Справа № 758/4650/15-ц
Категорія 33
15 листопада 2017 року місто Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Ларіонової Н.М.,
при секретарі Мишак І.Ю.,
за участю: представника відповідача - Багрій Н.В.,
представника третьої особи ПАТ «Київенерго» - Гуменюк Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Куренівське Подільського району міста Києва» (надалі КП «Куренівське Подільського району міста Києва»), треті особи: Київська міська державна адміністрація (надалі КМДА), Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (надалі ПАТ «Київенерго») про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття нежилого приміщення , -
В квітні 2015 р. позивач, інтереси якої представлені ОСОБА_4, звернулася до районного суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 37 321,0 грн. та моральну шкоду у розмірі 5000, 0 грн., яка була їй завдана 20.06.2014 р. внаслідок залиття приміщення за адресою: АДРЕСА_1, власницею якого вона є.
Ухвалою судді Подільського районного суду м.Києві Трегубенко Л.О. від 22.04.2015 р. було відкрито провадження у цивільній справі за вищевказаним позовом.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу від 13.07.2017 р. матеріали вищевказаної справи передані для розгляду судді Подільського районного суду м.Києва Ларіоновій Н.М.
Позивач та його представник, будучи повідомленими про час ті місце розгляду справи у встановленому законом порядку, в судове засідання повторно не з'явилися, заяви про перенесення розгляду справи чи про розгляд справи за їх відсутності не подавали.
Представник відповідача в судовому засіданні просив вирішити питання щодо розгляду позову у встановленому законом порядку, вважаючи, що є підстави для залишення позову без розгляду, оскільки позивач та його представник повторно не з'явилися в судове засідання. Надав також письмові заперечення проти позову.
Представник третьої особи ПАТ «Київенерго» в судовому засіданні повністю підтримав позицію представника відповідача та просив залишити вказаний позов без розгляду.
Представник третьої особи КМДА в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений відповідно до вимог закону.
Суд, вислухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду за таких підстав.
В судове засідання 11.10.2017 р. представник позивача, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку (під розписку в залі судового засідання - арк.спр.228), в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. На підставі ст.169 ч.1 п.3 ЦПК України розгляд справи було відкладено на 15.11.2017 р.
В судове засідання 15.11.2017р. позивач та її представник, будучи повідомленими належним чином про час та місце розгляду справи, що підтверджено поштовими повідомленнями про вручення судової повістки (арк.спр.236-238), в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, заяву про розгляд справи за їх відсутності не подали.
Згідно із п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Вказані положення повинні враховуватись в системному та логічному зв'язку із положенням ст.169 цього Кодексу, згідно з якою суд відкладає розгляд справи лише в разі першої неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача без поважних причин (п.3 ч.1). При повторній неявці належним чином повідомленого позивача, від якого не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.
Отже, законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду.
Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
При цьому законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.3 ст.89 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з таким самим позовом (ч.2 ст.207 ЦПК України).
Згідно з вимогами ЦПК України суд не повинен з'ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Крім того, необхідно звернути увагу на положення ч.3 ст.27 ЦПК України відповідно до яких особи, які беруть участь у справі повинні добросовісно здійснювати свої права та обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 р. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, положення п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, якими передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
З огляду на те, що позивач повторно не з'явився в судове засідання та не подавав заяву про розгляд справи за його відсутності, а строк розгляду цивільних справ, встановлений ст.157 ЦПК України, сплинув саме через неявку сторони позивача в судове засідання, суд приходить до висновку, що вищевказана позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.
Частиною 2 ст.207 ЦПК України передбачено, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно. Тому, залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права повторного зверення до суду для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів у встановленому законом порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.169 ч.3, 207 ч.1 п.3, 208-210, 293 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Куренівське Подільського району міста Києва», треті особи: Київська міська державна адміністрація, Приватне акційне товариство «КИЇВЕНЕРГО» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття нежилого приміщення - залишити без розгляду.
Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва з подачею апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня оголошення ухвали.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СуддяН. М. Ларіонова