147/1593/16-к
іменем України
16.11.2017 року Тростянецький районний суд Вінницької області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , сторін кримінального провадження прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12016020300000336 від 16.10.2016 про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Северинівка Тростянецького району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня, працюючого ФОП « ОСОБА_6 » водієм, одруженого, раніше не судимого,
у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,-
16.10.2016 близько 2.00 год. по вул. Шкільна, смт. Тростянець, Тростянецького району, Вінницької області біля кафе-бару «Еліт-профі», між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , виникла суперечка. В ході конфлікту у ОСОБА_5 раптово виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .
Так, ОСОБА_5 з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 наблизився до нього, та наніс йому удар кулаком правої руки в область обличчя спричинивши тілесні ушкодження згідно висновку судово-медичної експертизи від 24.10.2016 № 158 у вигляді перелому вінцевого відростку нижньої щелепи зліва, які відносяться до середнього ступеня важкості тілесних ушкоджень по критерію тривалості розладу здоров'я, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, контузії лівого ока - крововиливу під з'єднувальну оболонку лівого ока, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я, синців на обличчі, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я.
В судовому засіданні ОСОБА_5 винним у інкримінованому йому злочині визнав себе повністю, у вчиненому розкаявся та показав, що 16.10.2016 біля 02 години вийшов на вулицю з кафе і там побачив словесну перепалку між ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , вирішив втрутитися і р результаті вдарив останнього один раз кулаком. Цивільний позов визнав частково. Матеріальні збитки визнав повністю, моральну шкоду не визнав.
Крім визнання обвинуваченим ОСОБА_5 вини, його винуватість у вчиненні інкримінованого злочину повністю підтверджується дослідженими під час судового розгляду доказами.
Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 показав, що ввечері близько 2 години ночі з хлопцями був в барі «Еліт». Потім вийшли на двір, там зустріли ОСОБА_7 і обвинуваченого. Далі за ними вийшов його брат ОСОБА_8 зі своєю дівчиною, які збиралися йти додому. ОСОБА_7 пошуткував до ОСОБА_9 , типу брат ОСОБА_8 образив його. Ткач вхопив його і між ними виникла невеличка суперечка. Його брат ОСОБА_10 разом з дівчиною поїхали додому. Після того, ОСОБА_8 підійшов до ОСОБА_7 і сказав, що так не робиться і попросив, щоб він заспокоїв свого друга. Потім відчув один удар кулаком в голову, більше нічого не пам'ятає. Пам'ятає, що ОСОБА_7 їх розборонив. Його завіз до лікарні двоюрідний брат, там він лікувався і стаціонарно, і амбулаторно. Заявлений цивільний позов в частині матеріальної шкоди підтримує повністю, а в частині моральної шкоди зменшив до 25000 грн.
Свідок ОСОБА_11 допитаний в судовому засіданні показав, що є рідним братом потерпілого. З обвинуваченим ОСОБА_9 знайомий заочно. Суду пояснив, що 16.10.2016 року ввечері відпочивав в барі «Еліт» з братом, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та своєю дівчиною. Потім вийшов на двір з дівчиною. На вулиці стояв ОСОБА_8 і ОСОБА_7 . Він підійшов до них і сказав, що брат визвав таксі йому. У той момент ОСОБА_7 образив його дівчину. Вони поговорили. Потім підійшов ОСОБА_14 і ОСОБА_7 сказав йому, що чомусь ОСОБА_10 до нього причепився. Ткач взяв ОСОБА_8 за куртку, між ними став ОСОБА_7 і на цьому конфлікт закінчився. Потім він зі своєю дівчиною поїхали додому, а брат залишився з ОСОБА_15 . Про нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 дізнався зранку від ОСОБА_12 .
В судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показав, що дружить з потерпілим. Суду пояснив, що у той вечір вийшли біля «Еліту» перекурити. ОСОБА_7 сказав щось образливе брату потерпілого. Вони стали розмовляти, особливої сварки не було. Стояв саме ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і ОСОБА_14 . ОСОБА_13 стояв десь 1,5 метра від них і чув як ОСОБА_17 просив пробачення у ОСОБА_18 за те, що образив його брата. ОСОБА_14 сказав, скільки можна вибачатися і вдарив ОСОБА_8 в ліву частину обличчя кулаком правої руки. Довгань залишився стояти на ногах, але трохи подався назад. ОСОБА_7 забрав ОСОБА_9 . Далі ОСОБА_18 сказав, що йому погано і вони з ОСОБА_12 поїхали на швидку.
Крім показів потерпілого та свідків вина ОСОБА_5 у заподіянні ОСОБА_4 тілесних ушкоджень підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими документами, долученими до кримінального провадженя, а саме:
- заявою ОСОБА_4 про вчинене кримінальне правопорушення;
- висновком експерта №158 від 24.10.2016, згідно якого у ОСОБА_4 мали місце тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Дослідивши зазначені в судовому засіданні докази, та оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними, допустимими та достовірними. Ці докази є достатніми, оскільки як окремо так і у сукупності в повній мірі доводять винуватість ОСОБА_5 у вчиненні злочину щодо здоров'я потерпілого ОСОБА_4 .
Оцінюючи покази обвинуваченного, потерпілого та свідків, суд враховує, що покази обвинуваченого та потерпілого узгоджуються з показами свідків та з висновком експерта.
Вирішуючи питання щодо кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_19 , суд вважає, що органами досудового розслідування правильно кваліфіковано його дії за ч.1 ст.122 КК України, оскільки своїми діями ОСОБА_5 спричинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою
наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд виходить із загальних принципів призначення покарання, що передбачені ст.65 КК України. Суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного, відсутність обтяжуючих та наявності пом'якшуючої покарання обставини, як то щире каяття.
Призначаючі покарання ОСОБА_5 , суд враховуює, що скоєне ним кримінальне правопорушення є злочином середньої тяжкості. Суд враховує особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно.
Виходячи з обставин та ступеня тяжкості скоєного правопорушення, характеризуючих особу обвинуваченого даних, суд вважає, що застосування такого виду покарання, як обмеження волі, буде справедливим та достатнім для покарання ОСОБА_5 за скоєння інкримінованого злочину, та для попередження скоєння ним правопорушень у майбутньому. Суд вважає недоцільним застосування до обвинуваченого інших видів покарання.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_20 підлягає частковому задоволенню в частині стягнення моральної шкоди. Стосовно стягнення матеріальних збитків позов підлягає задоволенню, оскільки знайшов в цій частині підтвердження в судовому засіданні, крім того визнаний обвинуваченим.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та призначити йому покарання два роки обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнити від призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки.
Згідно ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_5 наступні зобовязання:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 не обирався.
Позов ОСОБА_4 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 5090 грн. 30 коп. матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної шкоди.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області через Тростянецький районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буте скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя