пр. № 2-п/759/61/17
ун. № 759/8201/16-ц
24 листопада 2017 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого-судді - Величко Т.О.
при секретарі - Скляренко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про визнання недійсним договорів
У червні 2016 року Позивач звернувся до суду із позовною заявою про визнання недійсними договорів підряду укладених з фізичними особами-підприємцями ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4.
Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 13.10.2016 у цивільній справі №759/8201/16-ц позовні вимоги ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ОСОБА_1 про визнання недійсним договорів задоволено: визнано недійсним з моменту укладення Договір підряду №27/12 від 27 грудня 2010 року укладений між ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3; визнано недійсним з моменту укладення Договір підряду №01/10 від 01 жовтня 2010 року укладений між ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1; визнано недійсним з моменту укладення Договір підряду №30/06 від 30 червня 2011 року укладений між ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_4; вирішено питання про стягнення судового збору.
22.03.2017 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшла заява ФОП ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду м. Києва від 13.10.2016 у цивільній справі №759/80201/16-ц. Обґрунтовуючи подану заяву ФОП ОСОБА_1 посилається на те, що зазначене рішення постановлено у його відсутність, він не повідомлявся належним чином про судовий розгляд справи, а також при постановленні рішення не враховано обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.
У межах судового засідання ФОП ОСОБА_1 просив дану заяву задовольнити із викладених вище підстав.
Представник позивача у судове засідання не з"явився, був належним чином повідомлений.
Вислухавши думку представника відповідача ФОП ОСОБА_1, а також дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі статтею 228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії.
Скасування заочного рішення суду можливе за умови існування поважних причин неявки в судове засідання, про які відповідачі не змогли завчасно повідомити. Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджають явці у судове засідання. Такі обставини повинні бути підтверджені належними доказами.
Однак ФОП ОСОБА_1 не було надано суду доказів поважності причин його неприбуття у судове засідання і обставин, які були перешкодою завчасного повідомлення суду про існування цих обставин, або про зміну місця перебування.
Разом з тим, спростовуються матеріалами справи посилання ФОП ОСОБА_1 на неналежне його повідомлення про дату й час судового розгляду даної справи.
Так, із матеріалів справи слідує, що лист суду №0314813113303, який направлявся на адресу місцезнаходження ФОП ОСОБА_1 разом із копією позовної заяви та ухвалою про відкриття провадження у даній справі був повернутий на адресу суду 27.08.2016 за закінченням встановленого терміну зберігання (а.с. 44 т.1). Крім того, згідно наявних в матеріалах справи доказів заявника було належним чином повідомлено про дату та місце проведення всіх судових засідань, які проходили 16.09.2016, 05.10.2016 та 13.10.2016, а саме на адресу фізичної особи - підприємця, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, направлялись судові повістки - телеграмами, про виклик до суду.
При цьому суд враховує те, що всі відповідачі неодноразово повідомлялись про дату, час та місце судового засідання судовими повістками - телеграмами, які направлялися на адресу фізичних осіб - підприємців, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, однак жодного разу відповідачі не з'явились в судові засідання, які відбулись 16.09.2016, 05.10.2016, 13.10.2016.
Із наведеного вбачається, що оскаржуване заочне рішення від 13.10.2016 року було ухвалене при повторній неявці належним чином повідомлених відповідачів про час і місце проведення судових засідань, що свідчить про наявність процесуальних підстав, визначених частиною 4 статті 196 і частиною 1 статті 224 ЦКП України, для постановлення судом заочного рішення.
Крім того, у заяві ФОП ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення відсутні посилання на істотні обставини справи, які не були встановлені судом при вирішені спору та прийнятті рішення; при цьому доводи заяви зводяться до переоцінки судом зроблених ним висновків щодо встановлених обставин справи.
Що ж стосується посилання заявника на необхідність застосування строку позовної давності до спірних правовідносин, то суд звертає увагу на наступне.
Як встановлено судом, всі оспорювані договори було підписано не самим позивачем, а його представником ОСОБА_6 з перевищенням наданих йому повноважень. Докази зворотнього заявником не надані.
Заявник вказує, що позивачем у позовній заяві не ставиться питання про поновлення строку зверення до суду та не надано обгрунтованих доказів наявності поважних причин поновлення терміну позовної давності і відповідно відсутні підсьави його поновлення. Вказує, що ухвалою Вищгородського районного суду Київської області від 21.08.2014 року у справі №363/3883/13 позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, третя особа: ТОВ "БІЛОПТТОРГ" про визнання недійсним договору підряду №01/10 від 01.10.2010 року залишено без розгляду, свідчить про обізнаність позивача про обставини, які на його бумку, порушили його право. Тому вважає, що позивач був обізнаний про наявність договору підряду від 01.10.2010 року, що підтверджується належними доказами, тому право на звернення до суду з позовною заявою про визнання договору недійсним позивачем було втрачено, що відповідно до положень ст.267ЦК України є підставою для відмови у задоволенні позову.
Як вбачається із матеріалів справи та доказів поданих до заяви про перегляд заочного рішення суду, представник ФОП ОСОБА_1 не довів належними та допустимими доказами, що відповідачу ОСОБА_2 у справі №363/3883/13 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, третя особа: ТОВ "БІЛОПТТОРГ" про визнання недійсним договору підряду №01/10 від 01.10.2010 року було відомо про порушення його права, та про те, що він отримав відповідну позовну заяву від суду із додатками та ознайомився із ними, а тому такі твердження відповідача є припущеннями, які відповідно до ч.4 ст.60 ЦПК України до уваги судом не беруться.
При цьому, із матеріалів справи вбачається, що про факт укладення таких договорів, їх умови та про порушення у зв'язку із цим власних прав, позивачу стало відомо лише в червні місяці 2013 року після ознайомлення його представником з матеріалами справи №761/12961/13-ц в Шевченківському районному суді м. Києва, в якій було пред'явлено позов про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на підставі оспорюваних договорів на користь ТОВ «Білопторг».
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Таким чином, оскільки загальний трирічний строк позовної давності для позивача у даному випадку почався 11.06.2013, а позовна заява подана 10.06.2016, тобто в межах трирічного строку, що підтверджується вхідним штампом канцелярії суду, то суд дійшов до висновку про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин правил позовної давності.
Також суд зважає на те, що в матеріалах справи №759/80201/16-ц відсутні заяви відповідачів чи їх уповноважених представників про застосування судом строків позовної давності, яка б була подана згідно вимог частини третьої статті 267 ЦК України до винесення районним судом заочного рішення у справі, хоча всі відповідачі були належним чином повідомлені, як про наявність на розгляді в суді ініційованого позивачем цивільно-правового спору, його підстави та суть позовних вимог, так і про час та місце розгляду справи судом. Отже, у суду не було правових підстав для розгляду питання щодо застосування до спірних правовідносин правил позовної давності.
Суд також погоджується із доводами про те, що позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи.
Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, суд повинен з'ясувати та зазначити у своєму рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся. У разі, коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності.
Тобто, ФОП ОСОБА_1.з вимогою про застосування судом позовної давності до спірних правовідносин не звертався.Отже, на час розгляду даної заяви рішення судів по суті позовних вимог у справі №761/12961/13-ц відсутні.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення даної заяви і скасування заочного рішення.
Керуючись ст.ст.208-209, 224, 228, 231 ЦПК України, суд,
Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду м. Києва від 13.10.2016 у цивільній справі №759/8201/16-ц за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про визнання недійсним договорів- залишити без задоволення.
Заочне рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районий суд м. Києва шляхом подачі апеляцйної скарги протягом десяти днів з часу залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення суду.
Суддя: Т.О Величко