ун. № 759/13186/17
пр. № 2-а/759/401/17
17 жовтня 2017 року суддя Святошинського районного суду м.Києва Миколаєць І.Ю., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,
У вересні 2017 року позивач звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, в якому просить визнати протиправними дії відповідача по відмові у включенні матеріальної допомоги на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати в заробітну плату для нарахування її пенсії та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок розміру її пенсії з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових витань, індексації заробітної плати за роботу на державній службі, зазначені у довідці № 40-2006 від 01.09.2017 року з 03.05.2017 року.
Обґрунтовуючи вимоги тим, що вона перебуває на обліку Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві та отримує пенсію як державний службовець, відповідно до Закону України «Про державну службу» з 20.12.2010 року. 03.05.2017 року вона звернулася до відповідача із проханням включити суму індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань відповідно до ЗУ «Про державну службу» в заробітну плату для нарахування її пенсії. Проте, листом від 15.05.2017 року Правобережне об'єднання управління Пенсійного фонду України в м.Києві їй відмовило, у зв'язку з чим вона вимушена звернутися до суду з вказаним позовом, вважаючи зазначене рішення відповідача протиправним.
Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 11.09.2017 відкрито скорочене провадження у справі.
Відповідач Правобережне об'єднання управління Пенсійного фонду України в м.Києвіподало суду свої письмові заперечення проти позову, згідно яких у позові просить відмовити з підстав його необґрунтованості. Крім того, в письмових запереченнях відповідача вказано, що відповідно до пункту 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року, з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне грошове утримання призначаються, зокрема, до Закону України «Про державну службу».
Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС Українисправа розглянута впорядку скороченого провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши матеріали справи, надані суду докази, викладені позивачем в позовній заяві обставини, письмові заперечення відповідача, суд дійшов наступного висновку.
Із наданих суду доказів, які містяться в матеріалах адміністративної справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві та отримує пенсію як державний службовець, відповідно до Закону України «Про державну службу» з 20.12.2010 року.
03.05.2017 року ОСОБА_1 звернулася до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києвііз проханням включити суму індексації заробітної плати, матеріальну допомогу на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань в заробітну плату для призначення їй пенсії, в чому їй було відмовлено листом Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києвівід 15.05.2017 року.
З'ясовано, що за час роботи на державній службі, позивач отримувала матеріальну допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань.
Згідно довідки від 01.09.2017 року за № 40-2006 про складові заробітної плати ОСОБА_1 (за останні 24 місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) були включені «Інші виплати» на які були нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Так, статтею 33 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на час призначення пенсії ) передбачено, зокрема, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Згідно ч. 1 ст. 41 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, зокрема, враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим законом, з яких згідно з цим законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески.
Статтею 2 ЗУ «Про оплату праці» передбачено, що структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Згідно ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у звязку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, наякі нараховуються страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій. Так, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Згідно ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що сума індексації заробітної плати, матеріальна допомога на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, входять до системи оплати праці державного службовця та враховуються при обчисленні розміру пенсії.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 14.05.2013 р., 28.05.2013 р. та 04.03.2014 р. (справи № 21-125а13, 21-97а13, 21-3а14 відповідно).
Як вбачається з матеріалів справи, на вищезазначені виплати державним службовцям, такі як допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, а також премії надбавки та індексацію нараховуються та утримуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний соціальний внесок.
Таким чином, матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально - побутових питань, індексація заробітної плати та компенсація за невикористані відпустки, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, однак які не включаються до складу заробітної плати державного службовця, необхідно враховувати при обчисленні розміру його пенсії. Положення Законів України «Про державну службу» та «Про оплату праці» є загальними щодо спірних відносин. У той же час перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зазначена правова позиція узгоджується з постановою Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року.
Заперечуючи проти позову, відповідач в письмових поясненнях вказав, що згідно п. 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року, у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України"Про державну службу".
Однак, статтею 22 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Таким чином, застосуванню підлягають норми, що діяли на момент призначення пенсії позивачу.
Отже, вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 11, 69, 71 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободі в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення дляправильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС Українисуд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, з огляду на вище викладене, керуючись ст. ст. 19, 22, 46 Конституції України, ст.ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу», ст.ст. 7, 10, 11, 17, 18, 69, 71, 159, 160-163 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії задоволити.
Визнати протиправними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови ОСОБА_1 включити до загальної суми виплат, що включаються в заробіток для обчислення її пенсії суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань.
Зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, як державному службовцю, з 03.05.2017 року на підставі вимог ст. 37 Закону України «Про державну службу», ст. 41 Закону України «Про загально обов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що діяли на час виникнення правовідносин, і додатково включити до заробітку для обчислення пенсії інші виплати, а саме: матеріальну допомогу на оздоровлення та допомогу для вирішення соціально - побутових питань, індексацію заробітної плати.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Святошинський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: