду на відсутність обов'язкових ознак, що вказують на їх нікчемність.
За приписами пункту 2 частини 3 статті 38 Закону №4452-VI, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим.
Наслідком укладення зазначених угод стало те, що ПАТ «АКТАБАНК» отримав повне погашення заборгованості за вищевказаним кредитним договором. Тобто, внаслідок даних правочинів кошти та/або майно не вибували із володіння ПАТ «АКТАБАНК», а навпаки, внаслідок даних правочинів ПАТ «АКТАБАНК» в повному обсязі задовольнив свої вимоги.
Уклавши зазначені вище договори, банк не приймав на себе додаткових зобов'язань, а набув можливість задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення, а отже такі договори не могли призвести до неплатоспроможності банку або неможливості виконання його грошових зобов'язань перед кредиторами.
Звернення стягнення ПАТ «АКТАБАНК» на майнові права ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, призвело до збільшення розміру грошових активів ПАТ «АКТАБАНК» за рахунок зменшення обсягу зобов'язань Банку. Таким чином, укладення вищевказаних договорів, мало наслідком покращення нормативів капіталу ПАТ «АКТАБАНК».
Отже, спірні правочини не містять ознак нікчемності правочинів визначених пунктом 2 частини 3 статті 38 Закону №4452-VI.
За приписами пункту 5 частини 3 статті 38 Закону №4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність.
Згідно з пунктом 5 розділу 1 Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями, затвердженого Постановою правління НБУ від 30.06.2016 року № 351, кредитна операція - вид активних банківських операцій, пов'язаних із розміщенням залучених банком коштів таким шляхом: надання їх у тимчасове користування або прийняття зобов'язань про надання певної суми коштів; надання гарантій, порук, акредитивів, акцептів, авалів; розміщення депозитів; проведення факторингових операцій та операцій фінансового лізингу; видача кредитів у формі врахування векселів, у формі операцій зворотного репо; будь-якого продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання щодо сплати процентів та інших зборів за такою сумою (відстрочення платежу); розстрочення платежу за продані банком активи.
В свою чергу, згідно статті 546 Цивільного кодексу України, зобов'язання забезпечується такими способами як неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.
Суд зазначає, що укладення договорів застави майнових прав, що визнані відповідачем нікчемними правочинами, забезпечило виконання зобов'язань ТОВ «АКСОР ІНДАСТРІ» перед ПАТ «АКТАБАНК». В свою чергу ПАТ «АКТАБАНК» не приймав на себе зобов'язання щодо забезпечення виконання грошових вимог, а отже в даному випадку не може розглядатись зазначена підстава нікчемності правочинів.
Договори застави майнових прав, не передбачають прийняття банком на себе зобов'язань по забезпеченню грошових вимог. Правова сутність цих угод не стосується прийняття на себе зобов'язань банком щодо забезпечення виконання грошових вимог в порядку іншому ніж здійснення кредитних операцій. Укладені правочини передбачають отримання грошових коштів ПАТ «АКТАБАНК» за рахунок коштів третіх осіб 1, 2, 3.
Отже пункт 5 частини 3 статті 38 Закону №4452-VI не може бути застосований до спірних договорів.
За приписами пункту 6 частини 3 статті 38 Закону №4452-VI, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Укладені спірні договори не передбачають отримання будь-яких грошових коштів від ПАТ «АКТАБАНК», а навпаки передбачають отримання грошових коштів саме ПАТ «АКТАБАНК» від заставодавців (майнових поручителів).
Отже, додаткова угода №7 та договори застави майнових прав не містять ознак нікчемності правочинів визначених пунктом 6 частини 3 статті 38 Закону №4452-VI.
За приписами пункту 7 частини 3 статті 38 Закону №4452-VI, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Втім, суд вважає, що до додаткової угоди №7 та договорів застави майнових прав також не може бути застосований і пункт 7 частини 3 статті 38 Закону №4452-VI оскільки внаслідок укладення цих договорів, ПАТ «АКТАБАНК» не прийняв на себе зобов'язань, не зазнав несприятливих наслідків, таких як погіршення фінансового стану банку або зниження його платоспроможності, не було надано переваги третім особам, оскільки грошові кошти з банку виведені не були, а за їх рахунок було здійснено погашення зобов'язань за кредитним договором в сумі заборгованості ТОВ «АКСОР ІНДАСТРІ», тобто ці договори були спрямовані на надання банку додаткових гарантій виконання зобов'язань за кредитним договором, та не містили положень щодо здійснення платежу чи передачі іншого майна не на користь банку або на пільгових умовах.
При цьому, перехід до заставодавців права вимоги не є пільгою, оскільки такий перехід прямо передбачений статтями 512, 576 Цивільного кодексу України для будь-якого кредитора (заставодавця), який виконав забезпечене заставою зобов'язання.
У матеріалах справи не має належних і допустимих доказів того, що метою укладення додаткової угоди №7 та договорів застави майнових прав було надання позивачу чи третім особам певних переваг (пільг).
Таким чином, враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що спірні договори не підпадають під ознаки нікчемності правочинів, передбачені пунктами 1, 2, 5, 6, 7 частини 3 статті 38 Закону №4452-VI, а були спрямовані на надання банку додаткових гарантій виконання зобов'язань позивачем за кредитним договором 01-1345/Н від 07.05.2013 року.
Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України правочин є нікчемним, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Положеннями статті 228 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Відповідачем не наведено, а судом не встановлено доказів, які б свідчили, що спірні правочини є такими, що порушують публічний порядок, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.
Таким чином, враховуючи суть спірних правовідносин, які виникли між сторонами, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання Уповноваженою особою правочинів нікчемними та направлення з цього приводу повідомлень і видання оскаржуваного наказу.
Отже, дії щодо направлення повідомлень про нікчемність правочинів (договорів), не ґрунтуються на вимогах норм чинного законодавства та підлягають визнанню протиправними, а наказ "Щодо заходів, пов'язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів" від 09.08.2017 року №91 - скасуванню.
Із системного аналізу викладених положень та обставин справи вбачається, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АКСОР ІНДАСТРІ" до Уповноваженої особи про визнання дій протиправними та скасування наказу є такими, що підлягають задоволенню.
У зв'язку із задоволенням адміністративного позову в повному обсязі, суд присуджує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки стороною у справі, стосовно якої позовні вимоги задоволено, виступала його посадова особа, понесені судові витрати згідно квитанції від 27.09.2017 року №0.0.858952129.1 у розмірі 3200,00 грн.
Керуючись ст. ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АКСОР ІНДАСТРІ" до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК" Куліша Віктора Миколайовича, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання дій протиправними та скасування наказу - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК" Куліша Віктора Миколайовича щодо визнання нікчемними договорів та направлення повідомлень про нікчемність правочинів із вимогами про необхідність повного та належного виконання умов Кредитного договору №01-1345/Н від 07.05.2013 року, а саме:
- Додаткової угоди №7 від 24.07.2014 року до Кредитного договору №01-1345/Н від 07.05.2013 року, укладеної між ПАТ "АКТАБАНК" та ТОВ "АКСОР ІНДАСТРІ";
- Договору застави майнових прав №01-1345/Т/7 від 24.07.2014 року, укладеного між ПАТ "АКТАБАНК" та фізичною особою ОСОБА_4;
- Договору застави майнових прав №01-1345/Т/8 від 24.07.2014 року, укладеного між ПАТ "АКТАБАНК" та фізичною особою ОСОБА_6;
- Договору застави майнових прав №01-1345/Т/9 від 24.07.2014 року, укладеного між ПАТ "АКТАБАНК" та фізичною особою ОСОБА_5
Визнати протиправним та скасувати наказ "Щодо заходів, пов'язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів" від 09.08.2017 року №91, винесений Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК" Кулішом Віктором Миколайовичем.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 31 жовтня 2017 року.
Суддя М.В. Бондар